Великий Єврочелендж

Щоденник Єврочеленджу: про молоко, медицину та екологію

Проект «Великий Єврочелендж», який із серпня до листопада проводить газета «Слобідський край» разом із сімома районними виданнями, уже охопив три чверті Харківщини. Нагадаємо, редакції взялися відшукати історії успіху впровадження проєвропейських реформ у кожному районі області.

У жовтні ми дізналися про успіхи Зачепилівського, Куп’янського, Валківського, Близнюківського, Балаклійського та Красноградського районів – докладно про це ви можете почитати ТУТ. А зараз до вашої уваги – коротко про найцікавіше в «Щоденнику Єврочеленджу» за місяць.

Самі латають і дороги, і дахи

Зачепилівська об’єднана територіальна громада утворилася в жовтні 2017 року, об’єднавши шість сільських та одну селищну ради. Як розповів голова Зачепилівської селищної ради Юрій Кривенко, перший рік роботи разом видався нелегким, адже, отримавши додаткове фінансування, але й додаткові повноваження в рамках реформи з децентралізації, керівництво громади взялось відразу за найскладніше – відновлення комунального господарства.

Саме на житлово-комунальну сферу до цього не вистачало коштів. Тому цей сектор, об’єкти якого будувалися ще за радянських часів і раніше, не витримував ніякої критики, – сказав голова Зачепилівської ОТГ.

Після об’єднання громада розв’язала проблему відсутності комунальної техніки, використавши додаткове фінансування у вигляді державної субвенції на інфраструктуру в розмірі 4 мільйони гривень (цю субвенцію було запроваджено саме для підтримки розвитку новостворених ОТГ у рамках реформи з децентралізації). За ці кошти придбали новий МАЗ МДКЗ, трактор з навантажувачем і міні-трактор.

Завдяки новій техніці вже цієї зими ми змогли розчищати дороги в заметіль, навесні застосовували її в попередженні паводків та при будівництві амбулаторії в Бердянському старостинському окрузі, – розповів Юрій Кривенко.

Також придбану техніку задіяно в дорожньому господарстві.

Загалом у житлово-комунальну сферу та інфраструктурні об’єкти за 2018 рік у Зачепилівській ОТГ інвестували безпрецедентні кошти – майже 26 мільйонів гривень. Серед них – частина власних коштів громади, бюджет якої після об’єднання зріс у 5,8 раза, а власні надходження  у три рази. Також фінансування було отримано з обласного та державного бюджетів. Більш ніж мільйон гривень спрямували на вуличне освітлення. У восьми багатоповерхових житлових будинках громади капітально відремонтували покрівлю  на це пішло майже 5 мільйонів гривень.

Переваги об’єднання відчувають місцеві жителі. За словами жительки села Кочетівка Надії Кащеєвої, яка очолює правління ОСББ «Ранкова зірка», завдяки активній владі в селі вже вдалося розв’язати низку проблем у ЖКГ.

«Здорове» й чисте молоко

Ще у 2010 році Україна почала стимулювати вітчизняних фермерів виробляти молоко вищої якості, прийнявши Закон «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» щодо безпечності та якості молочних продуктів». Документ ввів доплату 25 % виробникам молока ґатунку «екстра», і вищого ґатунку – 20 % до закупівельної ціни, а також передбачив, що молоко, молочна сировина та молочні продукти, які виробляються в Україні та ввозяться на її митну територію, повинні відповідати показникам безпеки та якості, які встановлені нормативно-правовими актами.

Через кілька років фермери отримали ще один великий стимул виробляти молоко «екстра» ґатунку, коли наша країна розпочала підготовку до євроінтеграції. У липні 2014-го Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачає створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). У рамках ПВЗВТ збільшилась доступність товарів українського виробництва на ринки країн ЄС за умови, що наша продукція відповідає євростандартам. Завдяки цьому в молочнопереробних компаній, які працюють в Україні, зріс інтерес до молока екстра-класу, оскільки у країни Європейського Союзу дозволено імпортувати тільки таке молоко.

