У харківському виші вперше викладатимуть європейську політику

У харківському виші вперше викладатимуть європейську політику

Фото:СК

Каразінський університет став єдиним вищим навчальним закладом Харківщини, який цього літа виборов право реалізовувати проект за програмою Європейського Союзу Еразмус+ (Жан Моне). Це дозволить запровадити нову дисципліну для українських студентів та запросити в Україну європейських викладачів.

Півмільйона євро – стільки грошей отримали цьогоріч українські проекти в рамках програми Еразмус+. Це програма Євросоюзу на період 2014–2020 років, що надає фінансування на обміни, навчання, викладання, проекти співпраці та реформування в таких сферах, як професійна підготовка, освіта, молодь і спорт. Програма дозволяє, зокрема, українським студентам вчитися в європейських вишах. Еразмус+ містить у собі програми Еразмус Мундус, Темпус, Жан Моне, добре відомі нашим освітянам.

Саме остання програма, Жан Моне, принесла успіх харківським викладачам. Наприкінці цього липня український національний офіс Еразмус+ повідомив, що виконавче агентство з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) ЄС оголосило результати конкурсу 2018 року проектів Жана Моне, серед яких є 14 проектів від України. Це проекти зі сталого розвитку, медичної освіти, зовнішньої політики ЄС, комерційного права, антитоталітарних практик, енергоефективності, міждисциплінарності та інклюзивності в докторантурі, а також європейських цінностей.

Серед переможців конкурсу – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який представив проект «Зовнішня політика Європейського Союзу». Він реалізовуватиметься на факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу три роки (з вересня 2018-го по серпень 2021-го). Проектну заявку, подану від університету, оцінено конкурсною комісією в 95 балів зі 100 можливих, вона стала однією з 900, обраних європейськими фахівцями.

До складу команди, яка готувала цей проект, увійшли координатор проекту, доцент кафедри конституційного та муніципального права Аліна Червяцова, керівник робочої групи, завідувач кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації і безпеки Людмила Новікова і члени робочої групи: доцент кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки Олена Доценко, доцент кафедри міжнародних економічних відносин Валерій Рєзников.


Програма імені Жана Моне (названа на честь одного із засновників Європейського Союзу) – освітня ініціатива Європейського Союзу з фінансуванням у 15 млрд євро, започаткована у 1990 році з метою пропагування ідеї Об’єднаної Європи і поширення європейських студій в Європі та на інших континентах. У рамках програми Жана Моне Європейський Союз виділяє кошти університетам на започаткування викладання дисциплін, пов’язаних з тематикою європейської інтеграції, та розвиток наукової діяльності в зазначеній сфері. Дисципліни загалом стосуються розбудови європейської спільноти, європейського права, європейської економіки, європейської політики, історії європейської інтеграції тощо.


Нова дисципліна

Координатор проекту «Зовнішня політика Європейського Союзу» Аліна Червяцова розповіла «СК» про його деталі:


Аліна Червяцова. Фото надане героїнею публікації

Проект передбачає читання лекцій з однойменної дисципліни студентам факультету МЕВ і ТБ. Викладання курсу «Зовнішня політика ЄС» за проектом передбачає долучення зарубіжних фахівців, тобто лекції будуть читати викладачі нашого університету та викладачі європейських університетів та науково-дослідних установ, зокрема з Ітілії, ФРН, Швейцарії та Фінляндії.

По суті на факультеті народиться нова дисципліна – «Зовнішня політика Європейського Союзу». Її читатимуть студентам старших курсів уперше.

Дисципліна була передбачена навчальним планом, тому у будь-якому разі вона б читалася у рамках цього проекту чи без нього. У своїй заявці ми наголошували на тому, що фінансова підтримка з боку Європейської Комісії дозволить нам безпосередньо ознайомитися з досвідом європейських колег і, відповідно, забезпечити вищий рівень викладання. Можливо, – припускає пані Аліна. – Це й зіграло свою позитивну роль у відборі проекту до фінансування.

На три роки проект отримав 30 000 євро. Гроші підуть на проведення в рамках проекту конференції, круглих столів, на фінансове забезпечення участі у проекті закордонних викладачів. А ще – на підтримку конкурсу студентських есе на тему європейської інтеграції та європейських цінностей. Безумовно, і харківські викладачі, які братимуть участь у цій програмі, отримають додаткову грошову винагороду за свою роботу, оскільки читатимуть свої авторські лекції, розроблятимуть методичні рекомендації тощо.

