Останні кілька тижнів Україна встановлює коронавірусні антирекорди – вже понад чотири тисячі нових хворих за добу. Харківська область у цьому списку серед лідерів. Якщо в західних регіонах країни розпочалася вже друга хвиля пандемії, то Харківщина ще не досягнула й піку першої. Про це «СК» повідомив інфекціоніст Андрій Бондаренко. Також фахівець дав свій прогноз щодо поширення COVID-19 у епідсезон ГРВІ.

Ще не пік

За плечима професора, доктора медичних наук Андрія Бондаренка – понад 30 років роботи в медицині. Він працює в Харківській обласній інфекційній лікарні та викладає на кафедрі інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету. Наразі він разом з колегами тримає оборону проти коронавірусної інфекції, яка дедалі частіше атакує жителів Харківщини. Через цей медичний заклад з початку пандемії пройшло вже близько 5000 хворих із COVID-19.

Станом на 30 вересня в Харківській області було виявлено 18 681 випадок COVID-19. І майже щодня протягом останнього місяця наш регіон опиняється серед лідерів за кількістю нових хворих. Інфекціоніст підкреслює, що Харківщина ще не досягнула піку першої хвилі хвороби.

Андрій Бондаренко

Андрій Бондаренко

професор, доктор медичних наук

«У деяких західних регіонах України вже друга хвиля розпочалася, проте Харківщині ще далеко до піку першої хвилі. Наразі в області інфіковано близько 1 %  жителів. Щоб дійти до піку, мають бути інфікованими близько 50 %»

За його словами, адаптивний карантин потрібен, щоб вітчизняна медична система впоралася з навантаженням. Однак уже найближчим часом воно може зрости через початок нового навчального року.

– Початок навчального року впливатиме на збільшення кількості хворих. Бо молоді люди, що не мають хронічних хвороб, можуть не мати і жодних клінічних симптомів COVID-19, проте будуть його носіями. А контактів у молоді зазвичай дуже багато. Тож і хвороба буде ширитися, та й ще і в інших вікових групах, – дає свій прогноз інфекціоніст.

У групі ризику – грип

Впливатимуть на поширення COVID-19 і сезонні захворювання на ГРВІ. Незабаром розпочнеться новий епідемічний сезон. І, за словами Андрія Бондаренка, лікарям буде складно диференціювати, яка саме у людини хвороба – грип, COVID-19 чи якась мікст-інфекція. Люди, які захворюють на грип, потраплять до зони ризику, бо їх імунна система впродовж двох-трьох тижнів після хвороби буде слабкою. Тому існує велика вірогідність у цей період підхопити якусь нову інфекцію, зокрема COVID-19.

Андрій Бондаренко також розповів, що є непоодинокі випадки, коли хворіє хтось один з родини, а всі інші члени сім’ї почуваються добре.

– Як це пояснити? Найімовірніше, носій вірусу розповсюджує його в невеликій кількості. Тобто вірусне навантаження на іншу особу мізерне. Щоб подолати локальний бар’єр у носовій та ротовій порожнинах, інфікуюча доза повинна бути великою. Тож якщо доза маленька, то члени родини зазвичай не хворіють. Водночас люди можуть просто не мати жодного клінічного симптому, проте бути інфікованими, – пояснює професор.

За даними лікаря, зазвичай важкий перебіг коронавірусної інфекції спостерігається у людей, які страждають на хронічні захворювання – цукровий діабет, гіпертонічна хвороба тощо.

Водночас існують хворі, які виділяють дуже високу дозу вірусу в повітря. Імунна система іншої людини з нею не справляється, тому й виникають тяжкі форми COVID-19 навіть у тих, хто не мав хронічних патологій. Тож лікар вкотре наголошує на необхідності носіння маски, бо вона забирає до 40–50 % відсотків вірусу.

Заразом Андрій Бондаренко зазначає, що у людей, які раніше перехворіли на атипову пневмонію чи сезонні коронавіруси, є невеликий захист і від COVID-19. А от щодо того, які шанси повторного захворювання на цю небезпечну інфекцію, то у медичній спільноті досі шукають відповідь.

– Ми мали деякі випадки в нашій обласній інфекційній лікарні повторного захворювання. Але дискусія з цього приводу ще триває, – наголошує лікар. – Наприклад, у першому ПЛР у хворого був позитивний результат. Потім людина перехворіла на коронавірус, але ІФА-тест показував, що імунна система не виробляє захисні антитіла. При повторному захворюванні ПЛР-тест був негативним, але ІФА позитивним. Водночас ІФА не показує 100 % діагноз. Може бути так звана крос-реактивність – тобто антитіла на новий вірус SARS-СoV-2 можуть вироблятися й на інші коронавіруси. Тому в науковій спільноті питання повторного захворювання на COVID-19 весь час дискутується.

Що буде далі

Андрій Бондаренко називає кілька можливих причин виникнення на планеті таких загрозливих для людства хвороб. По-перше, ці емерджентні інфекції (хвороби і збудники, які виникають раптово і цим зумовлюють надзвичайні епідеміологічні ситуації) виникають через те, що людство зараз розширює площу свого проживання (підкорює пустелі та ліси Амазонії тощо). І віруси, які існували у тих місцях, починають вражати і людину. Також на розповсюдження хвороб впливає зміна клімату, токсичні та радіаційні фактори.

Андрій Бондаренко

Андрій Бондаренко

професор, доктор медичних наук

«Віруси та бактерії мутують і пристосовуються до людини. Також ми розширюємо нашу лабораторну базу. Наприклад, у наукових публікаціях описано кілька випадків, коли з лабораторії у Китаї коронавірус був «винесений»

А от щодо прогнозів, коли людство переможе у війні з новим коронавірусом, лікар дуже стриманий.

– За оптимістичними прогнозами пандемія у світі триватиме ще два роки. За умови, що буде винайдено ефективну вакцину. Наприклад, за прогнозами США, вакцина в них має з’явитися в березні 2021 року. Однак вірус може мутувати, і тоді з’являтимуться нові штами. Це добре ми бачимо на прикладі грипу. Якщо COVID-19 буде мутувати, то доведеться вакцинуватися щороку, – розмірковує експерт.

Для того щоб з’явився колективний імунітет, на COVID-19 має перехворіти 70 % населення. Водночас інфекціоніст зазначає, що зазвичай у безсимптомній формі хвороби у людини виробляються недовготривалі антитіла, а можуть і взагалі не вироблятися.

subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: