Секрет успіху молочного фермерства
Данія є одним зі світових лідерів з виробництва та постачання в інші держави молока, масла та сиру. Місцеві фермери використовують сучасні технології, проте потужні тваринницькі ферми із сучасними доїльними залами та ветеринарними програмами є і в українського виробника, зокрема на Харківщині. У чому ж секрет успіху тваринництва Данії?
Два роки тому 24-річна українка Аліна Маковка поїхала на данську ферму проходити практику. Проживати студентці випало в невеличкому місті Урс. Сама ферма, де працює українка, розташована за сім кілометрів від містечка й не єдина в окрузі.
– Узагалі в Данії багато ферм, і більша частина з них – сімейні. Невеличкі завжди розташовуються прямо біля будинків господарів. Більші – можуть бути й за містом, – розповіла Аліна. – Усі вони типові: мають вигляд великих ангарів, які автоматично зачиняються в негоду. Тут також контролюється температурний режим. Наша ферма – одна з найбільших в окрузі – займається молочним тваринництвом.
Працює це господарство близько дев’яти років і вважається молодим. Але за цей час фермеру вдалося набрати обертів і пройти шлях від десятка корів і ручної праці до автоматизації. І вже сьогодні дохід господарству приносять 530 дійних корів, а всього на фермі вирощують до 1200 голів ВРХ.
Окрім фермерської сім’ї, яка складається з чотирьох осіб, тут працюють усього шість найманих робітників. Економить час і зусилля робітників господарства доїльний зал «Карусель», який доволі поширений на Заході. Завдяки автоматизованому доїнню данські корови можуть давати до 25 літрів на день.
Аліна Маковка
– У нас на фермі була корова-чемпіонка, яка за життя дала 100 тисяч літрів молока. У неї навіть медаль була, – згадує Аліна.
Окрім ветеринара, який щотижня оглядає тварин, є фахівець, який окремо стежить за харчуванням худоби.
– За допомогою чіпа видно, скільки чого споживає корова та який показник якості молока. Якщо молоко, що дає корова, недостатньо жирне чи його кількість зменшується, її годування коригують, – додала практикантка.
Тож секрет данських фермерів не тільки в технологіях, а й у внутрішньому менеджменті. Велику увагу приділяють кормовій базі. На певну кількість худоби виділяють певну кількість гектарів землі.
– Приміром, наш фермер обробляє близько 300 га землі. Раніше землі в нього було більше, але потім комуна залишила тільки ту площу, яка належить йому за законом, з розрахунку на кількість корів, – розповіла дівчина.
На цьому полі господар вирощує траву, кукурудзу. Сою для тварин закупляє окремо. Корма зберігають у силосній ямі. До речі, органічні відходи, які збирають після тварин, зберігаються у спеціальному купольному сховищі (його називають танк), їх використовують як добрива на полі.
Загалом, у Данії приділяється велика увага питанням захисту навколишнього середовища. Чинні закони жорстко регулюють застосування хімічних речовин, диктують порядок і масштаби використання органічних добрив, а також виключають скидання відходів сільгоспвиробництва в довкілля.
Олександр Пригора
Менеджер рибацького магазину, Харків
Цікаво, скільки коштує в Данії побудувати ферму та закупити спеціалізоване обладнання?
– Наша ферма складається з автоматизованих ангарів. Окремо тут перебувають дійне стадо, тільні корови та молодняк. Телят тут розміщують у спеціальних боксах. Також є ізолятор для хворих корів.Разом з дійним залом будівництво фермеру обійшлося в близько 110 млн євро (3,5 млрд грн). Окрім цього, фермер має п’ять тракторів. Є техніка для міксування кормів, для насипання у стійло, а також для роботи на полі. Ціна техніки теж різна, один з тракторів обійшовся у 250 тисяч данських крон (приблизно 1 млн 69 тис. грн).
Наталія Жага
Директор Огіївського НВК, Сахновщинський район
У багатьох європейських країнах на полицях супермаркетів продається еком’ясо. Цікаво, чим воно відрізняється від звичайного і де випрошують майбутню екосвинину?
– Я бачила ферму, на якій вирощують екосвиней. Відрізняються вони тим, що при годуванні тваринам дають менше медичних засобів, ніж на звичайній фермі. При їх вирощуванні не застосовують хімічних добрив і не використовують шкідливих технологій. Тварини пасуться у природних умовах, на великих пасовищах і луках, а не стоять у стійлі. Тому м’ясо з позначкою «еко» дорожче від звичайного, але ненабагато.
Едуард Коновалов
Голова Старосалтівської селищної ради, Вовчанський район
Скільки платять молокозаводи за літр данського молока?
Кожні два дні на ферму приїздить велика фура, яка забирає молоко. А до цього воно зберігається у спеціальній холодильній камері, яка підтримує потрібну температуру. У середньому кожного разу здають по 30 тонн молока. Фура схожа на наші молоковози, але в цій машині є спеціальне обладнання, яке показує температуру та кількість молока, а також скільки «медицини» (лікарських засобів) потрапило в молоко та рівень неякісного молока, яке називають «села». У середньому літр молока тут забирають за 2,5–3 данські крони (10–12 грн), залежно від сезону.
Три сорти молока замість п’яти
Щорічно данські фермери виробляють близько 5,2–5,4 млн т молока. Продукція тваринництва відрізняється високою якістю і майже цілком йде на експорт. У країни ЄС дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра. Із 1 січня 2018 року Україна має теж відмовитися від молока другого ґатунку, виконавши записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, які стосуються сировини молока. За новими ДСТУ матимемо три сорти молока замість сьогоднішніх п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.
Проте, на відміну від Данії, де молочне господарство – у руках фермерських господарств, в Україні понад 70 % виробництва молока зосереджено саме у приватному секторі.
За словами голови ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадима Чагаровського, аби не відрізати селян, для яких сьогодні молоко є чи не єдиним джерелом надходження готівки, держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.
– На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд грн. Це великі кошти. Частину з них передбачено на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Близько 400 млн грн – насправді те, що можна надати на будівництво, – зазначив Вадима Чагаровський.
Марина Проценко, спеціальний кореспондент