Великий Єврочелендж

Успішні кейси «первинки»: лікарі Харківщини вчаться працювати в умовах реформи

Медичні заклади замислилися над своєю місією і стали пацієнтоорієнтованими. Молоді лікарі охоче їдуть працювати з міста в село. Хтось із молодих фахівців вирішив відправитися у вільне плавання – став ФОПом і готовий укладати декларації з пацієнтами та співпрацювати з Національною службою здоров’я України. Такі перші результати впровадження медичної реформи на Харківщині. 

У 2018 році в Україні стартувала медична реформа. Розпочалися зміни з її первинної ланки. З квітня 2018 року пацієнти отримали можливість обирати власного лікаря на первинній ланці, підписавши з ним/нею декларацію. Уже з липня 2018 року НСЗУ підписала перші договори з низкою медичних закладів первинної ланки й почала оплачувати допомогу відповідно до кількості підписаних декларацій. Із 2019 року всі заклади первинної ланки повинні були підписати договори з НСЗУ, щоб отримувати фінансування з державного бюджету на надання медичної допомоги населенню. Тобто запрацював головний принцип реформи – «гроші ходять за пацієнтом», коли держава більше не виділятиме грошей згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров’я, державного чи комунального, а платить медзакладам за фактично надану ними пацієнтам медичну допомогу.

Перший рік був непростий: було багато незрозумілих питань як для лікарів, так і для пацієнтів. Реформа надала багато можливостей, але не всі «гравці» розуміли ці переваги та використовували їх. Тож потрібно було підвищити обізнаність громадськості з медичної реформи, навчити керівників медзакладів, лікарів і представників місцевого самоврядування всім разом робити ефективною первинну ланку медицини у громадах.

Питанням обізнаності щодо кроків реформ була присвячена комунікаційна кампанія як МОЗу, так і НСЗУ. Водночас Уряд домовився з Євросоюзом про приділення уваги цьому питанню і в рамках проектів міжнародної технічної допомоги за фінансування ЄС. Об’єднання зусиль було покликано допомогти в ефективному впровадженні медичної реформи на всіх рівнях.

Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини» саме допомагає у впровадженні реформи на місцях. У рамках цієї програми у вересні 2018 року на Харківщині стартував проект «Ефективна первинна медицина в громаді», який триватиме до 2021 року. Проект реалізується Харківською обласною радою в партнерстві з Асоціацією органів місцевого самоврядування Харківської області, ГО «Агенція змін «Перспектива» та ГС «Українсько-німецька медична асоціація».

На впровадження ефективних медичних змін у регіоні європейські партнери виділили 501 377 євро, співфінансування з обласного бюджету склало 60 тисяч євро. У рамках цього проекту медики навчаються, переймають кращий світовий досвід, а ще отримують міні-гранти на поліпшення медичних послуг.
Під час першого року провадження проекту на Харківщині понад 200 сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів і майже 100 управлінців центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) з різних районів області змогли ознайомитися із сучасними методами та підходами в роботі за нової системи фінансування охорони здоров’я.

Заступниця директора Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна

Заступниця директора Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна

«Перший рік проекту показав, що все це на часі. Лікарям дуже потрібно було навчання, підтримка щодо розвитку їх управлінських навичок. Проводилися адвокаційні зустрічі в 10 громадах області. Разом шукали вихід з тих складних ситуацій, що виникали на місцях» 

Одним з учасників проекту був Центр первинної медичної допомоги № 5 Харківського району, до складу якого входить вісім амбулаторій і чотири ФАПи. За словами головної лікарки ЦПМСД Світлани Потабенко, до старту медичної реформи вона та її колеги не замислювалися над тим, що таке комунікація з пацієнтами, клієнтський сервіс, стратегічне планування тощо. Тепер саме на цих моментах їх медзаклад робить акценти.

– Якщо раніше ми використовували термін «хворі», то сьогодні – винятково «пацієнти», від яких залежить розвиток нашої установи. А після впровадження реформи ми зацікавлені в тому, щоб пацієнти були задоволені якістю медичних послуг. Ми розробили місію, візію та цінності нашого Центру. Сьогодні в першу чергу ми орієнтуємося на пацієнта, партнерство, командність і результативність. До старту реформи ми не займалися ані фінансами, ані керуванням. Тепер усе це на наших плечах, – зазначила Світлана Потабенко.

У рамках проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» Центр виграв міні-грант на придбання дерматоскопів, голкоспалювачів, спірографів, і тепер завдяки консультаціям на третинному рівні (телемедицина) лікарі можуть проаналізувати, наприклад, яким є утворювання на тілі пацієнта (родимка, папілома чи щось інше) – добро- чи злоякісним.

Я турбуюсь про своє здоров’я

Серед завдань реформи – не тільки покращення якості та збільшення доступності медичного сервісу, а й зміна ставлення самого пацієнта до свого здоров’я. Для цього на Харківщині проводяться ярмарки здоров’я, на меті яких – саме підвищити мотивацію людей вести здоровий спосіб життя і змусити їх стежити за власним станом здоров’я. У 2019 році в рамках зазначеного вище проекту Євросоюзу на Харківщині було проведено два такі заходи – у Пісочині та Золочеві, там свій стан здоров’я перевірили понад 1300 відвідувачів. На ярмарках жителі цих громад мали можливість поспілкуватися із сімейними лікарями, отримати консультації вузьких спеціалістів (онколога-мамолога, дерматолога-онколога, офтальмолога тощо), здати аналіз на визначення рівня цукру у крові, зробити кардіограму, виміряти тиск і дізнатися від експертів більше про медичну реформу.

