З повноваженнями, але без грошей: новим районам на Харківщині бракує бюджетів

Замкнуте коло

На останній сесії Лозівської райради, яка відбулася 2 лютого, депутати розглянули більше півсотні питань. Серед них – низка стосувалася передачі майна територіальним громадам, які утворилися в укрупненому районі. Так, районні депутати частково передали майно у власність Біляївській, Первомайській, Олексіївській та Лозівській тергромадам.

Нагадаємо, у склад укрупненого Лозівського району ввійшло три колишні райони – це Лозівський, Близнюківський та Первомайський. Відповідно до Закону 4100-д «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», оновлена райрада успадкувала все майно спільної комунальної власності колишніх районів та має передати його у власність територіальних громад, відповідних бюджетних установ. Тому тепер між укрупненими райрадами Харківщини та громадами триває процес передачі цього майна на базовий рівень. Зокрема, на початок лютого громадам області вже передали 99 % майна.

Проте хоча поділ майна між районом та громадами наближається до завершення, «каменем спотикання» для райрад і громад став поділ вільних залишків районних бюджетів, які лишилися з минулого року. Зокрема, у Лозівській районній раді нарахували близько 1,2 мільйона гривень таких залишків, у Близнюківській – близько
4,8 мільйона гривень, у Первомайській – близько 5 мільйонів гривень.

На думку керівництва новоствореної Лозівської районної ради, ці кошти мали б перейти до бюджету укрупненого Лозівського району, проте в громадах вважають по-іншому. Так, фінуправління Близнюківської райдержадміністрації вже перерахувало залишок колишнього районного бюджету на рахунок територіальної громади.

– Закон прописано недосконало. Через це на вільні залишки претендують територіальні громади. На їх думку, закон треба читати так, а не по-іншому. Тому у Близнюках кошти вже передали громаді. Після ситуації, яка виникла навколо цієї теми, сумніви з’явилися й у фінуправління Первомайської райдержадміністрації. Вони побоюються, що у разі, якщо кошти передадуть у нову райраду, претензії можуть виникнути в громад. Тому на місцях чекають офіційних роз’яснень від обласної державної адміністрації. Не впевнений, що там будуть коментувати закон, який вони не писали. Тому вийшло замкнуте коло, – розповів голова Лозівської районної
ради Вадим Гоч.

Фото: Сергій Красноперов/Facebook

Читайте також: У Красноградській громаді відновлюють автобусне сполучення між селами

Перейшло все до клаптика

На думку голови Близнюківської селищної громади Геннадія Короля, вільні залишки колишнього районного бюджету мають перейти в громаду, оскільки вона взяла
на баланс усе майно.

– Якщо ми один район – одна громада, і все майно, організації забираємо під управління громади, відповідно й кошти йдуть за майном. Ми взяли всі види податків (плата за землю, податок на прибутки, інші), відкрили Бюджетний кодекс та подивилися, куди витрачаються ці кошти. Зокрема, у законі зазначено, що вони
мають іти на утримання освіти, закладів культури, медицини та іншої інфраструктури, – зазначив Геннадій Король.

За його словами, у законі, який регулює реорганізацію громад і районів (№ 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій»), ідеться, що кошти відправляються або фінансовим органом управління РДА ще діючого району, або комісією, що створюється під час ліквідації, у новостворені районні ради, громади.

– Якщо б ми мали спільне майно – училище чи будиноксиротинець, терцентр, то була б інша ситуація. Або є ситуації, коли в районі декілька громад. Але майно колишнього Близнюківського району перейшло в громаду все до клаптика, до сантиметра, то й кошти, згідно з Бюджетним кодексом, мають витрачатися не на утримання райради, а на утримання майна. Навіть більше, ми б пішли ще й у мінус, якби перерахували ці кошти в новий район, адже в нас є підприємство, яке минулого року помилково перерахувало понад 250 тисяч гривень прибуткового податку до бюджету. Ці кошти у березні будуть з нас зняті. Якби ми перерахували ці кошти в Лозівський район, то все одно б зняли з нас, бо до нас іде цей податок, – пояснив селищний голова.

Фото: Сергій Красноперов/Facebook

«Сущі копійки»

Питання перехідних  коштів могло б і не загостритися у районах, якби вони мали спроможні бюджети. Зокрема, у вищезгаданій Лозівській райраді власні доходи затвердженого районного бюджету на 2021 рік складають лише 60 тисяч гривень.

