На пенсії життя не закінчується. Селище на Харківщині облаштувало комфортний терцентр

Турбота про пенсіонерів

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, у рамках якої наша держава повинна виконати низку зобов’язань у різних секторах, зокрема в соціальній політиці. Питання покращення якості життя громадян похилого віку та адаптації суспільства до старіння населення є одним з важливих напрямів державної соціальної політики та предметом міжнародних зобов’язань України.

Тож 26 вересня 2018 року було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року». Розпорядження розроблено з метою реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Стратегія покликана забезпечити створення сприятливих умов для здорового старіння та активного довголіття, адаптації суспільних інститутів до подальшого демографічного старіння та розбудови суспільства рівних можливостей для людей будь-якого віку.

Ця Стратегія визначає пріоритетні напрями щодо протистояння демографічним змінам, передбачає комплексні заходи щодо підтримки громадян похилого віку, їх інтегрування в суспільний розвиток, підвищення якості життя, захисту прав людей похилого віку.

Результатом впровадження завдань Стратегії буде можливість людям похилого віку залишатись активними навіть на пенсії, не випадати зі спілкування, а навпаки, розвиватись далі і брати активну участь у процесах розвитку суспільства. Також увагу приділено заходам із забезпечення здоров’я та благополуччя таких громадян. При цьому в рамках важливої реформи децентралізації ключову роль у впровадженні Стратегії отримали саме місцеві органи влади, які стали більш фінансово спроможними за результатами реформи.

Отже, Кабінет Міністрів України рекомендує органам місцевого самоврядування розробити плани заходів з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року.

Надійний партнер

Харківщина, а саме Печенізький район, уже активно взялася за реалізацію Стратегії. У кінці червня 2019 року там відремонтували Печенізький територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Це змогли зробити завдяки активності місцевих органів влади та більшій увазі ЄС до України, що, зокрема, вилилось у плідну співпрацю Печенізького району з німецькою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH GIZ, що належить Уряду Федеративної Республіки Німеччина.

Так, з 2015 по 2019 рік на території трьох областей України (Дніпропетровської, Запорізької та Харківської) GIZ за дорученням Уряду Німеччини реалізовувала одну з найбільших програм в Україні – «Ініціативи інфраструктурної програми для України».

Як каже координатор проектів Німецької федеральної компанії GIZ GmbH Денис Ткачов, потреба в цьому проекті виникла через війну на Сході України, що призвело до великої кількості внутрішньо переміщених осіб (переселенців). Треба було терміново надати підтримку народу України, саме тому Урядом ФРН було виділено фінансування на цей проект.

– Три основні напрями, за якими ми могли надати допомогу і підтримку місцевій владі у рамках проекту, – сфери соціальних послуг, медицини та освіти, – розповідає Денис Ткачов. – Ми обираємо майбутнього партнера не за конкурсною основою. Ми просто намагаємося знайти партнера, з яким можна було реалізувати проект. Партнерів, якими насамперед виступає місцева влада, обираємо на підставі консультацій з облрадою, обладміністрацією, враховуємо їх рекомендації. Також важливим є позитивний досвід партнера в реалізації проектів.

Одним з таким надійних партнерів для GIZ стала Печенізька районна рада.

– Колеги, які займаються соціальною інфраструктурою, проведенням ремонту, попросили знайти нових партнерів. Я порадив відвідати Печеніги й зустрітися з головою райради Ларисою Яровою. Вона показала свої об’єкти, які потребують допомоги, і райрада взяла на себе теж певні зобов’язання. Зазвичай виготовлення проектно-кошторисної документації і техконтроль – це зобов’язання партнера, – пояснює Денис Ткачов.

Таке співфінансування стало реалістичнішим саме завдяки реформі децентралізації, при впровадженні якої Уряд брав до уваги досвід європейських країн.

За словами Дениса Ткачова, головна обов’язкова умова проекту – наявність внутрішньо переміщених осіб на території громади-партнера. Усього в Печенізькому районі проживають 3064 пенсіонери, а терцентр обслуговує 864 місцевих громадян похилого віку та 82 громадян похилого віку, які є внутрішньо переміщеними особами.

За словами голови Печенізької райради Лариси Ярової, цей проект став першим у районі, реалізованим за підтримки GIZ.

– Я бачила, як колеги з інших районів реалізують проекти з цією компанією. Я довго шукала можливості вийти на неї, і в результаті вона відгукнулася, і її представники приїхали до нас у лютому цього року, – згадує очільниця Печенізької райради. – У нас дуже багато об’єктів, які нам би хотілося привести до ладу, проте вони обрали терцентр.

