В етері – новий правопис. Як змінилися норми написання в українській мові
Понад чотири роки Українська національна комісія з питань правопису працювала над створенням нового «кодексу» правил написання українських слів. У комісії наголошували, що правопис не може бути вичерпним, у ньому вказані найпоширеніші або спірні орфографічні положення. За задумом розробників, мала б відродитися низка особливостей «харківського» правопису від 1928 року.
У серпні 2018-го проект документа з’явився на сайті Міністерства освіти і науки України. У громадськості був місяць, щоб висловити свої пропозиції та коментарі щодо нових правил українського правопису.
– Коли проект обговорювався, наша кафедра його уважно вивчила й подала на 60 сторінок коментарів та зауважень, – розповів «СК» учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Анатолій Нелюба.
За словами мовознавця, український правопис змінювався не часто, однак знайти документ за радянських часів було майже неможливо.
– У 30-х роках минулого століття були відповідні проекти, які не ставали законами. Їх насаджували та виконували, нібито це вже затверджено, хоча і під грифом «проект», – розповідає Анатолій Нелюба. – Після 1961-го (коли з’явилася друге доповнене видання українського правопису. – Ред.) нічого не змінювалося ні на гірше, ні на ліпше. До речі, дістати цей правопис було неможливо навіть фахівцю. Коли я учителював і мені був він потрібен, сам правопис неможливо було знайти, були тільки тлумачі, довідники з правопису. А в 1992 році з’явилася нова редакція українського правопису (яким українці користувалися досі. – Ред.). Потім також були проекти, але їх не приймали.
До речі, хоч Уряд 22 травня і схвалив нову редакцію українського правопису, кілька днів документу не було у відкритому доступі, лише проект, який обговорювався. Через це в медіа-просторі сталася плутанина з новим написанням слів. Врешті решт прийняту редакцію правопису було оприлюднено на сайті Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
Більше варіантів
Одна з розробниць нової версії правопису, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Світлана Єрмоленко зазначила, що нова редакція правопису покликана помічати нові тенденції в мові. В ефірі радіо НВ вона запевнила, що кардинальних змін, які б потребували перенавчання, не буде. За її словами, тільки збільшилася кількість варіантів написання.
Так, нова редакція українського правопису дозволяє використовувати два варіанти закінчення слів у давальному відмінку. Вони можуть бути -ові, -еві – або -у, -ю. Деякі закінчення в родовому відмінку також зробили другим можливим варіантом. Наприклад, у таких словах як повісті, совісті, мужності дозволили закінчення -и: повісти, совісти, мужности.
Водночас професорка підкреслює, що закінчення -и з’являтиметься лише в художніх текстах, в офіційному стилі залишиться звичний варіант із закінченням -і.
А ще в новому правописі узаконили й фемінитиви (Це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду, наприклад, льотчиця, професорка, письменниця тощо. – Ред.), однак чітких правил не прописали.
«Не всі іменники, не всі форми дозволяють утворювати фемінітиви, але тенденція така є, і правопис відбив цю тенденцію. Але такої «зобов’язалівки» немає. Ми фіксуємо те, які тенденції є в мові. А практика-то каже: от будуть словники, їх укладають, редагують, сперечаються, чи буде прем’єрка, чи не буде прем’єрка. Ми ж звикли до того, що секретарка є, друкарка є, вчителька є», – пояснює фахівчиня.
Також в український правопис повертається логічний «проєкт» (як це було у правописі Скрипника 28–29-х років) замість сьогоднішнього «проекту».
Спростили написання слів з часткою «пів», тепер у розумінні половини пишеться все окремо – «пів яблука», «пів Європи» тощо, проте – «півострів». Уточнений правопис також у складних іншомовних словах, наприклад, з веб-, поп-, прес-. Там, де це регулярні приєднання до другої частини слова, рекомендовано писати разом: вебсторінка, фолкгрупа, пресконференція, попмузика. З дефісом треба писати слова, де є повноцінне слово, а перша частина характеризує тип другої частини – бізнес-проект, компакт-диск.
