Трудові зміни: що треба знати про майбутній кодекс праці
Чинний закон приймався 46 років тому
Ухвалити нову трудову конституцію в Україні намагаються щонайменше протягом останніх п’ятнадцяти років. Паралельно з цим не згасали дискусії щодо її численних проектів. Наразі другого читання у Верховній Раді вже очікує новий проект Трудового кодексу України – під номером 1658. Його прийняття анонсували на цю осінь, разом з іншими ключовими реформами України – пенсійною та медичною.
Кодекс законів про працю (КЗпП), яким сьогодні користуються українці, було ухвалено ще 1971 року. З часом до об’ємного документа вносилися доповнення, але це не виправило ситуації, тому головний документ щодо умов праці експерти й досі називають раритетом.
Новий проект – не менш об’ємний за чинний закон. Він містить 398 статей і складається з дев’яти книг, а також прикінцевих і перехідних положень. За словами юристів, новий кодекс має багато позитивних сторін, адже він зможе осучаснити систему взаємовідносин між роботодавцем та працівником.
Серед позитивних сторін визначають впровадження більш гнучких графіків та умов праці на дому, адже це є кроком уперед та відповідає останнім тенденціям на ринку праці.
Також проект передбачає захист від дискримінації у сфері праці. Хоча сьогодні дискримінацію і так заборонено, але проектом значно розширено це питання та механізми захисту прав.
– Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, – розповів партнер Юридичної компанії АРЕС Роман Чумак. – Вони зобов’язані навести факти наявності дискримінації. Приміром, забороняється будь-яке зниження оплати праці за дискримінаційними ознаками. При цьому законопроект містить норму, яка визначає, що не вважається дискримінацією у сфері умов праці.
Немає зарплати – немає працівника
Також кодекс вводить у законодавчий спектр дуже багато нових понять, таких як працівники із сімейними обов’язками, одинока матір та одинокий батько.
– Приміром, жінкам гарантується, що на час проведення медичного обстеження у робочий час за вагітною жінкою зберігається середня заробітна плата, – додав юрист.
Серед плюсів він відзначив і те, що з кодексу виключено дискримінаційне обмеження, яке стосується звільнення за власною ініціативою працівників, які працюють за строковим трудовим договором.
– Людина, яка підписала трудовий договір, і сьогодні може звільнитися, але як правило, такий договір має штрафні санкції щодо працівника, – додав юрист. – За новою редакцією сторони трудового договору, укладеного на визначений строк, мають такі самі права і несуть такі самі обов’язки, як і сторони трудового договору, укладеного на невизначений строк.
Також новим трудовим кодексом передбачено додатковий захист права працівника на своєчасне отримання заробітної плати. Якщо роботодавець затримав заробітну плату більш ніж на сім календарних днів, то, у свою чергу, працівник має право, попередивши в письмовій формі, тимчасово припинити виконувати обов’язки на весь період, поки йому не повернуть заборгованість. До речі, у цей період людина може не приходити на роботу.
Як відіб’ються такі законні прогули на наступній заробітній платі, поки що юристам невідомо. У будь-якому разі поправки і уточнення, які вноситимуться на другому читанні законопроекту, можуть урегулювати цю прогалину.
Широкі можливості для звільнення
Свої позитивні сторони є у новому кодексі і для роботодавців. Приміром, право на добір працівників, у тому числі шляхом проведення конкурсу, тестування.
Ще роботодавець може контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, скажімо, відеокамер. Дехто з експертів вважає, що це порушення прав людини.
– З цим важко погодитися, адже роботодавець про відеоспостереження повинен попередити своїх робітників, – додав Роман Чумак. – До того ж, у проекті чітко зазначено, що такий контроль не має принижувати честь і гідність або порушувати інші права працівників.
Позитивним для роботодавця і не дуже радісним для працівника є й те, що новий кодекс розширює перелік підстав для відсторонення працівника від роботи або звільнення.
– Працівників, які з’явилися на роботу у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, роботодавець може відсторонити від роботи. Це можливо і у випадку інфекційної хвороби працівника з метою захисту інших осіб. Також відсторонити від роботи роботодавець зможе і в разі забезпечення вимог охорони праці та під час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження, – додав юрист.
Скільки працюватимемо
Досі можна було почути чимало пліток про норми, які збільшують тривалість робочого тижня із 40 до 48 годин. Однак остання редакція проекту Трудового кодексу зберігає все так, як і було, тобто 40 робочих годин на тиждень. А от зменшувати кількість робочих годин, або ж навпаки збільшувати, працедавець зможе, але тільки якщо цю зміну буде закріплено колективним договором або нормативним актом роботодавця.
– При цьому скорочення робочих годин не має жодним чином позначитися на розмірі зарплати, – зауважує Роман Чумак.
Вирішили для українців збільшити тривалість основної відпустки. Законодавці пропонують замість 24 календарних днів – 28.
Окрім того, не виключають й інші додаткові та соціальні відпустки, а також відпустки без збереження заробітної плати.
Крім збільшення розміру щорічної відпустки, працівники отримають і вихідні на державні й релігійні свята. Державними святами залишаться Новий рік, Міжнародний жіночий день, Міжнародний день солідарності працівників, День Перемоги, День Конституції України, День незалежності України і День захисника України. Днями релігійних свят залишаться Різдво Христове, Великдень і Трійця.
Нагадаємо, цього місяця Верховна Рада ухвалила законопроект № 5496 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів. Тепер в Україні додається ще одне Різдво – католицьке, яке відзначатимуть 25 грудня. Натомість урядовці скасували 2 травня. Усього неробочих святкових днів залишається так само дванадцять.
На одне вільне місце – п’ять безробітних
За інформацією Державної служби зайнятості України, за десять місяців цього року 170 тисяч роботодавців запропонували близько мільйона вакансій.
Зокрема, до служби зайнятості Харківської області у пошуках фахівців звернулись 15 000 роботодавців, які запропонували шукачам 78 000 вакантних робочих місць. Це на 38 % більше, ніж за такий самий період 2016 року. Найбільше вакансій традиційно саме робітничих професій.
Так, постійним попитом у роботодавців користувались токарі, фрезерувальники, шліфувальники, оператори верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням, а також слюсарі з механоскладальних робіт, слюсарі-ремонтники, слюсарі-сантехніки. Не менш популярні трактористи, трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва, робітники фермерського господарства. Шукали роботодавці й електрогазозварників, мулярів, бетонярів, штукатурів, столярів та електромонтерів. Пропонували роботу водіям тролейбусу та трамвая, слюсарям з ремонту автомобілів, а також кухарів, кондитерів та пекарів.
Серед інших професій затребуваними є менеджери, вчителі, викладачі, вихователі, фармацевти, провізори, інженери, економісти, бухгалтери, медсестри, торгівельні представники, юристи, агрономи.
Станом на 1 листопада навантаження на одне вільне робоче місце складає п’ять осіб (на початку 2017 року було вісім осіб).
Марічка Зорянська, кореспондент