На фініші об’єднання: як може змінитися карта ОТГ Харківської області

На фініші об’єднання: як може змінитися карта ОТГ Харківської області

Місцеві вибори восени 2020 року мають стати підсумком реформи з децентралізації та пройти на новій територіальній основі. Тож у регіонах зараз допрацьовуються перспективні плани, де буде остаточно вказано, скільки та які громади потрібно створити.

Минулого тижня новопризначений віце-прем’єр-міністр – міністр розвитку громад та територій Денис Шмигаль анонсував проведення в регіонах широких публічних дискусій щодо підготовки пропозицій змін до Конституції України стосовно реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, децентралізації владних повноважень.

– Такі дискусії мусять бути. Почнемо з областей, запросимо представників місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування – це перший етап. Другий – експертна дискусія. Третій – обговорення на рівні парламентських комітетів, Венеціанської комісії. Тільки тоді проект змін розгляне парламент, – наголосив урядовець 5 лютого на засіданні парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Наразі в Україні триває підготовка перспективних планів формування територій громад по всіх областях. Ці документи стануть основою адміністративно-територіального устрою базового рівня. За словами заступника міністра розвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, Мінрегіон провів 48 консультативних зустрічей за участю нардепів, представників асоціацій органів місцевого самоврядування та власне органів місцевого самоврядування щодо оптимізації перспективних планів областей. Проаналізовано та оптимізовано 24 перспективні плани з урахуванням нових критеріїв оцінки рівня спроможності територіальних громад. Кількість проектних спроможних громад становить понад 1410. У ході консультацій основну увагу в профільному міністерстві звертали на збереження чинних об’єднаних територіальних громад або розширення їх складу для посилення спроможності.

Фото: minregion.gov.ua

Щодо наступних кроків з підготовки перспективних планів, то найближчим часом Верховна Рада України має прийняти проект закону № 2653, який уповноважить Уряд визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджувати території громад.

– Розроблені перспективні плани облдержадміністрації подають до Кабміну, який затверджує ці документи. А на їх основі затверджує території громад. Далі – проведення консультацій щодо формування територій нових районів і підготовка проекту закону щодо утворення нових районів, – пояснив порядок дій В’ячеслав Негода.

Станом на 5 лютого тільки Київська ОДА направила на затвердження Уряду проект перспективного плану.

Планується, що до квітня 2020 року в Україні вже буде затверджено адміністративно-територіальний устрій базового рівня, до червня – субрегіонального рівня. У липні-вересні очікується прийняття нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та необхідних змін до Податкового та Бюджетного кодексів. Останні три місяці року – прийняття актів, спрямованих на виконання зазначених законів.


 Зараз перспективні плани покривають трохи більше 90 % територій областей. Утворено 1045 ОТГ. Щоб прискорити процес, за пропозицією Уряду парламент спростив процедуру затвердження перспективних планів областей. 20 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» № 2189 від 30.09.2019. Закон передбачає, зокрема, що об’єднання громад надалі відбуватиметься винятково за перспективним планом і без обов’язкової участі обласних рад.


 Харківський проект

На Харківщині також готуються до подальшого об’єднання громад і змін до Перспективного плану області.

– В останній день січня на засіданні міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Харківської області ми розглянули оновлений проект Перспективного плану формування територій громад області. Щодо останнього тривають обговорення, ми намагаємося почути представників кожної громади, у кого є свої думки та пропозиції, – прокоментувала «СК» ситуацію членкиня робочої групи, керівниця Харківського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Оксана Черкас.

За її словами, робоча група врахувала оновлені критерії для оцінки рівня спроможності громад, які нещодавно були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад». Відповідно до цієї редакції проекту перспективного плану, до нього внесено вже 60 проектів об’єднаних територіальних громад. Це більше, ніж було в першій редакції перспективного плану, розробленого ще у 2015 році. Тоді його схвалила обласна рада та затвердив Кабінет Міністрів України, але протягом наступних років до документа вносилися зміни ще п’ять разів.