Інше спрощення стосується складних слів, де в основі є дво-, три-, чотири-. Тепер немає розрізнення, як писати перед приголосними і голосними: «двопалубний», «двотактовий», хоча раніше перед голосними необхідно було використовувати букву «х». Є винятки, коли другою частиною є «-сотий», «-тисячний», «-мільйонний», утворені від числівників – «двохтисячний», «трьохсотий», «чотирьохмільйонний».
Серед нововведень і подвоєна -нн- у слові «священник» (до цього писалося «священик»).
Також Світлана Єрмоленко повідомляє, що в новій редакції з’являється розширення варіантності – варіантність поширили і на іменники третьої відміни такого зразка, як радість – «радості» і «радости», «можливості» та «можливости», і на давньогрецькі запозичення – «орфографія» і «ортографія».
Під час громадського обговорення, за словами мовознавиці, найбільші дискусії точилися щодо «и» на початку слів – «іноді», «інший», «індик» тощо. Комісія вирішила залишити написання таких слів, як і раніше, з «і», тільки два слова залишилися як варіанти: «ирий» – чи «ірій», та «ірод» – чи «ирод».
«Міти про Атени»
Ще один з членів мовної комісії, доктора філологічних наук, академік АН Вищої школи України, професор Олександр Пономарів, зазначає, що в антропонімах – власних іменах людей – літера «g» передаватиметься через «ґ», а «h» через «г».
– Тут маємо так само подвійне написання: Вергілій Гарсія, Гегель, Гете, Гуллівер – Ґарсія, Геґель, Ґете, Ґуллівер, – пише у своєму блозі на ВВС Олександр Пономарів.
У словах грецького походження «th» у переважній більшості випадків тепер передаватиметься літерою «т», як у словах антологія, бібліотека, естетика, математика, ритм, тромб, Прометей, Тесей й подібних, тобто – Текля, Бористен, Термопіли. Там, де під впливом російської мови цей звук позначений літерою ф, можна писати: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, міф і міт, Афіни і Атени, Голгофа і Голгота тощо.
За словами мовознавця, новий правопис узаконює подвійне написання у запозичених з грецької та латинської слів: аудиторія і авдиторія, аудієнція і авдієнція, пауза і павза, фауна і фавна.
Відповідно до нових норм прибирається подвійна йотація: фоє, Гоя, Мая замість фойє, Гойя, Майя. А ще ім’я Ігор як іменник м’якої групи у кличному відмінку має закінчення -ю: Ігорю (як кобзарю, лікарю), а не поширене досі Ігоре.
Заразом у коментарі радіо НВ мовник зазначив, що новий український правопис зазнав лише «косметичних змін». Переважна більшість членів комісії не підтримала суттєві зміни. На думку фахівця, змін, яких дійсно потребував правопис, не ухвалили. Мовознавець вважає, що варто було б змінити написання слова лауреат: замість літери -у писати -в, тому що це слово латинського походження, що означає увінчаний лаврами. Натомість залишили російськомовний варіант. Також не дозволили відмінювання слів на кшталт кіно, метро, депо. Як і 70 років тому, залишили відмінювання лише для слів пальто і ситро.
МОН дає час на адаптацію українського суспільства до нових норм правопису. Заступник міністра освіти і науки та співголова Української національної комісії з питань правопису Максим Стріха запевнив, що нові норми вводитимуться в підручники поступово, а в завданнях ЗНО – з’являться через п’ять років.
А супротив, який наразі викликали в суспільстві впроваджені зміни, харківський учений-мовознавець Анатолій Негода пояснює, зокрема, людською лінню вчитися новому.
– Це спостерігалося й у 1992-му (коли у правописі з’явилася літера «ґ», а слова жюрі та парашют почали писати через «у». – Ред.), але зараз без проблем – буква «ґ» прижилася, як і інші нововведення. Це як з банківськими картками було, коли їх тільки ввели, багато кого це обурювало, їм зручніше було вистояти в черзі, щоб отримати заробітну плату. Згодом виявилося, що це дуже зручно. Так само і з правописом, – переконаний професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Анатолій Нелюба.
Юлія Міронюк