ТОП-7 новацій до 1 вересня: що зміниться в освіті у новому навчальному році

ТОП-7 новацій до 1 вересня: що зміниться в освіті у новому навчальному році

Фото:taotruonghoc.com

Напередодні навчального року 2019/2020 розповідаємо про низку нововведень, які запрацюють у школах і вишах Харківської області.

Без шкільної форми

Цьогоріч українським школярам уперше офіційно дозволили не носити шкільну форму. Указ, виданий цього червня Президентом України Володимиром Зеленським, скасував указ про шкільну форму, що діяв з 1996 року. Документ залишався чинним, хоча Міносвіти давало роз’яснення, що шкільна форма не є обов’язковою. Заразом, якщо батьки разом з адміністрацією школи погодили обов’язковість носіння шкільної форми (і це прописано у статуті школи), то це також дозволяється.


                                                                                                                                                                Фото: cikavo.net


 Жилети безпеки

Із 1 вересня набуває чинності правило, згідно з яким учні молодшої школи (1−4 класи) зобов’язані в темний час доби відвідувати школу в спеціальних світловідбивних жилетах, щоб бути помітними для водіїв і учасників дорожнього руху. Таке рішення було прийнято навесні 2019-го під час всеукраїнської  координаційної наради з питань безпеки дорожнього руху. Прем’єр Володимир Гройсман тоді заявляв, що жилети будуть індивідуальними і безкоштовними.


Так носять жилети у польських школах.             Фото: СК


До школи тільки з щепленнями

Із 1 вересня 2019-го всі дошкільнята та школярі зобов’язані мати передбачені відповідним календарем Міністерства охорони здоров’я щеплення. У противному разі – діти зможуть навчатися тільки вдома. Винятком у такій ситуації можуть стати тільки медичні протипоказання вакцинуватися.


Навчання вдома

Також із цього 1 вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання. Це сімейна (домашня) освіта, коли батьки бажають і готові самостійно організовувати освітній процес у домашніх умовах; екстернат, який орієнтований на учнів, які опанували або можуть опанувати один чи декілька предметів, класів чи навіть рівнів освіти швидше своїх однолітків; педагогічний патронаж – ця форма передбачена для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я або потребують навчання біля лікарняного ліжка. Також вона пристосована до потреб учнів, що здобувають початкову та базову освіту у школах сільської місцевості, в яких через малокомплектність (менше 5 учнів на клас) не може бути організоване навчання у закладі.

– Одним із важливих принципів Нової української школи є дитиноцентризм і орієнтація на потреби кожного окремого учня. Для того, щоб сучасна освіта могла відповідати на будь-які суспільні запити, ми пропонуємо майже десять способів її отримання, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Читайте також: Щоденник Єврочеленджу: як громади Харківщини інтегруються в ЄС

Раніше дитина могла навчатися на індивідуальній формі виключно за наявності поважних причин. Дозвіл на таке навчання обов’язково мало надати місцеве управління освіти. Відтепер переведення учня на таке навчання вдома відбувається за заявою батьків і не потребуватиме додаткових узгоджень. Відповідні зміни набули чинності 20 серпня згідно з наказом Міносвіти.

Щоб діти, які навчатимуться у такий спосіб, не відставали від однолітків, а їх знання відповідали бодай рівню держстандарту, вони матимуть чотири рази на рік проходити контроль опанованого матеріалу. Для цього учень повинен бути зарахований у певний навчальний заклад, який і відслідковуватиме його прогрес у навчанні.

Зарахування до екстернату або навчання з педагогічним патронажем передбачає більше вимог. Детальніше про особливості кожної з форм індивідуального навчання можна прочитати тут.

                  Відтепер переведення учня на таке навчання вдома відбувається за заявою батьків і не потребуватиме додаткових узгоджень.                          Фото: zik.ua


Мережева освіта

Вводиться поняття мережевої форми здобуття освіти у школі. Це коли школи можуть у процесі навчання взаємодіяти із закладами культури, фізкультури і спорту, міжшкільними ресурсними центрами та іншими суб’єктами освітньої діяльності. І окремі дисципліни можуть викладати не шкільні вчителі, а фахівці профільних організацій та установ.

Як пояснила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, мережеве навчання може організовуватися як для всього класу (або групи) – коли в навчальному закладі, наприклад, немає вчителя, а окремі уроки може проводити профільний гурток чи організація з хорошими фахівцями, так і для окремих учнів, які вже десь додатково навчаються.

Запропонувати педраді школи впровадити мережеву форму навчання можуть як учні і батьки, так і педагогічні працівники або інші установи, які зацікавлені в такій співпраці.


Фото: loyer.com.ua


Підвищення зарплат

Із першого дня осені зарплатні ставки педагогів зростуть на 10 %. Але це торкнеться лише тих педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти, оплата праці яких здійснюється не за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і чиї посадові оклади минулого року залишалися незмінними. Таке рішення в серпні прийняв Кабмін. Крім того, з 1 січня 2020-го в рамках реформи оплати праці для педагогів зарплата всіх працівників освітньої галузі буде підвищена на рівень від 20 % до 70 %. Поетапне підвищення, згідно з липневою постановою Кабміну, триватиме до 2023 року. 


Освітній омбудсмен

Уперше в історії нашої держави в Україні з’явився освітній омбудсмен. 14 серпня Кабмін офіційно призначив на цю посаду директора однієї зі столичних шкіл Сергія Горбачова.

Інститут освітнього омбудсмена створено задля захисту прав здобувачів освіти, а також педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Головним завданням пана Горбачова стане розгляд скарг від учнів, студентів і викладачів. Допомогатиме освітньому омбудсмену спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб. На розгляд кожної конкретної скарги у служби буде не більше одного місяця. Потім омбудсмен має прийняти рішення про обґрунтованість скарги і надати письмову відповідь про результати її розгляду. Після цього протягом п’яти робочих днів він повинен вжити заходів для відновлення і захисту порушених прав заявника. Омбудсмен також може надавати необхідні роз’яснення та рекомендації навчальним закладам та органам місцевого самоврядування, консультацію заявнику, а також представляти його інтереси в суді.

                                                                                 Фото: nus.org.ua

 

Матерiaли по темі

Автор: Тетяна Лісна
subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: