Космічну систему безпеки продуктів запровадили в Харківській області

Космічну систему безпеки продуктів запровадили в Харківській області

Не тільки якісно, але й безпечно – одне з основних правил роботи на ринку ЄС. Тобто замало мати сертифікати якості свого товару, потрібно ще й завчасно запобігти ризикам, які можуть виникнути при виробництві продукту (особливо продуктів харчування).

Саме для вирішення питання безпечності і була створена система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point), яка виявляє усі критичні точки й чинники, що можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усуває їх і постійно контролює.

Боротьбу за безпечність харчів ще в 60-ті роки минулого століття розпочали американці. NASA хотіла убезпечити астронавтів у космосі від неприємних сюрпризів, пов’язаних з їжею. Після вдалого «випробовування космосом» систему НАССР впроваджують у харчову індустрію США, згодом вона отримує статус міжнародної.

Україна погодилася грати за міжнародними нормами та правилами ведення господарської діяльності. У 2014 році було прийнято євроінтеграційний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а у вересні 2016 року набув чинності його розділ VII. У документі зазначається, що всі оператори ринку харчових продуктів мають три роки на впровадження системи управління безпекою харчових продуктів. Наразі завершується другий етап – до 20 вересня 2018 року НАССР повинні впровадити виробники готової продукції, яка не містить інгредієнтів тваринного походження: кондитерські фабрики, компанії з переробки й виробництва фруктової та овочевої продукції тощо. Без запровадження системи НАССР підприємство не зможе експортувати свою продукцію до країн Європейського Союзу.

Процес перебудови

Харківська компанія «Арті» – серед тих виробників, хто вже експортує і хоче збільшити свої продажі в країнах ЄС, тому вже запровадила в себе систему НАССР. Підприємство вже понад 20 років займається виробництвом заморожених овочів, ягід та сумішей.

– Наприкінці минулого року ми пройшли сертифікацію за системою управління безпекою харчових продуктів. Офіційно визнано, що наша компанія
впровадила і використовує систему менеджменту якості НАССР і відповідає стандартам ISO-9001:2015 та харчової промисловості FSSC-22000, – розповідає «СК» начальник відділу збуту ТОВ «Арті» Галина Логоша.

За її словами, процес «перебудови» був досить трудомістким. Найскладніше було змінити свій підхід та мислення. Однак справа того було варта.

– Якщо у європейських країнах НАССР – це вже давно необхідність, то тепер це ще вимога і українського ринку. Якщо компанія поважає себе та свого споживача, прагне продавати якісну і безпечну продукцію, потрібно відповідати тенденціям часу. Нещодавно проходили повторний аудит. І як результат впровадження системи НАССР допомогло знизити ризики безпеки продукції, зменшено кількість втрат через брак, оптимізовано логістичні маршрути, на виробництві з’явилося набагато більше ефективних рішень. Система дійсно ефективно працює, – підкреслює пані Логоша.

У той же час вона зазначає, що впровадження системи потребує чималих фінансових витрат. Однак і тут міжнародні партнери України приходять на допомогу вітчизняному бізнесу. Наприклад, компанія «Арті» виграла грант від ЄБРР для залучення консультанта, який допоміг налагодити систему безпеки продукції і налаштуватися на «потрібну хвилю».

– На початку минулого року ми близько півроку працювали з консультаційним центром, і влітку 2017 року в нас пройшов перший аудит системи НАССР, – каже топ-менеджер компанії.

У планах підприємства і отримати органічний сертифікат на свою продукцію, це дозволить збільшити експортний потенціал, бо в ЄС органічна ягода користується підвищеним попитом.

Шокове заморожування

Харківська компанія має повний вертикальний інтегрований комплекс з виробництва замороженої продукції. Більшість культур підприємство вирощує самостійно, потім переробляє їх, заморожує, фасує і доставляє у локальні та міжнародні торговельні мережі. Основна спеціалізація харків’ян – капустяні культури (броколі, цвітна, романеско) та малина. Щороку підприємство підвищує врожайність завдяки консультаціям з міжнародними експертами та постійному навчанню агрономів.

– Перевага вертикально інтегрованого комплексу в тому, що значно скорочується час від збору продукту і до його надходження в цех для переробки. Наприклад, якщо броколі купувати за сотні кілометрів або імпортувати цю культуру, з кожним днем вона втрачає свої корисні властивості. Броколі, яка пройшла камеру шокового заморожування, значно корисніша, ніж свіжа, що вже пролежала кілька днів. При шоковому заморожуванні консервуються всі вітаміни без втрат, – пояснює Галина Логоша.

Якщо капустяні культури, малину та трохи полуниці і шпинату підприємство вирощує на своїх полях під Харковом, то смородину, абрикос, аличу, сливу, червоний болгарський перець, солодку кукурудзу підприємство закуповує в інших регіонах України. Виробник каже, що йому не вистачає контактів і контрактів по Харківщині. Наразі компанія разом з іншими членами харківського Агрофудкластера працює над скороченням логістичного ланцюжка і створенням додаткової вартості.

– Ми завжди працюємо тільки з перевіреними постачальниками, вимагаємо сертифікат на продукцію тощо. Потрібно, щоб кожний розумів свою зону відповідальності, – зазначає начальник відділу збуту компанії.

А тим часом

Харківський виробник заморожених продуктів уважно слідкує за останніми тенденціями ринку.

– Поляки зараз в авангарді плодоовочевого бізнесу, задають темп. Тож ми ретельно вивчаємо їх ціни, стан, вимоги, зміни тощо. Намагаємося бути в тренді, – зазначає Галина Логоша. – Україна тільки нарощує експортний потенціал. Мені здається, що наша країна незабаром займатиме стабільні серйозні позиції на міжнародному ринку.

 А що на експорт?

А ось експортують харків’яни тільки ту продукцію, що вирощують самостійно, бо контролюють якість на кожному етапі. Налагодити контакти з європейськими партнерами допомагає участь у профільних виставках. У жовтні минулого року компанія представила свою продукцію на найбільшій міжнародній виставці готових продуктів харчування і напоїв «Ануга» (цей захід кожні два роки проходить у Кельні, Німеччина). Цього року планують презентуватися на паризькій виставці SIAL.

– Наразі ми виходимо на ті обсяги виробництва, які більші, ніж ми можемо продати в Україні за тією ціною, що відповідає високій якості, – говорить Галина Логоша.

У компанії кажуть, що поки не експортували на європейський ринок продукцію під своєю торговельною маркою, але дуже цього хочуть. Наразі харківською ягодою зацікавилися в Латвії.

– Поки що в ЄС Україну бачать переважно як постачальника вагової продукції, а не власного бренда, – зазначає експертка. – Ми наразі ведемо перемовини з Ригою щодо експорту власної торговельної марки.

Комерційну пропозицію для європейців харків’яни підготують за кілька місяців, бо зараз на підприємстві найгарячіша пора – збір врожаю. Кажуть, що робочих рук не завжди вистачає. Наприклад, для збору малини змушені запрошувати робітників із західних регіонів України.

– До жовтня збиратимемо врожай. Працюємо з нашими вже законтрактованими потужностями. Перше завдання – покрити ці контракти, а далі зможемо сформувати комерційну пропозицію для європейських партнерів. Контакти є, тож чекаємо на врожай, – каже Галина Логоша.


Матеріал публікується у рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Читайте також: У харківському виші вперше викладатимуть європейську політику

 

Автор: Юлія Шматченко