Як обговорювалася нова модель Харківської області. Подробиці

Як обговорювалася нова модель Харківської області. Подробиці

Фото: oblrada.kharkov.ua

Сьогодні в Україні налічується 18 об’єднаних територіальних громад, які повністю поглинули райони. Ще в 143 районах ОТГ займають від 50 до 99 % площі. Є такі приклади й на Харківщині. Наприклад, Коломацька ОТГ об’єднала весь район (7,2 тисячі населення), а Золочівська та Зачепилівська – майже весь. Виникає певний конфлікт компетенцій: органи місцевого самоврядування дублюють функції один одного (приміром, районні ради та ради створених ОТГ). Відповідно до Бюджетного кодексу України, ОТГ перебирають на себе майже всі повноваження, які належали до компетенції районних рад. Тож функцонування останніх стає неефективним через фактичну відсутність чи істотне зменшення функцій. Подекуди це створює соціальне напруження і непрості відносини між районною ланкою влади та новоствореними громадами.

Адміністративно-територіальний устрій, який сьогодні існує в Україні, формувався ще в 1930–35-х роках, коли, зрозуміло, про ОТГ ще ніхто й гадки не мав. Останнє рішення щодо регулювання адміністративно-територіального устрою приймалося у 80-х роках минулого століття. Диспропорційний територіальний устрій і нераціональна територіальна організація влади – це ті виклики, які Україні потрібно вирішувати. І робота в цьому напрямі вже розпочалася. Українською асоціацією районних та обласних рад (УАРОР) у партнерстві з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та місцевого самоврядування та за підтримки Ради Європи запущено пілотний проект, на меті якого є моделювання нового адміністративно-територіального устрою кількох областей – Харківської, Тернопільської, Луганської та Донецької.

У рамках цього проекту 17 грудня на Харківщині відбулася перша дискусія щодо розмежування повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування та укрупнення районів.

– Наше основне завдання на цьому етапі – не визначати завчасно кількість районів та їх майбутні межі. Потрібно осмислити, надання яких послуг буде найбільш ефективним на районному рівні, які повноваження мають отримати райони, як прибрати конкуренцію компетенцій, – підкреслив президент УАРОР, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

На його думку, районний рівень має взяти на себе питання, які більшість громад не здатні ефективно вирішувати самостійно, зокрема: утримання інтернатних установ, утилізація твердих побутових відходів, утримання установ охорони здоров’я вторинного рівня тощо.

– Спроможні громади управляють ресурсами, надають більшість послуг населенню і несуть за це пряму відповідальність. Отже, першочерговими завданнями наразі є завершення процесу формування спроможних територіальних громад і затвердження нового адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів, тобто формування єдиного субрегіонального простору України, – наголосив Сергій Чернов.

Перед тим, як запроваджувати зміни щодо адміністративно-територіального устрою, за словами голови Харківської облради, необхідно провести аналіз відповідної частини законодавчого поля, щоб зрозуміти та надати пропозиції, які нормативні документи мають бути прийняті органами влади. У процесі укрупнення районів потрібно врахувати багато аспектів на кшталт транспортного сполучення, доступності районного центру для інших населених пунктів, особливості економічного та соціального розвитку територій тощо.

Бачення Києва

Думок щодо моделі укрупнення районів існує багато. Одні експерти радять скопіювати досвід європейських країн, інші – шукати альтернативні варіанти.

– Лунає пропозиція: «Давайте візьмемо стандарти ЄС – субрегіональний рівень повинен бути 150–250 тисяч населення». Я опонент цієї точки зору. Чого ми беремо Францію, Німеччину чи Іспанію? Країни пройшли зовсім інший шлях створення. Там не було сіл, таких як в Україні, зовсім інші традиції. Поруч набагато ефективніша Польща. Там середній розмір субрегіонального повіту – 82 тисячі населення, – висловлює свою думку Сергій Чернов.

У Кабміні – своє бачення щодо вирішення цього питання. Глава Уряду Володимир Гройсман під час ІІІ Форуму об’єднаних громад підкреслював, що формування нового територіального устрою повинно відбуватися за формулою «громада – район – регіон». У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства навіть створили вже перші пропозиції щодо нового адміністративно-територіального устрою. Харківщина стала першим регіоном, де було презентовано «думку Києва».

– Ми сьогодні не плануємо презентувати остаточну версію чи прийняте рішення з приводу як базового, так і субрегіонального рівня. Хотіли б представити бачення міністерства. Це перше наше бачення можливого адміністративно-територіального устрою на базовому та субрегіональному рівні Харківської області, – зазначив під час дискусії в Харкові в. о. директора Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіонбуду Микола Рубчак.

За словами експерта Центрального офісу реформ при Мінрегіонбуді Павла Остапенка, коли розроблялася модель для Харківської області, то вивчалися різні «тонкощі регіону» – прокурорські округи, виборчі округи, центри фіскальної служби, міжрайонні військкомати тощо.

– Харківщина – одна з перших областей України, яка відгукнулася провести таке моделювання і обговорення, – повідомив експерт. – Наше бачення трохи не збігається з тим, що запропоновано в Перспективному плані. Зараз там зазначено проектну цифру 59 ОТГ, ми пропонуємо 48 ОТГ. Щодо моделювання субрегіо­нального рівня, то Мінрегіон ставить такі завдання, щоб при моделюванні враховувались території та межі ОТГ, їх доступність до нових центрів укрупнених районів. Повинна враховуватися чинна терито­ріальна організація влади – розміщення територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Центрами нових об’єднаних районів мають бути полюси економічного і соціально-культурного розвит­ку регіону.

Тож Мінрегіонбуд пропонує Харківщині створити чотири великі райони з центрами в Харкові, Куп’янську, Ізюмі та Первомайському.

– Підкреслюю, немає жодного рішення, є окрема точка зору окремих експертів, – наголосив Сергій Чернов. – Моя суб’єктивна точка зору – я не згоден ні з чим запропонованим. На Харківщині шість прокурорських округів. Кажуть, давайте візьмемо їх за основу, і це будуть райони. Хтось пропонує взяти за основу виборчі округи – сім у місті та сім в області. Хтось пропонує фіскальні округи, військкоматні. У жодній з цих моделей немає центру тяжіння і центру, який би працював на об’єднання та перспективу.

Не тільки квадратні кілометри

На думку першого віце-президента – виконавчого директора Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Миколи Тітова, при моделюванні укрупнення районів обов’язково мають бути враховані не тільки квадратні кілометри нових адміністративних одиниць і кількість населення, а й історичні, економічні, екологічні, географічні, логістичні, демографічні, культурні традиції та інші особливості регіону.

– Має бути створено систему ефективного управління для забезпечення сталого і збалансованого економічного, соціального та культурного розвитку нових районів, яка також передбачатиме доступність жителів до послуг, що надаються органами державної влади та місцевого самоврядування, – підкреслив Микола Тітов.

У цілому дискусія вийшла жвавою. За результатами зустрічі було прийнято резолюцію, згідно з якою членам робочої групи доручено підготувати проект карти-схеми нових укрупнених районів Харківської області з відповідними обґрунтуваннями. Також формуватимуться пропозиції щодо законодавчого визначення обсягів повноважень місцевих рад та їх виконавчих органів регіонального, субрегіонального та базового рівнів.
– До 15 січня узагальнимо всі пропозиції. Потім будемо вже говорити про конкретику, – підсумував роботу круглого столу голова Харківської облради Сергій Чернов.

Читайте також: Масштабний проект з розбудови об’єднаних громад стартував на Харківщині

Юлія Міронюк