Імпульси реформ: які зміни запрацюють в українському законодавстві
Енергетичний стрибок
Загалом, до кінця 2025 року в рамках Угоди про асоціацію Україна має наблизити власне законодавство до законодавства ЄС та імплементувати приблизно 550 актів ЄС. За період з 1 грудня 2016 року по 1 листопада 2017 року така робота тривала у десятьох сферах, що становлять 86 зобов’язань.
Вони стосувалися технічних бар’єрів у торгівлі, митних питань, енергетики та оподаткування. Зміни стосувалися й навколишнього середовища, транспорту, діяльності компаній, захисту прав споживачів, соціальної політики та громадського здоров’я.
– Ми працювали над великим планом реалізації угоди, який Уряд схвалив у жовтні 2017 року. Він, по суті, розписує наші задачі на весь період функціонування Угоди. Це понад 2000 завдань та більше ніж 5000 заходів, – розповіла Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Проте, не усім реформам урядовці дали «зелене світло», деякі зміни тільки очікують свого старту. Так, найбільше позитивних новацій, за словами фахівців, цього року вдалося запровадити в енергетичному секторі.
– Тут не тільки прийняли кілька важливих законодавчих актів, але й працювали над інституційною основою для створення Фонду енергоефективності, який дозволить наблизитися до європейської моделі споживання та обліку енергоресурсів, – розповілаІванна Климпуш-Цинцадзе.
Нагадаємо, головне завдання Фонду – провести модернізацію житлового фонду і зекономити енергоресурси.
Фонд наповнюватимуть бюджетними грошима і коштами міжнародних фінансових організацій. За словами радника Міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Євгена Червяченка, на наступний рік допомога від Євросоюзу становить 50 млн євро. Стільки ж коштів передбачено і у 2019 році.
– У частині первинного законодавства Міністерство регіонального розвитку зробило стрибок. Було прийнято закони «Про енергетичну ефективність будівель», який запрацює з середини наступного року, – додав радник, – а також «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який запрацює наступного року.
Ключовим кроком для реформування галузі стало і прийняття Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає нову класифікацію житлово-комунальних послуг, описує три моделі договірних відносин між їхніми виконавцями та споживачами, виводить із тарифів на комунальні послуги витрати на абонентське обслуговування та містить чимало інших новацій.
– Ми виконали усі передумови, які дають людям змогу стати власниками будинку, контролювати всі контракти, рахунки та відносини із постачальниками послуг, – додав Євген Червяченко.
Сектори, де відстаємо
Окрім енергетики, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, серед позитиву є й те, що Україна підписала близько 10 фінансових угод з Європейським Союзом, що передбачають пряму підтримку та безповоротну допомогу, яку спрямують на об’єднані територіальні громади. Також Україна підписала і ратифікувала Угоду Пан-Євромед, яка дає можливість виходу на додаткові ринки поза ЄС.
– Позитивні моменти можна виділити і в агропромисловості. Тут вдалося прийняти два законопроекти: про безпеку харчових продуктів і про безпеку кормів, – додала урядовець.
Перший Закон – «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» набуде чинності навесні 2018 року. За словами фахівців, нововведення передбачають ризикоорієнтований підхід до контролю, згідно з яким охоплення всього ланцюжка виробництва від поля до столу дасть можливість українським виробникам працювати за європейськими правилами, а споживачам – бути впевненими в якості та безпеці харчових продуктів. Інший – «Про безпеку та гігієну кормів», яким регулюються правові і організаційні основи виробництва, обігу та маркування сільськогосподарських кормів.
Проте, є кілька секторів, у яких Україна суттєво відстає у виконанні своїх зобов’язань.
– Це насамперед законодавство в галузі транспорту, законодавство та зміна процедур у митній сфері. І попри те, що нам вдалося просунутися по прийняттю кількох законопроектів по екології, разом з тим ми суттєво відстаємо від наших зобов’язань, – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Ризиковані ініціативи
Досить проблемним є й те, що на сьогодні в Україні відсутній механізм, який би унеможливлював винесення на голосування тих ініціатив, які повністю суперечать Євроінтеграційним зобов’язанням країни, каже Віце-Прем'єр-Міністр з питань євроінтеграційної та євроантлантичної інтеграції.
Така практика була в багатьох країнах, які обрали для себе євроінтеграцію як головний напрям розвитку, приміром Румунія чи Польща. Попри те, що Україна теж у числі цих країн, окремі ініціативи парламентарів перекреслюють напрацювання у цьому напрямку.
– Нещодавно «червоним світлом» для мене загорівся законопроект "Купуй українське, плати українцям", - розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Попри гарну назву, як на мене він пропонує купувати олігархічне і закриває перспективи для українських експортерів, руйнуючи систему ProZorro, яка є найуспішнішим прикладом реформ. Окрім цього, цей законопроект вимагає низку довідок для кожної компанії, яка має податися на тендер. А можливість зібрати таку кількість довідок є у великих компаній, тому малі і середні підприємства позбавляють таким чином можливості конкурувати з ними.
За її словами, законопроект № 7206 запропонований і прийнятий в першому читанні порушує Угоду СОТ та суперечить Главі №8 Угоди про асоціацію з ЄС, у яких наша держава зобов’язалася забезпечувати конкурентне та відкрите недискримінаційне поле для участі у державних закупівлях як українських, так й іноземних виробників. Через такі ініціативи ми можемо отримати дзеркальне рішення щодо закриття ринків держзакупівель з боку європейських країн для українських компаній.
До того ж, зараз поширюється неправдива інформація про нібито надання преференцій закордонним учасникам торгів.
– В даний момент 1 % закупівель виграється іноземними компаніями. Близько 27% товарів, які виграють в торгах, – це є іноземні товари. Але серед них в основному нафтопродукти, мінеральні добрива — тобто те, що ми не виробляємо в Україні і не можемо замінити внутрішнім аналогом, – додала урядовець.