Життєво необхідне об’єднання. Як децентралізація врятувала медицину в селі Стара Гнилиця

Кілька десятиліть головною проблемою села Стара Гнилиця був фельдшерсько-акушерський пункт. Його приміщення давно потребувало капітального ремонту, та коштів на це у місцевому бюджеті не було. Ще й розташовувався заклад у такому місці, що не кожний пацієнт міг дістатися. Усе змінилося в 2017 році, коли село увійшло до новоствореної Малинівської ОТГ. Знайшлися кошти, закипіли роботи й минулої осені в центрі Старої Гнилиці відкрили новий фельдшерсько-акушерський пункт.

Приєднаємося – відкриємо ФАП

Село Стара Гнилиця Чугуївського району – невелике. У ньому мешкає близько тисячі людей. Проте цей населений пункт розтягнутий на три кілометри.

Ще рік тому місцевий фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) розташовувався практично на околиці села. Від найближчої автобусної зупинки до медзакладу було близько 700 метрів.

У ту частину села курсує рейсовий автобус із Чугуєва, от тільки рано-вранці, після обіду і ввечері – в час, коли медзаклад уже закритий. Тому люди ходили туди пішки. Наприклад, якщо людина похилого віку і живе на протилежному від старого приміщення ФАПу кінці села, то дорога до нього могла зайняти близько години.

Сама будівля медзакладу була занедбаною, без необхідного обладнання.

Місцеві жителі неодноразово зверталися до тоді ще Старогнилицького сільського голови Валерія Дереки (зараз він виконує обов’язки старости Старогнилицького старостинського округу), щоб у селі з’явився новий ФАП.

– Ми не могли кардинально змінити ситуацію, оскільки таких грошей сільрада не мала. Про який ремонт може йтися, якщо нам не вистачало грошей на зарплату персоналу – брали дотації в районі. Ми не могли й аптеку нормальну відкрити, – розповідає Валерій Дерека. – А в 2015 році ФАП передали на баланс Чугуївської центральної районної лікарні (ЦРЛ). Ситуація мала б покращитися, втім цього не відбулося. Це й зрозуміло, на них стільки ФАПів звалилося, що їм просто було не до нас.

Віта Байло працює в Старогнилицькому ФАПі молодшою медсестрою (виконує функції прибиральниці) близько восьми років. Вона каже, що коли медзаклад перейшов на баланс ЦРЛ, ситуація погіршилася. Бо до того сільрада хоч якось допомагала.

Усе змінилося три роки тому, коли Старогнилицька сільрада увійшла до Малинівської об’єднаної територіальної громади. Це сталося в рамках децентралізації – однієї з наймасштабніших реформ в Україні, що триває з 2014 року.

Нагадаємо, основною метою цієї реформи є передача значних повноважень та бюджетів від державних органів місцевому самоврядуванню. Також суть цієї реформи – наблизити владу до мешканців, а мешканців – до влади для підвищення доступності та якості освітніх, медичних, культурних, адміністративних, комунальних і соціальних послуг, які отримують ті самі жителі громад. У результаті реалізації реформи, станом на 16 квітня, в Україні створено майже тисячу об’єднаних територіальних громад. На Харківщині – 23 ОТГ. Новостворені громади отримали більше фінансових ресурсів, прямі відносини з Державним бюджетом, та одночасно ширші повноваження й обов’язки.

Переваги реформи відчули на собі й жителі Старої Гнилиці.

– Ми казали людям, що у випадку приєднання зробимо новий ФАП у будівлі сільської ради, яка розташована в центрі населеного пункту. Там розмістимо і аптеку, яка дуже потрібна людям, – згадує Валерій Дерека.

На громадських слуханнях про відкриття нового ФАПу в Старій Гнилиці казав і тоді ще майбутній голова Малинівської ОТГ Микола Семер’янов.

Голова Малинівської ОТГ Микола Семер’янов

Голова Малинівської ОТГ Микола Семер’янов

«Коли ми об’єднувалися, у нас було два пріоритети – медицина і освіта. Я казав, що відкриємо новий ФАП. Люди зверталися до мене з цього питання, коли ми вже об’єдналися. Вони його дуже хотіли, і ми прислухалися до бажання людей, – зазначає очільник Малинівської ОТГ»

Як було раніше

Ми поїхали в Стару Гнилицю, щоб зрозуміти, чому ж місцевим так був потрібний новий ФАП. Знайти його стару будівлю виявилося непросто. Нам це вдалося тільки після підказок місцевих жителів. За зовнішнім виглядом ця будівля схожа на покинуту хату – поріг розвалений, дах поганий, старі вікна тощо. Над порогом росте дерево, явно в аварійному стані. Таке враження, що як буде сильний вітер, це дерево завалить усю будівлю.

– Ви ж бачите, ця будівля взагалі не придатна – починаючи від порога і закінчуючи дахом, усе в аварійному стані. Навіть дверей нормальних не було, тільки от нещодавно поставили (зараз там оселилася приїжджа родина), – розповідає Віта Байло. – Про що говорити, якщо самого елементарного, туалету, не було. Спочатку був дерев’яний туалет на вулиці, але в 2016 році він узагалі завалився, і ми певний час обходилися без нього.

Внутрішня картинка старого ФАПу не дуже відрізняється від зовнішньої – усе в занедбаному стані. Але це і не дивно. Будівля використовувалася як медзаклад із 60-х років минулого сторіччя, і за ці десятиріччя тут не проводилися серйозні ремонтні роботи. Інколи робили тільки «косметику» – підклеювали шпалери, підфарбовували – і все.