Одним з вітчизняних сільськогосподарських підприємств, які майже відразу змогли задовольнити вимоги компаній, що продають у ЄС готову молочну продукцію, стало СТОВ «Мрія» із села Глушківка Куп’янського району. За словами заступника директора підприємства Галини Головко, молоко вони виробляють уже майже 20 років, а у 2014-му почали випускати молоко екстра-класу. «Мрія» продає своє екстра молоко як сировину на Куп’янський молочноконсервний комбінат (КМК), який його переробляє і вже у вигляді готової продукції постачає у країни Європейського Союзу.

Порівняно з молоком вищого сорту екстра-клас дорожчий за літр на 20–30 копійок, утім на нашому обсязі, а це в середньому 27–28 тонн на день, набігає хороша сума, – поділилася Галина Головко.

Щоб цей успіх став можливим, тоді, у 2014-му, СТОВ «Мрія» суттєво модернізувало своє виробництво – відкрило новий молочний комплекс із доїльною залою типу «Карусель».

На майбутнє «Мрія» планує самостійно випускати продукцію під своєю маркою, і можливо, й на ринок ЄС теж.

Головний тут – пацієнт

Протягом 2017 року Верховна Рада ухвалила два важливі закони, які зробили можливим старт реформи системи охорони здоров’я в Україні у 2018-му. У Валківському районі реформа медицини стартувала в лютому 2018 року, коли на виконання законодавства сесія районної ради прийняла рішення про реорганізацію бюджетного закладу охорони здоров’я «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» у комунальне некомерційне підприємство. І почалися перетворення: спочатку лікарі зареєструвались у національній системі охорони здоров’я eHealth і почали укладати декларації з пацієнтами, заклад також підписав договір з НСЗУ для реалізації принципу «гроші ходять за пацієнтом». При цьому сприяння державного, районного і сільських бюджетів і участь у грантових програмах дозволили зробити з ще недавно занедбаних сільських медустанов комфортні заклади, де нині пацієнти можуть отримувати послуги вже і європейського рівня.

За словами головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Марини Орлової, важливо було оснастити сімейних лікарів необхідною для роботи оргтехнікою та навчити їх працювати з нею. У цьому медикам Валківщини суттєво допомогли місцеві ради, районний бюджет і спонсори, а також тренінги за програмою U-LEAD, яка фінансується Європейським Союзом, та GIZ – програмою Німецького товариства міжнародного співробітництва для підтримки України на шляху демократичних перетворень.

Медреформа в Україні полягає і в поліпшенні умов роботи лікарів та обслуговування пацієнтів. У Валківському районі до глобальних проектів у цьому плані можна віднести будівництво двох нових сільських амбулаторій, що фінансується з державного, обласного та районного бюджетів.

Зміни відбулись і в приміщенні амбулаторії міста Валки. Вони стали можливими вже завдяки коштам, що їх реформована первинна ланка медицини району почала отримувати від НСЗУ. Порівняно з медичною субвенцією, після укладення у серпні 2018 року договору з Нацслужбою здоров’я доходи Валківського ЦПМСД збільшились на 35 відсотків. Це дало можливість на 48 відсотків підвищити зарплату сімейних лікарів і на 20 відсотків – решти медперсоналу. Загалом декларації із сімейними лікарями Валківського ЦПМСД уклали 73 відсотки населення району.

Школярі вчать сортувати сміття

Близнюківська селищна рада взялася розв’язувати проблему поводження зі сміттям, підтримавши ініціативу учнів місцевого ліцею – навчити селище сортуванню відходів.

Це пов’язано з тим, що з 1 січня 2018 року в Україні набули чинності норми статті 32 Закону України «Про відходи», відповідно до якого українці мають сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення – та небезпечне. Оскільки в Законі чітко вказано, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів забезпечують роздільне збирання побутових відходів, селищна рада у Близнюках, де сміттєвим питанням опікується місцеве комунальне підприємство, вирішила дотримуватися норми та вчити сортуванню місцеве населення.

Тут перші спроби сортування сміття були ще у 2016 році, коли селищна рада поряд зі звичними баками встановила контейнери для пластику, скла та органічних відходів і уклала договір з двома приватними фірмами, які забирають посортоване сміття.