– На сьогодні ми маємо майже збалансований документ в остаточному вигляді, який все ж потребує окремого узгодження та доопрацювання по окремих районах: за результатами консультації в Мінрегіоні доопрацьовуються питання в межах Великобурлуцького, Ізюмського, Первомайського, Сахновщинського та Харківського районів, за ініціативи безпосередньо від громад – кількість і конфігурації громад у Балаклійському, Богодухівському та Лозівському районах, також питання щодо приєднання сіл та селищ до вже існуючих ОТГ. Після вирішення зазначених питань проект перспективного плану буде подано на затвердження до Кабінету Міністрів України, – зазначила Оксана Черкас.

Так, під час вищезазначеного засідання міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Харківської області представники Орільської селищної ради Лозівського району звернулися до ХОДА з проханням допомогти їм з об’єднанням та внесенням відповідних змін до Перспективного плану. Орільська громада хоче об’єднати всі населені пункти, які наразі входять у селищну раду. Також орільці запропонували об’єднання своїм сусідам із Сахновщинського району – Аполлонівській сільській раді.

– Упродовж тижня до нас повинна приїхати робоча комісія, – розповів «СК» голова Орільської селищної ради Іван Крикун. – Сьогодні в нашій селищній раді вісім населених пунктів, 4 тисячі населення. Також ми запропонували об’єднання Аполлонівці. Але відповіді ми поки що не отримали. У Сахновщинському районі начебто одну громаду хочуть зробити. Якщо з нами об’єднається Аполлонівка, то чисельність ОТГ зросте до 5,5 тисячі жителів. Ми вважаємо, що Орільська ОТГ може бути спроможною. Відповідно до нових розрахунків щодо спроможності, ми десь посередині. Наразі бюджет Орільської селищної ради складає 4,2 мільйона гривень.

А ваша громада спроможна?

Нагадаємо, 24 січня 2020 року Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад». У новій редакції Методики акцент зроблено на порядку розроблення перспективних планів та формуванні спроможних громад. Наразі спроможність громад оцінюється за наступними критеріями: чисельність населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади; чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих на території ОТГ; площа території громади; індекс податкоспроможності бюджету; частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету спроможної територіальної громади.

Читайте також: Ще чотири об’єднані громади області визнано спроможними

За інформацією Міністерства розвитку громад та територій, рівень спроможності громад буде враховуватися при внесенні змін до перспективних планів. При цьому кількість громад з низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10 % від загальної кількості спроможних громад області. Також при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги ще й оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг.

– Що стосується бюджетної складової процесу децентралізації, то в цій сфері також є певні нюанси, – підкреслила радниця з питань муніципальних фінансів та управління Харківського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Марина Гончаренко. – Так, на сьогодні переважна більшість ОТГ області вже перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом України. Утім, частина громад у Харківській області не встигла це реалізувати з 1 січня 2020-го – це ті ОТГ, у яких відбулися перші вибори у 2019 році, а саме: Олексіївська ОТГ Первомайського району, Донецька ОТГ Балаклійського району, а також Петропавлівська, Кіндрашівська та Курилівська ОТГ Куп’янського району. Крім того, у Біляївській сільській об’єднаній громаді Первомайського району наразі ще не призначено перші вибори.

Експертка зазначає, що згідно із законодавством Кабміну було доручено до 1 лютого 2020 року подати на розгляд парламенту пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2020 рік у частині встановлення відносин між державним бюджетом та бюджетами ОТГ, де у 2019 році відбулися перші вибори, забезпечивши за необхідності визнання таких ОТГ спроможними або внесення змін до затверджених перспективних планів формування територій громад областей. 

5 лютого урядовою постановою було визнано спроможними ще 38 об’єднаних територіальних громад, серед яких чотири з Харківщини – Донецька, Петропавлівська, Кіндрашівська та Курилівська ОТГ.

Отже, ці громади зможуть найближчим часом перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Марина Гончаренко зазначає, що головним критерієм визнання спроможності цих громад стала їх відповідність Перспективному плану Харківської області.