– Річ у тому, що тих джерел фінансування, які прописані у законодавстві, а це адмінзбори, адмінплати за послуги або ж прибуток від діяльності комунальних  підприємств – у випадку нашого району – це сущі копійки. Їх ні на що не вистачає. Тільки на заробітні плати працівникам райради в рік знадобиться в районі 5 мільйонів гривень, – розповів Вадим Гоч.

За словами голови Лозівської райради, поки в районі рятуються минулорічними залишками. Приміром, на минулій сесії весь залишок – 1,2 мільйона гривень, який лишився від колишнього Лозівського району, депутати спрямували на зарплату працівникам райради за січень та частково лютий. Загалом близько 860 тисяч гривень. На цей час в укрупненій райраді працює 42 працівники (Лозівська райрада – 18, Первомайська райрада – 13, Близнюківська райрада – 11), а після реорганізації лишиться тільки 13.

– Тому районній раді потрібно буде здійснити виплати звільненим по Близнюківському та Первомайському районах. Загалом на виплати заробітної плати та невикористаної відпустки працівникам райради, що звільняються, маємо спрямувати близько 1,6 мільйона гривень, – повідомив Вадим Гоч.

За його словами, головною функцією районної ради на даний момент є організація процесу передачі майна в громади. Також фахівці ради разом із депутатами мають
переглянути роботу всіх програм, які діяли в межах трьох районів, провести їх аналіз та прийняти ті, які необхідні.

– З розрахунком, щоб уникнути їх дублювання на рівні районів та громад. Також районні ради мають здійснювати управління майном спільної власності територіальних громад, яке з різних причин не перейде на баланс тергромад, – зазначив голова Лозівської районної ради.

Інфографіка: СК

Читайте також:  У село – за біометрикою: у Старовірівці запускають видачу ID-паспортів

Повноваження є, грошей немає

Напружена ситуація з фінансами склалася і в інших районах Харківщини. Так, за даними Української асоціації районних та обласних рад, власні доходи затверджених районних бюджетів на 2021 рік у Куп’янському та Харківському районі складають від 200 та 227 тисяч гривень відповідно. Власні доходи Богодухівського району становлять 605 тисяч гривень, Ізюмського – 635 тисяч гривень, Красноградського – 767 тисяч гривень. Найбільше власних доходів у річному бюджеті Чугуївського району – 1,27 мільйона гривень.

Водночас, в Асоціації підрахували, що мінімальні видатки на утримання районних рад у розрахунку на рік складають 2,5 мільйона гривень (це без урахування виплат вивільненим працівникам ліквідованих районних рад).

Така ситуація склалася, бо в грудні 2020 року Верховною Радою було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України (від 17.09.2020 р. № 907-IX), де значно обмежені джерела наповнення районних бюджетів, а також виключено районні ради з фінансової мережі на отримання коштів з Державного бюджету України.

За словами президента Української асоціації районних та обласних рад, депутата Харківської обласної ради Сергія Чернова, відсутність коштів у районних бюджетах
унеможливлює не тільки виконання райрадами власних повноважень, але й повноважень, делегованих районним державним адміністраціям, та взагалі ставить під сумнів доцільність їх існування як квазі-виконавчих органів.

– У районні ради на Харківщині ми обрали 332 депутати. У них є повноваження, закріплені в Конституції України, а також Законом «Про місцеве самоврядування». Але в кінці 2020 року були внесені зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, і райони повністю залишилися без джерел фінансування. Уявіть собі ситуацію, районна держадміністрація розробляє програму, а депутати райради голосують, але під кожним заходом цієї програми необхідно вказати джерело фінансування. А його немає, – зазначив під час програми «Сьогодні. Головне» на «Суспільному» Сергій Чернов.

На думку очільника Асоціації, під час реформування необхідно було передбачити один перехідний бюджетний рік, для того, щоб завершити передачу майна, з’ясувати, які органи управління потрібні в районах та які джерела фінансування потрібні для їх роботи.

– Ми створили квазіоргани – районну раду і райдержадміністрацію, які мають свої повноваження і не мають джерел для реалізації цих повноважень. Тоді треба на рівні
держави визначитися: або не потрібні такі державні органи і прийняти відповідні зміни до Конституції. Або якщо ж ми визначилися, що у великій державі Україна управління має три ланки: базовий, субрегіональний і регіональний, то тоді кожна ланка повинна мати чіткі повноваження і під повноваження наповнення з податків і зборів, – повідомив Сергій Чернов.

Читайте також:  На Харківщині запустили ліквідацію двадцяти РДА

Зокрема фахівці Асоціації пропонують парламентаріям переглянути склад доходів загального фонду районних бюджетів та спрямувати у відповідності до територій районів 3 % ПДФО, 1 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, 3 % плати за землю та 3 % єдиного податку.