Проте частина населення і далі продовжувала скидати все в одну купу. До того ж, левова частка території Близнюків – це приватний сектор, де й досі не всі люди уклали договір з комунальним підприємством на вивезення сміття, – пояснила класна керівниця 11 класу Близнюківського ліцею Лариса Куц.

Аби сортування запрацювало, близнюківські ліцеїсти з травня цього року провели низку заходів.

Ми зробили стенд про те, скільки часу, залежно від матеріалу, сміття розкладається. Інформували, що діється з відходами, які люди викидають у посадки, річки, та закликали населення укладати договір на вивезення сміття, – розповіла класна керівниця 6-А класу Віра Палагута.

За її словами, це дало свої результати, і громадяни, у яких не було договорів на вивезення сміття, після спілкування з дітьми уклали їх.

Наступним кроком для молоді стане запровадження сортування у школах та дитсадках селища. Завезти до закладів відповідні кольорові баки пообіцяла селищна рада.

Розв’язали екологічну проблему

Наталине – село у Красноградському районі, яке у 2017 році стало центром об’єднаної громади. Разом з новими фінансовими можливостями ОТГ дісталися і старі проблеми. Зокрема, труби 40-річного каналізаційного колектору періодично розривалися, і тоді сморід в окрузі стояв страшний. Нечистоти загрожували річці Берестова, що протікає поруч із селом та є основним місцем відпочинку багатьох жителів Красноградщини.

Влада над вирішенням цього питання почала працювати ще з травня 2018 року. Спочатку зробили проект, а восени взялися до робіт.

Як розповіла голова Наталинської сільської ради Віолета Боровська, під час прокладання нового трубопроводу було вирішено використати інноваційні технології – потрібно було, щоб труба пройшла не по дну річки, а під її дном.

5 жовтня відбулося офіційне відкриття капітально відремонтованого колектору – безперебійну послугу водовідведення було відновлено. Укладена труба посиленого типу витримує високі навантаження, а розрахунковий термін служби колектору – не менш ніж 50 років. Через річку було прокладено дві нитки трубопроводу, одна – робоча, друга – резервна.

Загальна вартість проекту — майже 11 мільйонів гривень, з них 6 мільйонів гривень виділив обласний бюджет, 5 мільйонів гривень – гроші Наталинської об’єднаної громади.

Розв’язати велику екологічну проблему Наталинська ОТГ змогла завдяки фінансовим можливостям, що надала громаді децентралізація, бо раніше на такі роботи просто не було коштів.

Екологічно ми тепер захищені й на багато років розв’язали проблему з відведенням стоків. Якщо б не були ОТГ, то ця проблема й не розв’язалась би. Завдяки децентралізації в нас з’явилися гроші, і ми самі вирішуємо, на що їх витратити, – наголосила Віолета Боровська.

На Балаклійщині  нова амбулаторія

Кілька років тому амбулаторію в селі Теплянка Балаклійського району, яка обслуговувала більш ніж 2000 осіб, визнали аварійною. Саме тому два роки місцеві медики змушені були приймати людей у пристосованому приміщенні, де не було ані достатньо місця, ані відповідних умов. Усе змінилося 17 жовтня 2019 року, коли в сусідньому селі Веселе відкрили новозбудовану амбулаторію. Це відбулося в рамках медичної реформи, одним з компонентів якої стало збільшення доступності медичної допомоги на первинній ланці в сільській місцевості. Програму будівництва сільських амбулаторій передбачено Законом «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».

Новий медзаклад у Веселому з житлом для лікаря з’явився неподалік автодороги Харків – Київ – Довжанський. Загалом тут обслуговуватимуться трохи більше ніж 2000 пацієнтів.

У нас з’явилася база для профілактики та проведення діагностичної роботи. Працюють два кардіографи, фізіоапаратура, є лабораторне обладнання, процедурна, а також аптечний пункт, якого раніше в селі взагалі не було,  розповів сімейний лікар амбулаторії Віктор Федоренко.

Також для надання невідкладної медичної допомоги амбулаторія має у своєму розпорядженні новий автомобіль RenaultDuster, який було придбано за державний кошт.

Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.

LogoProject