Менше часу на папери – більше для пацієнтів: що змінила медична реформа у житті сільського медика
Близько п’яти років тому молода лікарка із Харкова Катерина Омеляненко почала працювати у сільській амбулаторії Харківського району. Разом із пацієнтами вона пережила перехідний етап медичної реформи. Сьогодні медик каже: крім нових послуг для пацієнтів, у неї і самої побільшало мотивації їздити на роботу в село.
Крок уперед
28-річна лікарка Катерина Омеляненко – наймолодша серед сімейних лікарів Центру первинної медико-санітарної допомоги Харківського району. Вона проживає у Харкові і щодня долає більше 20 кілометрів автобусом, аби дістатися до своєї роботи.
Працювати у сільську амбулаторію лікарка прийшла п’ять років тому. У медзаклад потрапила за направленням, бо навчалася у Харківському національному медичному університеті за бюджетний кошт.
Катерина Омеляненко, сімейний лікар Глибоцької амбулаторії
– Коли у 2015 році я закінчувала університет, ще працювала система розподілу студентів, які навчалися на бюджеті. Оскільки лікарів у сільській місцевості не вистачало, мене розподілили в Харківський район. Перші два роки працювала інтерном у Липецькій амбулаторії, а після закінчення навчання опинилася тут, у Глибоцькій амбулаторії.
На той момент в амбулаторії працював ще один сімейний лікар, та він звільнився у 2018 році – під час перехідного етапу медичної реформи. Тому сьогодні Катерина сама обслуговує жителів Глибокого, Стрілечої, Красного та Мараховця. Усього декларацій з медиком уклало 1750 пацієнтів.
– У нас працює кабінет сімейного лікаря, маніпуляційний кабінет, де проводимо жіночу консультацію, адже у штаті є акушерка, а також кабінет для щеплень, – розповідає лікарка.
За словами Катерини, на сьогодні в медзакладі є все необхідне обладнання та створено комфортні умови для пацієнтів. Капітальний ремонт у приміщенні проводили у 2016 році. Аби економити на електроенергії та усунути проблеми з опаленням, на даху амбулаторії встановили сонячні батареї.
Проте суттєві зміни в роботі медзакладу відбулися після реорганізації та старту контрактування з Національною службою здоров’я України у 2018 році. Тоді в амбулаторії з’явився комп’ютер, Інтернет, а замість паперової документації почали впроваджувати електронну.
– Я вважаю, що реформа на первинній ланці – це крок уперед, адже завдяки комп’ютеризації зменшилася паперова тяганина та побільшало часу безпосередньо для лікування пацієнтів. Сьогодні ми користуємося електронними рецептами, дивимося на комп’ютері історію пацієнта. А зовсім нещодавно, з квітня, ми почали видавати електронні направлення на госпіталізацію та методи досліджень за програмою медичних гарантій до закладів вторинного та третинного рівня, – зазначає Катерина Омеляненко.
Консультації в онлайні
Комп’ютеризація дала можливість надавати пацієнтам нові послуги. Зокрема, онлайн-консультації з вузькопрофільними фахівцями обласної лікарні, які проводять на телемедичній платформі. Найбільше консультуються пацієнти – у ендокринолога, кардіолога і пульмонолога. Проте зв’язок, говорить медик, можна налагодити з будь-яким фахівцем за запитом пацієнта.
– Якщо я бачу, що пацієнт потребує консультації вузькопрофільного спеціаліста, на своєму етапі я максимально його обстежую, формулюю запит лікареві, який через деякий час надає свою консультацію. Зазвичай це відбувається або ж наступного дня після запиту, або ж через один день. Це залежить від завантаженості лікаря, – розповідає Катерина.
Значущість цієї послуги повною мірою проявилася під час карантину. Адже під час обмежень заклади вторинного та третинного рівня не приймали пацієнтів, обслуговуючи тільки гострі стани. Проте для пацієнтів Глибоцької амбулаторії консультації тривали у дистанційному режимі.
Окрім плюсів для пацієнтів, після медичних змін мотивація з’явилася і в самої лікарки, адже зміна моделі фінансування вплинула і на її зарплату. Нагадаємо, Національна служба здоров’я виділяє на заклад суму, яка залежить від кількості укладених декларацій з лікарями.
Катерина, яка не мала достатнього досвіду, починала працювати без будь-яких надбавок за тарифною сіткою за стаж і категорію та отримувала близько 3000 гривень. Після реорганізації заробітна плата лікарки зросла, на скільки саме – вона не хоче казати. Але запевняє: мотивації й надалі працювати у сільській місцевості додалося.
Також, аби не втратити сімейного лікаря, місцева влада разом із Центром первинної медико-санітарної допомоги вирішили компенсувати Катерині витрати на проїзд.
Спалах COVID-19 у Стрілечій
Глибоцька амбулаторія продовжувала працювати у штатному режимі навіть під час спалаху коронавірусної інфекції на території села Стрілеча. Нагадаємо, спалах COVID-19 в обласній психіатричній лікарні № 1, яка розташована в цьому населеному пункті, стався наприкінці квітня. Станом на 18 червня коронавірус підтвердили у 51 особи, з яких 23 – пацієнти закладу.
За словами Катерини, першу хвору виявили 16 квітня.
– Це була моя пацієнтка – працівниця психлікарні, яка прийшла до мене на прийом. Я діагностувала пневмонію. За регламентом, усі пацієнти з цим діагнозом мали пройти тестування. Підозра підтвердилася лабораторно, жінку госпіталізували до обласної лікарні, – розповідає сімейна лікарка.
Після цього випадку до Катерини почали приходити й інші пацієнти, в яких згодом підтвердили COVID-19. Загалом, станом на 18 червня на дільниці, яку обслуговує медик, вірус підтвердили у 58 осіб.
– Зараз обласний заклад закрили для відвідування. Загалом ситуація стабілізувалася, й на сьогодні фіксуються поодинокі випадки, – говорить Катерина Омеляненко.