Зарубіжні викладачі свої лекції українським студентам читатимуть англійською.

Для мене покажчиком євроінтеграції України є студенти та їхній рівень володіння іноземною мовою, адже мова – це той ключик, який відчиняє багато дверей. Якщо брати до уваги досвід реалізації в університеті першого проекту Жана Моне чотири роки тому, то тоді, коли приїздили колеги із-за кордону, ми були змушені долучати до участі у програмі перекладача. Тобто рівень мовної підготовки студентів був недостатній, щоб вони могли, скажімо, сприймати лекції, ставити запитання викладачу, відповідати на його запитання, – каже Аліна Червяцова. – Сподіваюся, що цього року працюватимемо без перекладача.

І згадуючи в цьому контексті радянську систему освіти, найбільшим її недоліком викладачка називає відсутність хорошої мовної підготовки студентів. Мовляв, потреби в цьому не було, адже вільно поїхати до іншої країни, особливо несоціалістичної, радянські студенти не могли. Зараз ситуація змінилася.

Усе більше студентів бере участь у зарубіжних стажуваннях та програмах академічної мобільності. Це розширює їхній світогляд, дозволяє їм перейняти зарубіжний досвід і порівняти його з українськими реаліями. Коли є можливість порівняти, виникає необхідність проведення змін у себе вдома, – пояснює викладачка. – Фінансування, яке ми отримуємо в рамках освітніх програм ЄС, дозволяє започаткувати в Україні європейські стандарти. У нашому випадку – ми маємо можливість запросити до нас зарубіжних колег, послухати їх лекції, перейняти досвід викладання цієї дисципліни. Сьогодні все, що пов’язане з європейськими студіями, враховуючи Угоду про асоціацію України з ЄС, є важливим, адже якщо ми обрали шлях європейської інтеграції, ми повинні знати про неї все, знати про ті процеси, які відбуваються в європейській спільноті. І наш курс – саме про це.

 Двосторонній рух

Про те, що самотужки «євроінтегруватися» українським університетам важко, а програми Еразмус+ – це та фінансова підтримка ЄС, яка добряче допомагає, говорить і колега Аліни по університету, начальник Управління міжнародних відносин Олександр Хижняк.

Олександр Хижняк. Фото: www.univer.kharkov.ua

Саме європейські програми зараз дають максимальний ефект і можливість підвищити свій викладацький чи навчальний рівень. Це важлива складова інтернаціоналізації навчання, – пояснює Олександр Хижняк.

Він розповідає, що для вишу реалізація проектів, таких як Жана Моне, є пріоритетом розвитку. Корисні такі програми насамперед завдяки можливості отримати досвід конкретної взаємодії з міжнародними партнерами, і в першу чергу – з країн Євросоюзу.

Це реалізація стандартів і залучення професорсько-викладацького складу, що важливо, не разово – приїхати на день прочитати лекцію, а довготривало, що дасть можливість якісно ознайомитися з традиціями освіти й утвердити ці стандарти в себе в університеті, – говорить Олександр Хижняк.

Такий досвід, за словами начальника управління, є корисним і має великий потенціал. Адже приїзд і довготривала робота того чи іншого викладача – це елемент навчання не тільки для студентів, а й для викладачів

Це не є підстроювання під стандарти певної країни чи якісь певні стандарти ЄС. Це рух у двох напрямках. Ми у свою чергу ділимося власним досвідом. І знання, методики наших викладачів так само можуть перейматися і застосовуватися європейськими колегами. До того ж це ще просування в міжнародному освітньому просторі не тільки університету, області, а й країни в цілому, – пояснює Олександр Хижняк.

Для утвердження європейських стандартів та реалізації багатьох цінностей спільноти, за його словами, важливою є також академічна мобільність. 

Академічна мобільність – це не витік мізків, як заведено вважати. Ця програма передбачає короткочасне навчання чи стажування, скажімо, на півроку, з обов’язковим поверненням студента, аспіранта чи викладача в рідний університет. Такі вільні переміщення студентів – норма для європейських вишів, і це та філософія, якої дотримуємося і ми, – наголошує Олександр Хижняк, який і сам свого часу проходив стажування у варшавському виші.

Цього року каразінський університет має можливість укласти 35 угод у рамках програм академічної можливості.


Матеріал публікується у рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Автор: Карина Бондар