Нам показують маніпуляційну. Вона одночасно використовувалася як кабінет завідувача ФАПу, там ставили крапельниці і робили уколи, оглядали пацієнтів тощо. Однак і це все проводилося вкрай рідко – раз на тиждень приїжджав сімейний лікар.

– Протягом останніх п’яти років картина була такою. Приходив завідувач, працював місяць-два і звільнявся. А потім довго чекали нового, бувало, що й цілий рік, – розповідає Віта Байло.

За її словами, коли медсестра нарешті з’являлася, люди поки дізнавалися про це, приходили, а вона вже звільнялася.

– Був такий випадок. Приходить бабуся і говорить: «Боже, ледве дійшла, сяду відпочину, відхекаюся». Питаю: «Захворіли?», вона: «Так», а я їй: «Так лікаря немає». Вона полаялася і назад пішла. І її можна чудово зрозуміти – ця дорога у неї зайняла не одну годину. Стою, дивлюся їй услід, як вона ледве йде, опираючись на паличку, й стає шкода мені цю бабусю, – пригадує молодша медсестра Старогнилицького ФАПу.

За крапельницями – у район

Ці та інші незручності, зрозуміло, дуже турбували громаду Старої Гнилиці. У селі ми познайомилися з милою бабусею, 78-річною Галиною Мариненко, яка все життя прожила тут. У неї – серцево-судинне захворювання. Для підтримки серця потрібні крапельниці та внутрішньовенні уколи, проте з цим у селі були проблеми.

– Мені лікар призначав крапельниці – тут їх не зробити, тому треба було їхати в Чугуївську центральну районну лікарню імені М. Н. Кононенка. А це вкрай незручно, тому що йшло багато часу на такі поїздки. Автобус дуже рано їхав у райцентр, треба було прокидатися о п’ятій ранку. Поки дочекаєшся своєї черги, прокапаєшся й додому приїжджаєш десь о 15-й. А коли не було можливості їхати в Чугуїв, то просто терпіла, – ділиться пенсіонерка.

Через те, що в селі не надавали якісну первинну медичну допомогу, у людей траплялися ускладнення хвороб.

– Колись у нашому селі захворіла дитина. Через те, що було незручно їхати до ФАПу, батьки займалися самолікуванням. Це призвело до двостороннього запалення легенів. Коли вже дізналися про стан дитини, звичайно, приїхав до них додому лікар і дитину госпіталізували, – згадує Валерій Дерека.

Найголовніша подія в селі

У червні минулого року нарешті завершився капітальний ремонт сільради, куди й переселили ФАП. А в жовтні його урочисто відкрили. На медзаклад пішло близько мільйона гривень.

– Звісно, відкрити медзаклад вдалося завдяки об’єднанню, бо з’явилися фінанси. До цього доходів було набагато менше, оскільки всі надходження йшли до держави. А після об’єднання нам віддають 60 % прибуткового податку. У нас тут два сільгосппідприємства, тому з’явилися немалі гроші. Плюс із земельного податку нам до бюджету йдуть надходження, – розповідає Валерій Дерека.

Новий ФАП і не порівняти зі старим. По-перше, він розташовується в центрі села, куди тепер набагато зручніше добиратися. По-друге, всередині медзакладу є туалет. У кожній кімнаті амбулаторії встановлено умивальники з холодною і гарячою водою.

Утім головне – у ФАПі тепер є все необхідне для надання якісної медичної допомоги.

Як розповів начальник некомерційного комунального підприємства «Малинівська амбулаторія первинної медико-санітарної допомоги» (у його структуру входить Старогнилицький ФАП) Сергій Крюков, у ФАП закупили меблі, медичне обладнання, комп’ютер.

– Є процедурний кабінет, де можна поставити крапельницю. Раніше цього не було, оскільки навіть нікуди було покласти людину. У медзакладі можна зробити щеплення, вакцина є у повному обсязі. У розпорядженні лікарів – тонометр, фонендоскоп, апаратура для знезараження тощо. Встановили ще нове гінекологічне крісло. ФАП, до речі, забезпечили усіма препаратами для невідкладної допомоги. Тепер первинну медичну допомогу можна отримати в повному обсязі, – наголошує Сергій Крюков.

З’явилася у ФАПі і завідувачка – Анастасія Гріднєва. Тепер сюди постійно звертаються люди. Їм нинішні умови подобаються.

– Тепер я можу робити крапельниці у себе, а не їздити в Чугуїв. Мені дуже зручно – дорога до ФАПу займає хвилин 15, на крапельниці приходжу за записом, тому чекати черги не потрібно. За все моє життя відкриття ФАПу – це найголовніша подія в історії села, – зауважує вже знайома нам Галина Мариненко.

Позитивно сприймає об’єднання з Малинівською селищною радою і її односільчанка Лідія Миланко.

– Правильно, що створили ОТГ і разом витягнули новий ФАП, – каже пані Лідія. – Загалом з приєднанням відчуваються певні зміни в селі. Спочатку відкрили медзаклад, а зараз роблять тротуарні доріжки, освітлення тощо.

І дійсно, на ФАПі розвиток Старої Гнилиці не закінчується. Валерій Дерека розповідає, що плани на цей рік – чималі. Серед головних завдань для старостинського округу стоїть ремонт доріг.

– Плануємо цьогоріч відремонтувати близько чотирьох кілометрів доріг. Без огляду на карантин, ці роботи вже активно ведуться. Також хочемо зробити зону відпочинку біля річки, відновивши пляж, – почистимо річку, поставимо столики й грибки, облаштуємо поле, – розповів Валерій Дерека.

subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: