Великий Єврочелендж

Щоденник Єврочеленджу: електроскутери для громади, папір зі сміття та органічний шоколад

«Слобідський край» продовжує проект «Великий Єврочелендж». Нагадаємо, із серпня до листопада редакція відшукає історії успіху впровадження проєвропейських реформ у кожному районі Харківської області.

У вересні ми дізналися про успіхи Чугуївського, Великобурлуцького, Золочівського, Вовчанського, Лозівського та Зміївського районів, а також міста Харкова – докладно про це ви можете почитати ТУТ. А зараз до вашої уваги – коротко про найцікавіше в «Щоденнику Єврочеленджу» за місяць.

Екотранспорт у Чугуєві

Поки в Україні набирає обертів робота зі зменшення негативного впливу на навколишнє середовище відповідно до Асоціації з ЄС, Паризької угоди та Глобальної ініціативи з підтримки країн у переході до електромобільності, у нашій області вже закуповують екологічний транспорт для потреб громади.

На початку серпня в Чугуєві терцентр соціального обслуговування придбав шість електроскутерів для соцпрацівників, щоб ті могли швидше діставатися до чугуївців, які потребують обслуговування вдома. Зробити це вдалося завдяки участі в обласному конкурсі розвитку територіальних громад «Разом в майбутнє». Загальна вартість проекту  200 тисяч гривень. За умовами конкурсу 50 % суми надала обласна рада, 45 % – місцевий бюджет, 5 % – внесок конкурсанта.

У нас був вибір – традиційні скутери на паливі чи електроскутери. Звичайно, ми обрали останнє, адже такий транспорт не тільки економніший, а й мінімально завдає шкоди навколишньому середовищу. Крім того, роботу свого центру ми будуємо з урахуванням досвіду європейських колег, – пояснила директорка терцентру Тетяна Сємілєтова.

У планах міста, орієнтованих на зменшення викидів в атмосферу, є також розвиток велосипедної інфраструктури. Чугуїв має 12 велопарковок, планує організувати велодоріжки та мріє перейти на електричний громадський транспорт.

Федорівка вчиться сортувати сміття

У селищі Федорівка Великобурлуцького району на майже півтисячу жителів до 2018 року не було жодного контейнера для сміття. Непотріб селяни зносили на стихійні сміттєзвалища в ярках і лісосмугах.

– Понад 30 років цим питанням ніхто не займався, – розповів сільський голова Сергій Сисоєв. – Коли поступово на баланс сільської ради перейшов увесь житловий фонд, ми почали відповідати за ці території – і прибирати.

Більші фінансові можливості, які дала децентралізація, а ще бажання жити по-європейському та з нормальною природою довкола, підштовхувало сільраду до дій. Спочатку у Федорівці придбали спеціальні пакети для сміття, щоб люди самі сортували відходи, а трактор забирав наповнені пакунки біля подвір’їв. Однак справа не пішла.

У 2017-му сільрада затвердила свою трирічну програму поводження з твердими побутовими відходами. Наприкінці літа 2018 року закупили перші 20 контейнерів (зараз їх 28): жовті – для пластику, зелені – для скла. Почали вчити людей, як сортувати сміття, а для наочності кидали в контейнер пластикову пляшку. Зараз сільрада навіть готує фільм з роз’ясненнями, бо трапляється мішанина, коли люди в контейнер для скла крім нього кидають і решту непотребу.

Тепер громада планує здавати пластик на переробку, щоб на цьому заробляв сільський бюджет. Раніше, кажуть, придивлялися, чи спрацює нововведення в селі.

Шкільна свобода в Золочівській ОТГ

З вересня 2017 року після ухвали рамкового Закону «Про  світу» в Україні почали активно впроваджувати зміни, що допоможуть нашій країні інтегруватися в освітянський простір ЄС. Один з викликів реформи – щоб сільські та міські школи давали однаково високий рівень підготовки учнів. Для цього в районах почали створювати опорні школи. Один з лідерів на Харківщині за кількістю таких закладів – Золочівська ОТГ, яка сьогодні має чотири опорні школи.

Золочівська ОТГ утворилася в жовтні 2017 року. Першу опорну школу тут – Золочівський ліцей № 2 – було створено ще до об’єднання, а три опорні заклади – Олександрівський і Одноробівський ліцеї та Золочівський ліцей № 3 – з’явилися цього року.

Освітяни кажуть, що стільки грошей, скільки наразі виділяється на школи в ОТГ, вони до цього не бачили.

Близько 50 % бюджету Золочівської ОТГ йде на потреби освіти, – розповіла начальник відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Валентина Наговіцина. 

Цього літа на підготовку шкіл до нового навчального року громада витратила понад 16 мільйонів гривень. Гроші надходили з різних джерел: окрім освітньої субвенції, було співфінансування з місцевого та обласного бюджетів, інфраструктурна субвенція для ОТГ.

Наприклад, крім навчального устаткування всі школи забезпечили Інтернетом, придбали два нові шкільні автобуси, а переможці обласних конкурсів і їхні вчителі отримують премії від селищної ради.

Органічні шоколадки Харкова

Харківська кондитерська фабрика «Сладкий мир» три роки тому пройшла європейську органічну сертифікацію та стала першим в Україні вітчизняним виробником органічного шоколаду.

Шоколад «Сладкий мир» пройшов добровільну європейську сертифікацію органічної продукції, відповідно до якої має дозвіл на маркування знаком Euro-leaf (євро-лист).

