Які зміни очікують українських ФОПів

Які зміни очікують українських ФОПів

Фото: poltava.to

Чималий суспільний резонанс викликало прийняття законів про касові апарати для ФОПів та «кешбек». Частина малого та середнього бізнесу з різних куточків країни об’єдналася і влаштовує акції протесту. «СК» розбирався, як нові закони змінюють правила гри та чим занепокоєні представники невеликого бізнесу.

Прийняття законопроектів № 1053-1 (про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг) та № 1073 (про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг) викликало неабиякий соціальний резонанс. Підприємці з різних куточків України об’єдналися в рух #SaveФОП і почали влаштовувати акції протесту в Києві.

20 вересня Верховна Рада прийняла ці два законопроекти, а 17 жовтня прийняті парламентом закони підписав Президент України Володимир Зеленський.

Як пояснюється на сайті Офісу Президента, дані закони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків, «сірого» товару, покращення ефективності податкового адміністрування та державного контролю за розрахунковими операціями. Окрім цього передбачається, що закони покращать загальну податкову культуру та сприятимуть захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій і запровадження інноваційних технологічних рішень.

Нові закони зобов’язують ФОПів використовувати касові апарати та дають можливість отримати кешбек з покупки в разі невідповідності чека. Так, ФОПи ІІ, ІІІ та ІV груп зобов’язуються використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Іншими словами, це введення касових апаратів, щоправда, вони можуть бути не тільки класичними, а й альтернативними – на кшталт додатку на смартфон чи комп’ютер.


 РРО – реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат) використовуватимуть всі платники єдиного податку II, III і IV групи. Застосування РРО не стосуються ФОПів І групи, які розраховуються в безготівковій формі. Без РРО можна буде торгувати товарами за готівкові кошти на ринках, крім товарів, які підлягають гарантійному обслуговуванню.


Відповідно до закону, податкова служба безкоштовно повин­на надати бізнесу програмний РРО, який називається E-Receipt (електронний чек). Скачати і протестувати додаток можна на сайті податкової. Також можна створити власну програму і внести її в реєстр податкової. Щоправда, алгоритм такої дії в документі не прописаний.

Разом з новим РРО вводиться електронний чек, який можна буде видавати замість паперового. Клієнт може отримати чек у свій месенджер або відсканувати QR-код з пристрою продавця-підприємця.

Як повідомляється на сайті Офісу Президента, щоб стимулювати споживачів отримувати чеки, законами пропонується запровадити з 1 жовтня 2020 року так званий механізм кешбеку. За інформацією «Економічної правди», якщо підприємець видав покупцю повністю або частково нефіскалізований чек хоча б на один товар, дорожчий за 850 гривень, покупець може написати скаргу в податкову й отримати «кешбек» у розмірі 150 % від вартості товару. Частину цього штрафу (100 %) отримує сам покупець, частину – держава.

Якщо чек не було видано взагалі – підприємець отримує штраф 850 гривень за перше порушення і не менше від 1700 гривень – за наступне.
Однак не всі бізнесмени погодилися з необхідністю таких новацій.

– Ці законопроекти повністю нівелюють спрощену систему оподаткування, вводять додатковий облік, обов’язкове використання для деяких категорій ФОПів касових апаратів, а також норму кешбеку, яка по суті включає можливість тиску не тільки з боку податкової, а й з боку недобросовісних покупців, – прокоментував під час прес-конференції в Харкові свою позицію президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

На думку ж голови Державної податкової служби Сергія Верланова, фіскалізація допоможе в боротьбі з контрабандою. Дія законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Так само під дію прийнятих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина підприємців, що торгують на ринках.

– Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно й після того, як нові правила застосування РРО набудуть чинності, – цитує головного податківця країни «Економічна правда».

А от в Асоціації приватних роботодавців переконані, що прийняті норми є лобістськими та задовольняють запити конкретної групи осіб, яка на цьому матиме додатковий заробіток.

– Використання касових апаратів для підприємців несе одну витрату, яка практично непомітна. Є таке поняття «еквайринг», по суті це можливість доступу до шлюзу, по якому проводяться транзакції. Еквайринг коштує 1 гривню в день, якщо врахувати всіх, у кого є касові апарати, то це близько 30 мільйонів гривень на місяць. Ці гроші отримує конкретна компанія. Введення додаткової фіскалізації зачепить приблизно 200–500 тисяч підприємців, а це вже близько 150 мільйонів гривень. А це збільшить суму еквайрингу до 150 мільйонів гривень на місяць, – наголосив Олександр Чумак.

Також, за словами представника бізнесу, у ДФС немає протестованого електронного додатка касового апарата, який можна було б сьогодні використовувати.

Коли почнуть діяти нові правила 

У підприємців є рік, щоб підготуватися до гри за новими правилами. За словами голови Державної податкової служби Сергія Верланова, наразі через РРО має реалізовуватись складна побутова техніка, лікарські засоби, вироби медичного призначення. За новими правилами обов’язкове використання касових апаратів буде і для платників єдиного податку ІІ–IV групи – ресторани, кафе швидкого обслуговування, турагентства, готелі, підприємці, які здійснюють продаж ювелірної продукції, працюють у сфері роздрібної торгівлі вживаними товарами (йдеться про реалізацію секонд-хенду тільки в магазинах, а не на ринках).
Ця норма запроваджується з 1 жовтня 2020 року, а обов’язковою стане лише з 1 січня 2021-го.

Також Сергій Верланов повідомив, що з 1 січня 2021 року збільшується граничний обсяг доходів платників єдиного податку ІІ групи – планка піднімається з 1,5 мільйона гривень до 2,5 мільйона гривень. За словами податківця, частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ. А це означає зменшення податку. Бо «спрощенці» ІІ групи сплачують до 20 % зарплатної мінімалки (зараз це 834,60 гривні), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3 % від обороту «плюс» ПДВ, або 5 % від обороту.

В Асоціації приватних роботодавців кажуть, що не припинять відстоювати свої права. За словами Олександра Чумака, мікробізнес, як і малий, намагатиметься «достукатися» до народних обранців, щоб через Верховну Раду прийняти законопроекти, які скасують нещодавно прийняті закони й повернуть норми, що діяли до цього (3 грудня підприємці провели під стінами Верховної Рада чергову акцію протесту).

– У малого та мікробізнесу витрати складають від 5 до 8 % від усього обороту. Додаткове навантаження призведе до збільшення цих витрат, що призведе до підвищення цін на товари та послуги. Хто не зможе при цьому конкурувати – або взагалі підуть в тінь, або припинять діяльність, – переконаний Олександр Чумак.

Читайте також: Близько 41 мільярда гривень податків зібрали на Харківщині

Андрій Соха