Під Харковом жителі селища виступають проти видобутку газу. ФОТО, ВІДЕО

03.05.2019 09:00 Область Online
Фото:СК Фото:СК
Не буде води в колодязях, погіршаться ґрунти й повітря – це тільки ТОП страхів місцевих жителів села чи містечка, в які заходить газовидобувне підприємство. Через ці побоювання і незнання власне процесу громада може не тільки втратити додаткові вигоди для себе, а й завдати збитків усій країні.

Конфлікт

Уже не перший місяць тримається напруга через газове питання в смт Коротич Харківського району. АТ «Укргазвидобування», яке є найбільшою державною газовидобувною компанією, має завдання від народу України збільшити видобуток на власних територіях задля досягнення енергонезалежності країни. Цього можна досягти шляхом дослідження територій на предмет залягання газу, буріння як експлуатаційних свердловин, так і розвідувальних. Виконуючи це завдання, компанія має провести розвідувальні роботи на Дачній площі, яка вважається перспективною щодо покладів газу і яка територіально охоплює частини Харківського та Дергачівського районів. Щоб з’ясувати, чи є на цих територіях вуглеводні, та розпочинати видобуток, потрібно зробити розвідку, а для цього – пробурити пошукову свердловину в Коротичі. Компанія вже отримала відповідні спецдозволи. За законом підприємство попередньо має вислухати і врахувати об’єктивні зауваження громадськості як від місцевих жителів, так і від будь-якого громадянина України.

Так, 9 квітня у приміщенні Коротичанської селищної ради мали відбутися громадські слухання для обговорення звіту «З оцінки впливу на довкілля зі спорудження пошукових свердловин № 1 Дачної площі та  № 1 Грушевської площі з  метою розвідки покладів газу та  конденсату, підземні споруди. Підключення свердловин до  установок підготовки вуглеводневої сировини в Харківському районі Харківської області». Ще раз зазначимо, що обов’язкове проведення такої процедури передбачено Законом України «Про  оцінку впливу на  довкілля». На слухання приїхали представники філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування», Науково-дослідного інституту УкрНДІгаз та Департаменту земельних відносин Товариства, до яких коротичани могли поставити свої запитання. Однак слухання були зірвані.

Як розповіли «СК» представники «Укргазвидобування», до селищної ради увірвалася низка місцевих, які назвалися представниками всієї коротичанської громади, хоча, за нашими даними, не мають такого правового статусу. Агресивно налаштовані, вони, оминаючи установлені законом процедури, вимагали у представників газової компанії залишити залу засідань. При цьому не обійшлося без сутичок, навіть довелося викликати поліцію.


Заступник директора із земельних відносин та екології філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Андрій Богданов

– Ми намагалися донести важливу інформацію жителям селища, і головне, вкотре роз’яснити, що виконуємо вимоги Закону України для обговорення екологічного та соціального впливу під час спорудження свердловини. Але нам просто не дали цього зробити, – розповідає заступник директора із земельних відносин та екології філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Андрій Богданов. – Так звані «представники громади», якими назвалися п’ятеро агресивно налаштованих осіб на слуханнях, забувають, що вуглеводні є загальнодержавними корисними копалинами. Відповідно, і газ є загальнодержавним, тобто власністю всього народу країни.

Місцевий осередок не може глобально змінювати загальнодержавні речі, наголошують газовидобувники. Андрій Богданов каже, що сам факт заперечення цими активістами спілкування з громадою свідчить про розуміння ними, що компанія зможе відповісти на всі запитання жителів і розвінчати міфи, які народилися завдяки чуткам. А вони, за нашими джерелами, можуть бути використані в чиїхось потребах.

Одна з тих, хто хотів поставити запитання фахівцям, – депутат Коротичанської селищної ради Людмила Образцова.

– Це настілки нагальне питання для нас, коротичани налякані відсутністю води, хочуть дізнатися, на якій максимально віддаленій відстані від домоволодінь буде стояти бурова, про вплив на довкілля тощо, – пояснює Людмила Образцова. – Можливо б, фахівці, які приїхали на слухання, і відповіли на наші запитання, але їм просто не надали для цього можливості.

У Коротичанській селищній раді двічі з’являлися пропозиції від депутатів урегулювати без конфліктів це питання – розробити положення щодо громадських слухань на газову тему. Одначе, прийняти це рішення на сесіях так і не вдалося.

Щоправда, 5 жовтня 2018 року сесія Коротичанської селищної ради прийняла рішення, яким забороняється нафтогазова діяльність на всій території селищної ради, на яке, власне, і посилаються активісти. От тільки це рішення з юридичної точки зору є перевищенням повноважень місцевого органу влади й не має сили. АТ «Укргазвидобування» оскаржуватиме його в суді.

Як розповіли нам у селищній раді, нині більшість жителів Коротича проти діяльності підприємства на своїй території, хоча не чула аргументів компанії. Частина – не визначилася зі своєю позицією знову ж таки через брак інформації.