– Маємо надію, що всі новостворені громади в поточному році вийдуть на прямі міжбюджетні відносини, адже такий перехід дасть їм можливість отримувати у свої бюджети 60 % ПФДО, базову дотацію (якщо громада має менший за середній по Україні показник обсягу надходжень ПДФО на одного мешканця), освітню субвенцію, інші види трансфертів з державного бюджету. Збільшення доходів місцевих бюджетів дозволить громадам повною мірою реалізувати повноваження, передбачені законодавством для об’єднаних територіальних громад, – пояснює радниця з питань муніципальних фінансів та управління Харківського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою».

Читайте також: До Оскільської ОТГ хочуть приєднатися десять сіл

Як уже зазначалося вище, у 2019 році на Харківщині перші вибори відбулися в п’яти ОТГ, чотири з них Кабмін уже визнав спроможними. Невизначеною станом на 7 лютого залишалася «доля» Олексіївської ОТГ, хоча вибори там відбулися ще в червні.

– Ми ще на прямі відносини не вийшли, нашу громаду досі не визнано спроможною. Це питання буде вирішуватися в Києві 10 лютого, – повідомив «СК» голова Олексіївської сільської ради Анатолій Страхов 7 лютого. – Нам тільки 6 лютого розблокували рахунки. Хоча наказ об’єднати рахунки рад, що увійшли в ОТГ, Мінфін видав ще 26 грудня 2019 року. Але чому не відреагувало Держказначейство, я не зрозумію. Казначейство на початку року відкрило рахунки неіснуючих сільських рад, туди надходили кошти – місцевий бізнес сплачував податки, вільні залишки з минулого року. І ми тільки нещодавно вирішили цю ситуацію – усі ці кошти перевели на єдиний рахунок Олексіївської сільради. Законодавчий колапс. Через це на 30 січня в нас навіть була проблема з виплати заробітної плати, її вдалося розв’язати. Без виходу на прямі відносини з державним бюджетом нам залишили бюджет одного села – Олексіївки.

За словами очільника Олексіївської ОТГ, громада близько двох десятків разів зверталася з проханням внести зміни в Перспективний план. Нещодавно ХОДА це зробила. Відповідно до цих змін, на території Первомайського району планується три ОТГ – Олексіївська, Біляївська та Первомайська. Але ці зміни поки що не затвердили в Кабміні. За новою методикою коефіцієнт спроможності Олексіївської ОТГ складає 3,9.

– Наразі бюджет Олексіївської сільської ради складає 21 мільйон гривень, а з переходом на прямі відносини з Києвом він має збільшитися до 40 мільйонів гривень (без урахування освітньої субвенції), – зазначив Анатолій Страхов.

Що далі

Якщо ситуація щодо змін в адміністративно-територіальному устрої базового рівня більш-менш зрозуміла, то в частині реформування регіонального (обласного) та субрегіонального (районного) рівнів залишається багато запитань.

– Минуло більш ніж чотири роки, але у правовому полі не відбулося нічого такого, що дало б можливість розпочати другий етап реформи місцевого самоврядування. Минуле скликання Верховної Ради не внесло необхідних змін до Конституції. У поточному скликанні Президент відкликав законопроект про внесення змін до Основного Закону. Без змін до Конституції формування в Україні місцевого самоврядування, яке б відповідало Європейській хартії і взагалі існувало як таке, на районному та обласному рівнях неможливе. Залишається конкуренція компетенцій, поруч з обласними та районними радами функціонують районні та обласні державні адміністрації, – наголосив президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

Самоврядовець підкреслює, що незавершена реформа може мати непередбачувані наслідки для країни.

– Одним із завдань реформи було проведення місцевих виборів у жовтні 2020 року на новій адміністративно-територіальній основі, а новообрані представницькі органи всіх рівнів самоврядування отримали б нові повноваження. Зокрема, районні та обласні ради мали б отримати право формувати власні виконавчі комітети замість районних та обласних державних адміністрацій. А за умови того, що існують об’єднані територіальні громади, територія яких охопила або більшу частину, або цілі райони, до виборів мало б відбутися укрупнення районів. На жаль, часу для прийняття змін до Конституції до місцевих виборів залишилося зовсім мало, – додав Сергій Чернов.

Читайте також: Стратегічна сесія: за які зміни голосуватимуть обласні депутати

Автор: Мирослава Кольцова