Сьогодні якість продукції цієї фабрики підтверджує Система якості управління безпечністю харчових продуктів HACCP та Стандарти системи менеджменту якості ISO 22000. Запровадження євростандартів дало можливість з 2014 року розпочати експорт харківських солодощів у такі країни Європейського Союзу, як Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Болгарія, Угорщина та Німеччина.

Проте, головним наслідком запровадження євростандартів на фабриці називають не кількість країн, у які потрапляють харківські солодощі, а якість і безпечність продукції для споживачів.

Для нашого виробництва не має значення, куди саме буде розподілена продукція – на внутрішній ринок чи за кордон. Стандарти якості в нас єдині, – підкреслила директорка по маркетингу фабрики Ірина Кочетова.

ЦНАП у Старосалтівській громаді

Перша об’єднана територіальна громада Харківської області – Старосалтівська – утворилась у 2016 році. Отримавши завдяки децентралізації більшу фінансову спроможність, ОТГ відкрила власний Центр надання адміністративних послуг. До цього жителям громади за більшістю довідок (наприклад, реєстрація місця проживання, взяття довідки до Пенсійного фонду, оформлення соцдопомоги на народження дитини тощо) доводилося їздити до Вовчанська (від Старого Салтова до центру району понад 30 км). Але приміщення Центру було не вельми комфортним для прийому громадян, тож у 2017 році ця громада розпочала велику реконструкцію будівлі для нового, більш зручного ЦНАПу. І з 2019 року в селищі вже надаються адмінпослуги європейської якості.

Для зручності жителів громади в одній будівлі розмістилися ЦНАП, поліція та медична амбулаторія. Більше ніж 10 мільйонів гривень на реконструкцію адмінбудівлі з’явилися переважно завдяки інфраструктурній субвенції для ОТГ (93 % від загальної суми). А меблі, обладнання, навчання адміністраторів – завдяки підтримці Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ та програмі «U-lead з Європою».

Сьогодні за день Старосалтівський ЦНАП відвідує понад 70 жителів громади. Тут надається 40 послуг, найбільшим попитом користується «прописка-виписка», також тут видають талони на пільговий проїзд, оформлюють субсидії, а щосереди ведуть прийом фахівці районного Центру зайнятості та Пенсійного фонду.

Другий шанс на культурне життя

Лозівська ОТГ з’явилася в березні 2019 року. Завдяки більшим фінансовим можливостям саме на рівні громади вперше за довгі роки місцева влада почала приділяти увагу культурній сфері, на яку раніше не вистачало коштів.

Як розповіла начальниця Управління культури міськради Тетяна Запорожець, за неповний рік на цю сферу з бюджету ОТГ спрямували більш ніж 4 мільйонів гривень.

Так, у Лозівській дитячій художній школі капітально ремонтують виставкову залу, закупили обладнання для творчих імпровізацій. За словами Тетяни Запорожець, після перевтілення школа стане єдиною в області, яка матиме таке оснащення. Друге життя отримали й сільські будинки культури ОТГ, хоча деякі з них ще три роки тому були на межі аварійності.

– Усі сільські будинки культури зводилися за часів колгоспів, і після їх розпаду сільради не могли повноцінно утримувати величезні приміщення. Приміром, у жодному будинку культури, які ми отримали на баланс, немає автономного опалення, деякі з них не опалювались роками, – додала очільниця Управління культури.

Тому громада пішла на відповідальний крок – оптимізацію мережі, бо для реконструкції всіх закладів потрібні були величезні гроші.

Приміром, у Перемозькій сільській раді функціонує добра двоповерхова школа, яка розрахована на 250 учнів, але по факту тут навчаються 15 дітей. Тому заклад реформували у філію, тут почав діяти дитсадок, сюди ж перейшла сільська рада. Також у це приміщення збираємося перенести бібліотеку та Будинок культури, – розповіла Тетяна Запорожець.

У Змієві роблять папір з відходів

Зміївська паперова фабрика випускає пакувальні види паперів, крафт-папір, газетний папір тощо – з вторсировини. Ця фабрика єдина в Україні, де переробляється пакування Tetra Pak, що є важливим для екології процесом, оскільки, потрапивши на звалище, це пакування, що складається з паперу, поліетилену та фольги, розкладатиметься сотні років.

За словами директора підприємства Юрія Калиниченка, Tetra Pak на підприємстві почали переробляти у 2008 році й щороку вдосконалювали технології. Та значно пришвидшився цей процес, коли у 2017 році запрацював безвізовий режим між Україною та Євросоюзом, і працівники фабрики почали частіше їздити до європейських колег, щоб переймати їх досвід.

Звичайний пакет з-під соку або молока ми можемо перетворити на волокно, з якого робимо папір, а далі плівку, що залишається, ми доводимо до гранули. Ще залишаються відходи – раніше вони становили 20 %, зараз – 11–12 %. Хоча, відвідуючи європейські підприємства, ми побачили, що й такі відходи можна перетворювати на гроші, а не вивозити на звалище, – розповів керівник фабрики.

Відчув підприємець і фінансові переваги від євроінтеграції України.

Завдяки зоні вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, яка запрацювала в рамках Угоди про асоціацію, ми не платимо мито на обладнання, що закупаємо. Раніше це мито складало 5 %  невелика, але все ж вигода,  пояснив Юрій Калиниченко.

За його словами, запозичені в Євросоюзі інновації дали свої результати: якщо у 2014 році фабрика виробляла 5500 тонн паперу, то зараз обсяги виробництва зросли майже вдвічі й сягають до 10 000 тонн на рік.

Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.