За словами Лариси Ярової, це дійсно важливий об’єкт для району.

– Від ефективної роботи відділення денного перебування залежить покращення емоційного, психологічного та фізичного стану людей поважного віку, – підкреслює вона. – Ми вже реалізували в терцентрі проект у рамках обласного конкурсу міні-проектів «Разом в майбутнє»: замінили двері й вікна, а цього року зробимо кімнату реабілітації.

Тулилися на 25 «квадратах»

Останні 10 років Печенізький терцентр базується в будівлі колишнього дитсадка. Керівниця закладу Зоя Пономарьова згадує: коли в’їжджали в нове приміщення, у ньому не було ні ремонту, ні води, ні туалету. Ситуація докорінно змінилася в кінці червня цього року.

– Воду привозили в баклажках, а туалет розташовувався надворі. Також не було й належних умов для наших відвідувачів, які пересуваються на візках, – розповідає Зоя Пономарьова.

Як каже директорка Печенізького терцентру, люди на заняття приходили невеличкими групами, адже кімната, де вони розміщувалися, дуже маленька.

І цього року терцентр нарешті дочекався перетворення. У рамках проекту з німецькою компанією реконструювали частину будівлі терцентру з ремонтом системи опалення, заміною електропроводки, монтажем системи водопостачання та водовідведення. Також відремонтували три кімнати й обладнали туалет. Ремонт тривав менш ніж два місяці – з початку травня до кінця червня. Усього на ремонт було витрачено 700 тисяч гривень.

– Завдяки ремонту, проведеному за співпраці з GIZ, з’явився хороший туалет, є вода, і гаряча теж. Для відвідувачів на інвалідних візках зробили пандус. Також довели до ладу три кімнати, які не використовувалися через їх поганий стан, – поділилася результатами спільної роботи Зоя Пономарьова.

«Університет третього віку»

Тепер заняття проводяться в новій затишній і просторій кімнаті, яка втричі більша за колишню.

Окреме приміщення буде і в розпорядженні перукарки, якій планують у майбутньому купити сучасне обладнання. Поки не знають, як будуть використовувати ще одну відремонтовану кімнату, оскільки вона вузька, і людям там буде незручно сидіти. Можливо, влаштують там виставку робіт підопічних терцентру.

– Для людини, коли вона виходить на пенсію, життя не закінчується. А в нас у сільській місцевості люди похилого віку не бачать просвіту у своєму житті, суцільні домашні турботи, – каже Зоя Пономарьова. – Ми намагаємося їм влаштувати цікаве й різноманітне дозвілля. Незабаром у нас стартує навчання для літніх людей за програмою «Університет третього віку». Там буде кілька факультетів: «Здорове довголіття», «Основи комп’ютерної грамотності», «Історія рідного краю», «Хоровий спів» тощо. Думаю, після цього кількість наших відвідувачів збільшиться.

Цю програму планують запустити найближчої осені.

– Спершу ми хочемо завершити міні-проект, який цьогоріч став переможцем в обласному конкурсі «Разом в майбутнє». У його рамках зробимо кімнату для реабілітації. Там будуть масажний стіл, кисневі коктейлі тощо. Наш заклад не обслуговує дітей-інвалідів і учасників Операції об’єднаних сил, утім ми хочемо, щоб і вони оздоровлювалися в нас, – розповідає керівниця Печенізького територіального центру. – Паралельно в новому кабінеті для занять встановлюватимемо комп’ютери, щоб люди їх освоювали і спілкувалися з родичами через відеозв’язок. Цю техніку буде придбано за рахунок районного бюджету.

Як каже очільниця Печенізької райради, вона із задоволенням співпрацювала з німецькою компанією GIZ і була б рада подальшій співпраці з ними.

– З огляду на наш скромний бюджет, Печеніжчина може розвиватись тільки за рахунок інвестицій і ось таких проектів. Ми ретельно вивчаємо цей ринок пропозиції і надалі братимемо участь в аналогічних проектах, які реалізовуватимуться на території Печенізького району, – наголошує Лариса Ярова.

За словами Дениса Ткачова, їх програма закінчується, завершуються останні проекти. Фахівець вважає, що для залучення європейських партнерів треба бути активними й не сидіти склавши руки.

– Треба добре себе зарекомендувати, бути готовим вкласти свої ресурси й активно ставитися до партнерства, а не чекати, що хтось прийде і сам принесе на блюдечку. Треба розробляти свої проекти, або хоча б мати бачення розвитку своєї території громади, – каже Денис Ткачов.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТОВ "Слобідський край" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.