Великий Єврочелендж

Інтеграція в ЄС через навчання: як харківські студенти здобувають європейську освіту

Розширити спектр курсів, які можуть вивчати українські студенти, та підвищити рівень компетенції викладачів – це лише кілька можливостей, які українським вишам дає міжнародна освітня програма Європейського Союзу Еразмус+. На Харківщині одним з найактивніших її учасників є Каразінський університет, у якому вводять цілі дисципліни про ЄС, залучають до викладання європейських науковців і відправляють на стажування за кордон своїх студентів.

У рамках співробітництва з ЄС у 2014 році Україна долучилася до міжнародної освітньої програми Еразмус+. Основною метою програми є розвиток молодіжної мобільності, сприяння сталому розвитку країн-партнерів у галузі вищої освіти, робота з молоддю, становлення європейського виміру у спорті та розповсюдження європейських цінностей у цілому. Передбачається, що розвиток цих напрямів сприятиме прискоренню соціально-економічних змін, розв’язанню нагальних проблем, з якими Європа буде стикатися до кінця цього десятиліття: розвиток, рівність, підвищення зайнятості та рівня соціальної інтеграції.

Одним з ключових напрямів Еразмус+ є підвищення якості освіти у вищих навчальних закладах України. У нашій країні ця програма працює з 2014 року за напрямами: співпраця задля розвитку інновацій та обміну успішними практиками, підтримка реформ у сфері освіти, Жан Моне, спорт. Участь в Еразмус+ передбачає обміни студентів та викладачів, тобто українські студенти можуть поїхати на навчання до європейського закладу вищої освіти, а викладачі та науковці – пройти стажування чи практику. Та головне – у рамках цієї програми українські виші мають можливість запровадити в себе цілі курси лекцій про Євросоюз і запросити читати їх своїм студентам викладачів з країн ЄС.

Наразі проект Еразмус+ розрахований до 2020 року, його бюджет складає 14 мільярдів 700 мільйонів євро і розрахований на навчання та підготовку за кордоном 2 мільйонів студентів закладів вищої освіти.

Ці кошти передбачені на стипендії для студентів і зарплати викладачів, проїзд, проживання, страхування, візу, спільні проекти, впровадження нових дисциплін в українських вишах.

У 2021 році розпочнеться новий етап програми, що триватиме до 2027 року.

Курси лекцій про ЄС

Як розповіла «СК» координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова, серед харківських закладів вищої освіти наразі 23 впроваджують проекти цієї програми. Їх напрями роботи, зокрема: міжнародна академічна мобільність, розвиток потенціалу вищої освіти та молоді, стратегічні партнерства.

А одним з найактивніших учасників програми на Харківщині є Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який протягом 2014–2019 років втілив 119 проектів за всіма напрямами програми Еразмус+.

Окремо начальник Управління міжнародних відносин ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександр Хижняк виділяє виграні проекти університету у програмі Жан Моне, у рамках якої ЄС виділяє кошти університетам на викладання дисциплін, пов’язаних з тематикою європейської інтеграції та розвитку наукової діяльності в цій сфері. Дисципліни здебільшого стосуються розбудови європейської спільноти, європейського права, європейської економіки, європейської політики, історії європейської інтеграції тощо. Тобто в такий спосіб українські виші можуть впроваджувати різноманітні курси про ЄС. При цьому лекції читають не тільки українські викладачі, а й в Україну приїжджають викладачі європейських університетів і науково-дослідних установ.

Програма імені Жана Моне – ініціатива Європейського Союзу, започаткована у 1990 році з метою пропагування європейської ідеї (ідеї Об’єднаної Європи). В Україні активно діє з 2001 року. Із 2014-го програма Жан Моне продовжила діяльність у рамках освітньої програми Еразмус+.

У Каразінському університеті за програмою Жан Моне працюють з 2013 року, за цей період було виграно 10 проектів. Минулого року університет здобув перемогу в конкурсі Жан Моне, за яким реалізується проект – курс лекцій «Зовнішня політика Європейського Союзу». Його запровадили на факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу на три роки – з вересня 2018-го по серпень 2021-го. Тоді конкурсна комісія оцінила проектну заявку від університету в 95 балів зі 100.

Аліна Червяцова

Аліна Червяцова

координатор проекту «Зовнішня політика Європейського Союзу» ХНУ імені В. Н. Каразіна

– Викладання курсу «Зовнішня політика ЄС» за проектом передбачає долучення зарубіжних фахівців, тобто лекції читають викладачі нашого університету і викладачі європейських університетів та науково-дослідних установ, зокрема з Італії, Німеччини, Швейцарії та Фінляндії. До перемоги проекту в Жан Моне цю дисципліну не читали на старших курсах. Фінансова підтримка з боку Європейської Комісії дозволяє нам безпосередньо ознайомитися з досвідом європейських колег і, відповідно, забезпечити вищий рівень викладання.

Цьогоріч ХНУ імені В. Н. Каразіна запровадив ще чотири дисципліни для старших курсів у рамках Жан Моне: для юридичного факультету виграли проект «Кримінальна політика Європейського Союзу» та «Європейські стандарти місцевого самоврядування та регіональна політика ЄС»; для факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу – «Європейська інтеграція України у промисловість 4.0»; спільно для історичного факультету і факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу впроваджуватимуть проект «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: погляди на історію, сучасний розвиток та потенціал у майбутньому». Еразмус+ виділив на ці курси більш ніж 115 тисяч євро.

За словами Олександра Хижняка, такі програми, як Жан Моне, є пріоритетами розвитку. Завдяки реалізації стандартів і залученню професорсько-викладацького складу ЄС студенти мають змогу прослухати не одну лекцію закордонного викладача, а цілий курс. Це дає можливості якісно ознайомитися з традиціями освіти в ЄС і утвердити ці стандарти у своєму університеті.

Вікно в Європу через університети

Інша можливість для вищої освіти в рамках програми Еразмус+ – це міжнародні обміни студентами, завдяки яким українці можуть поїхати до іноземних університетів і прослухати там курс лекцій, які не читаються у їхніх вишах.

Олександр Хижняк

Олександр Хижняк

начальник Управління міжнародних відносин ХНУ імені В. Н. Каразіна

– У рамках програми Еразмус+, зокрема в напрямі міжнародних обмінів, діють 46 договорів, за якими надано 54 стипендії для студентів і 64 стипендії для викладачів. Також розширюються можливості отримання подвійних дипломів у різних галузях за 11 партнерськими програмами з європейськими закладами вищої освіти. Тобто студент матиме два дипломи: український і європейський.

Для цього вишу важливо не лише забезпечувати академічну мобільність своїх студентів, а й залучати до закладу іноземних здобувачів освіти. У 2018–2019 навчальному році до Каразінського університету за програмою Еразмус+ приїхало десять іноземних студентів.

Олександр Хижняк

Олександр Хижняк

начальник Управління міжнародних відносин ХНУ імені В. Н. Каразіна

– Саме європейські програми зараз дають максимальний ефект і можливість підвищити свій викладацький чи навчальний рівень. Це важлива складова інтернаціоналізації навчання. До 2025 року у глобальному науково-освітньому просторі бачимо Каразінський університет органічно інтегрованим у світове співтовариство університетів, таким, що має високу міжнародну репутацію і широке визнання, активно ангажованим у двостороннє та багатостороннє міжнародне партнерство, привабливим для іноземних студентів і аспірантів.

Загалом стипендія для одного студента за програмою Еразмус+ складає від 800 до 900 євро на місяць залежно від країни обміну. Фінансове покриття для працівника коливається від 140 до 180 євро на день.

Навчатися за програмою можна від трьох до 12 місяців, а проходити практику – від двох до 12 місяців. Стажування, викладання та підвищення кваліфікації триває від п’яти днів до двох місяців.

За словами начальниці відділу міжнародних програм та академічної мобільності ХНУ Анни Турлакової, щоб стати учасником проекту Еразмус+, студенту потрібно мати добрі оцінки та вміти обґрунтувати свою мотивацію. Тоді, вважай, поїздка – у кишені.

Анна Турлакова

Анна Турлакова

начальниця відділу міжнародних програм та академічної мобільності ХНУ імені В. Н. Каразіна

– Для участі у програмі серед вимог до студента висувають такі: середній бал не нижче 70, висока мотивація, рівень володіння іноземною мовою не нижче середнього. А от для викладачів рівень володіння англійською має бути вищим за середній.

Мультикультурний обмін

Можливість повчитися в європейському закладі вищої освіти та суттєво підтягнути своє знання іноземних мов мала четвертокурсниця соціологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна Ксенія Миленька. У вересні цього року дівчина повернулася з Братислави (Словаччина), де протягом року була студенткою Університету імені Коменського.

Ксенія Миленька

Ксенія Миленька

студентка соціологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна

– Я навчаюся на спеціальності «Соціальні комунікації, реклама та PR» і в Еразмус+ обрала подібний напрямок. Особливих відмінностей між українським та європейським рівнем освіти та доступністю до інформації немає. Хоча у словацькому виші було більше предметів, спрямованих на практику: паблік рілейшнз, фотографія в рекламі. Завдяки таким міжнародним програмам ми перебуваємо в мультикультурному середовищі. Живемо в гуртожитку, де знайомимося з представниками інших країн. До того ж по чотири години на тиждень ми вивчали словацьку.

Дівчина також розповіла, що саме для студентів Еразмус+ у рамках дисципліни «Система ЗМІ Словаччини» учасники мали екскурсії по різних медіа країни, зокрема побували в Центрі телебачення і радіомовлення у Братиславі.

Декому вдається взяти участь у програмі Еразмус+ не один раз. Прикладом є студентка факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна Юлія Гуляєва.

Уперше за програмою вона поїхала у 2017 році. Півроку дівчина була студенткою факультету культурні науки університету Віадріна міста Франкфурт-на-Одрі (Німеччина). Навчання відбувалося англійською та німецькою, також студентам надали можливість безкоштовно вивчати польську.

 

Юлія Гуляєва

Юлія Гуляєва

студентка факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна

– В університеті майже кожного тижня відбувалися лекції запрошених професорів, майстер-класи та культурні заходи.

Під час другої поїздки за програмою у 2018 році дівчина чотири місяці навчалася в Анатолійському університеті міста Ескішехір Республіки Туреччина на факультеті освіти, відділення «Викладання англійської мови». Дівчина обрала саме це відділення, оскільки хотіла більше працювати з носіями англійської та перебувати в англомовному середовищі.


 

«Слобідський край» продовжує спецпроект «Великий Єврочелендж»! Він триває чотири місяці, і за цей час редакція вже відшукала 24 історії успіху впровадження проєвропейських реформ і програм у різних районах Харківської області. Цього разу естафету підхопили освітяни Харкова й далі передають підприємцям обласного центру – про них читайте в наступному номері «СК».