Є серед жителів Коротича ті, хто розуміє, що газовидобуток на їхній території – це розвиток громади. Серед них Тамара Май, мати-героїня, яка виховала 33 рідних і прийомних дітей. Саме вона уклала угоду з АТ «Укргазвидобування» і надала дозвіл на встановлення свердловин на ділянці землі, яка є її власністю. Через це 78-річну Тамару Миколаївну та її родину цькує частина односельців.


Тамара Миколаїівна показує на карті ділянку своєї землі, яку надала у користування газовидобувній компанії та документи, які дозволяють таку діяльність

– Мене звинувачують у тому, що в селищі зникне вода, що я травитиму людей. А я підписала угоду, бо набридло жити у злиднях при багатих родючих землях. Нам потрібен свій український газ, може, тоді й тарифи знизяться. Я не хочу при пенсії у 1900 гривень платити за газ 3500 гривень. Уявіть, зараз, як і 70 років тому, я вимушена топити будинок тирсою, а не газом, – каже пенсіонерка.

Читайте також: Не тільки мріяти, а діяти: як на Харківщині створюється армія активних жителів

Плюси й мінуси

Серед основних побоювань місцевих жителів – зникнення води, забруднення повітря, розбиті дороги від техніки підприємства та інше. Однак, у своїх побоюваннях можна розібратися і отримати відповіді на запитання по суті.

– Кожний громадянин має право висловити свої зауваження щодо нашої діяльності. На загальні запитання, на кшталт «ми боїмося, що в нас не літатимуть пташки, тому що буде забруднене повітря, і ми будемо хворіти», ми відповідаємо тільки фактами, надаємо показники рівня забруднення на даний момент, якими вони будуть при нашій діяльності, і які допустимі санітарними нормами показники, що не впливають на здоров’я населення, – роз’яснює Андрій Богданов. – Щодо води, ми ще не працюємо на території, а нас уже звинувачують у тому, що через нас відійшла вода. Та ніхто не замислюється, що кліматична ситуація катастрофічно швидко змінюється, і на нашій території стає все менше опадів, а звідси і знижується рівень ґрунтових вод. Щодо доріг, то тільки за минулий рік компанія сплатила 2 мільярди гривень акцизу за паливо, які спрямованонаправлені до державного фонду. Свої зобов’язання ми виконуємо.

Жителька смт Донець Балаклійського району Тамара Леженіна, будинок якої розташований за 100 метрів від газової свердловини, запевняє: усе, що пов’язано зі свердловиною, її влаштовує, і жодних проблем селище не відчуває.

– У нас є вода, і вона без жодних присмаків. У самому Донці раніше вода була жорсткою, зараз нам пробурили свердловину на понад 500 метрів, і ми отримуємо чистішу і м’якішу воду, – каже жінка. – Плюс – це видобуток газу, заробітна плата в нашому селищі на рівні, є робочі місця для людей, молодь залишається.

Що з того громаді

Насправді, якщо розібратися, прихід газовидобувного підприємства на територію села, селища чи містечка приносить більше зиску, аніж втрат. Принаймні понад 60-річна присутність газовидобування на території області та досвід інших громад засвідчує це.

Крім робочих місць, це прямі рентні відрахування від видобування газу до місцевих бюджетів. Із 2018-го вони складають 5 %. Тобто мільйони гривень ідуть до бюджету села, які те може витратити на ремонти своїх шкіл чи амбулаторій, закупівлю техніки чи обладнання, на ремонт місцевих доріг тощо.

Мовою цифр — за минулий рік АТ «Укргазвидобування» сплатило 41,3 мільярда гривень податків, з них рентні платежі склали 12 мільярдів гривень. До прикладу:

  • Нововодолазька ОТГ отримала понад 22 мільйони гривень
  • Чкаловська ОТГ – понад 14 мільйонів гривень
  • Хрестищинська сільська рада Красноградського району – 7,4 мільйона гривень
  • Донецька селищна рада Балаклійського району – 3,2 мільйона гривень
  • Васищівська селищна рада отримала понад 335 000 гривень.

Так, Чкаловська ОТГ у всіх своїх школах поставила енергоефективні котельні, завдяки чому тепер щорічно економлять по 2 мільйони гривень на опаленні. У Донці побудовано очисні спорудження та свердловина для води, діє сучасний фізкультурно-оздоровчий комплекс із трьома басейнами, ремонтуються дороги тощо.

Крім цього, потужне підприємство нерідко допомагає місцевим громадам у випадках аварій, надзвичайних ситуацій тощо, має право надавати благодійну допомогу.

Наслідки блокування роботи газовидобутку можуть бути неприємними не тільки для місцевої громади, а й для всієї країни.

– Втрати для держави будуть відчутними, якщо така тенденція нівелювання правових норм і порушення громадського порядку надалі збережеться. Ми не зможемо розвідувати нові свердловини, в існуючих газових родовищах відбудеться природне падіння тисків та відповідно дебіту газу. Не маючи розуміння, де ще є поклади газу, ми не зможемо бурити нові свердловини. Як результат, поступово за 5–7 років рівень видобутку знизиться настільки, що говорити про якусь енергетичну самостійність України ми не зможемо, – констатує Андрій Богданов. 

Читайте також: Як лікуватися без декларації та інші найчастіші запитання про медреформу