Під час проходження обстежень у деяких пацієнтів було виявлено проблеми зі здоров’ям: рак молочних залоз на ранній стадії, катаракту, початкову стадію глаукоми (підвищений внутрішньоочний тиск), короткозоркість, синдром сухого ока.

– Завдання змінити парадигму сприйняття – щоб люди зверталися до лікарів не тоді, коли вже припече, а ставили собі за правило звертатися до фахівця своєчасно. Бо це дуже впливає на якість життя і на бюджет лікування. Профілактика вигідніша, – наголошує Вікторія Мілютіна. 

У рамках проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» на Харківщині відбудеться ще 13 подібних ярмарків здоров’я в різних куточках області.

Під час проходження обстежень у деяких пацієнтів було виявлено проблеми зі здоров’ям: рак молочних залоз на ранній стадії, катаракту, початкову стадію глаукоми (підвищений внутрішньоочний тиск), короткозоркість, синдром сухого ока.

– Завдання змінити парадигму сприйняття – щоб люди зверталися до лікарів не тоді, коли вже припече, а ставили собі за правило звертатися до фахівця своєчасно. Бо це дуже впливає на якість життя і на бюджет лікування. Профілактика вигідніша, – наголошує Вікторія Мілютіна.

У рамках проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» на Харківщині відбудеться ще 13 подібних ярмарків здоров’я в різних куточках області.

 

Переїхав до села

Окрім ярмарків здоров’я, на Харківщині відбувся і ярмарок вакансій для студентів та випускників медичних закладів вищої освіти. На заході 25 медичних закладів презентували свої вакансії. Понад 800 студентів-медиків і молодих лікарів мали можливість безпосередньо поспілкуватися з роботодавцями й дізнатися про всі умови працевлаштування.

Серед учасників такого ярмарку був і молодий лікар Олександр Козаков. Він медик у четвертому поколінні, жив у Харкові, а інтернатуру проходив у Дергачівському районі. На заході поспілкувався з представниками селища П’ятигірське Балаклійського району і прийняв їх запрошення на роботу.

– Неабияким аргументом для переїзду стало житло. Мені тут надали не тільки добре облаштоване робоче місце, а й квартиру, робочий автомобіль. Амбулаторія – двоповерхова будівля, вісім кімнат із сучасним обладнанням, є денний стаціонар. Моїм умовам роботи можуть позаздрити багато харківських колег, – переконаний завідувач П’ятигірської амбулаторії Олександр Козаков.

У вільне плавання

На Харківщині найвищій відсоток автономізації закладів охорони здоров’я всіх рівнів – перетворення їх з комунального закладу на комунальне некомерційне підприємство. В області залишилися лише два неавтономізовані заклади, але й це питання буде вирішуватися під час обласної сесії 5 грудня. Тільки після такого реформування медзаклади можуть співпрацювати з НСЗУ та отримувати державне фінансування. Тому спеціалізовані медичні заклади вже з квітня матимуть можливість також отримувати фінансування за надану медичну допомогу і вже готуються до конкуренції.

Та не тільки з комунальними підприємствами співпрацює Нацслужба здоров’я. Приватним клінікам і лікарям-ФОПам закон також дозволяє укладати декларації з пацієнтами, а потім отримувати за них державні кошти.

За даними НСЗУ, на Харківщині станом на вересень 2019 року 75 % жителів області вже обрали свого сімейного лікаря. 83 заклади охорони здоров’я з надання первинної медичної допомоги області уклали договір з НСЗУ, серед них 5 приватних і 6 ФОП.

У Нацслужбі мають сподівання, що після впровадження першого етапу медичного проекту на Харківщині збільшиться кількість ФОП, які укладатимуть декларації з пацієнтами. Сімейна лікарка Анастасія Спасібо серед тих, хто після навчання вирішив піти у вільне плавання. У Вовчанський ЦПМСД молода лікарка прийшла в серпні 2018 року, коли вже почала впроваджуватися реформа. У перші місяці роботи її заробітна плата була такою ж, як і в санітарки, – близько 4000 гривень. Але зі збільшенням кількості підписаних декларацій зростала і її зарплата. Наважитися піти у вільне плавання Анастасії допомогла участь у програмі «Ефективна первинна медицина в громаді». На той момент, коли лікарка вирішила створити ФОП, вона мала 1890 підписаних декларацій з пацієнтами, її зарплата складала близько 12 000 гривень. Сьогодні Анастасія Спасібо вже працює у Вовчанську як ФОП, подала всі необхідні документи до НСЗУ й готова підписувати декларації з пацієнтами.

– Зважитися було непросто. Але мій внутрішній протест переміг. Я хочу лікувати, тож кожному пацієнту потрібно приділяти значно більше часу, ніж той, що встановлений в ЦПМСД – 15 хвилин. У державній лікарні це складно зробити, бо лікарів мало, пацієнтів багато, – переконана сімейна лікарка. – Завдяки програмі я дізналася багато нового у плані сервісу, планування своєї справи. Тож зважилася і відкрила свій ФОП – працюю з 6 листопада, а ліцензію отримала 9 жовтня. У перший день було страшнувато, але зараз уже заспокоїлася, все добре – люди йдуть.

Зараз на прийом кожного пацієнта Анастасія Спасібо закладає близько 30 хвилин. У день вона приймає близько 10 пацієнтів. Але переконана, що ця цифра зросте.

Отже, у результаті реформи збільшилась конкуренція за пацієнта, що неодмінно підвищує якість медичної допомоги. Адже медичний заклад отримує фінансування лише за наявності пацієнтів. Нові підходи до фінансування медицини та організації роботи дозволяють сумлінним лікарям отримувати вищі заробітні плати, що є надзвичайно важливим питанням.

Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.

LogoProject