Сергій Чернов: Необхідно вийти з великої депресії та дати поштовх справжньому економічному зростанню

Сергій Чернов: Необхідно вийти з великої депресії та дати поштовх справжньому економічному зростанню

Фото: Харківський вимір

На сьогодні в Україні працюють дві третини населення, тоді як 40 % жителів країни залишаються без роботи. Своїми думками про наслідки безробіття, важливість висококваліфікованих фахівців, низький рівень ВВП та сировинну економіку поділився голова Харківської облради Сергій Чернов.

Вищезгадані дані щодо безробіття в Україні оприлюднила компанія Research&Branding Group минулого тижня. Окрім цього, дослідження компанії показало, що третина українців за останні три роки на тривалий час опинялася без роботи, тоді як 64 % українців у такій ситуації не бували. «Частіше роботу шукали: молодь до 30 років, сільські жителі, а також жителі західних і південних областей. Серед тих, хто шукає роботу, трохи більше чоловіків, ніж жінок, а також українці до 40 років.

У порівнянні з початком 2018 року частка працюючих українців зросла на 7 %», – йдеться в оприлюдненому дослідженні.
Та попри невелике збільшення кількості працевлаштованого населення, рівень безробіття в Україні залишається надто високим порівняно з європейськими країнами, каже голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

– До слова, в європейських країнах вважається критичним, коли рівень безробіття сягає 6–7 %. У нас він значно вищий, і вплинути на ситуацію наразі немає комплексного ресурсу, – зазначає Сергій Чернов і наводить дані Державної служби зайнятості, відповідно до яких, кожна четверта особа, яка без роботи, – молода людина до 25 років. Причому близько 90 % з них мають вищу освіту.

За інформацією Державної служби зайнятості, найвищий рівень безробіття по Україні фіксують у Луганський, Донецькій та Волинський областях. Найнижчий рівень безробіття спостерігається в Харківській (5,9 %), Київській (6,3 %) областях та місті Києві (6,7 %).

– Проблема безробіття, затримка зарплати, загальний низький рівень доходів – серйозна проблема, яку треба розв’язувати, – додає голова облради. – Ще одне, на мою думку, вдале дослідження американських вчених стосується закономірності, яка працює незалежно від громадсько-політичної формації або рівня розвитку тієї чи іншої країни. Так, зі зменшенням ВВП на 2 % водночас збільшується: безробіття – на 1 %, злочинність – на 5 %, самогубства – на 4 %, розлучення – на 6 %, важкі захворювання – на 6 %.
Так, за останні 27 років (1991–2018) рівень ВВП в Україні зменшився на 37 % та є, за оцінками Світового банку, одним з найгірших за останні 30 років у світі зі 166 країн, котрі охоплює рейтинг.

– Тож якщо зіставити цю інформацію з попередніми дослідженнями, отримуємо відповіді на багато питань. Найкритичнішими є втрати людського капіталу економіки, котрі підривають здатність країни до відновлення. Для порівняння, за цей час економіка Білорусі, Польщі, Туреччини зросла відповідно на 191 %, 261 %, 330 %, – розповідає Сергій Чернов.
Саме тому, на думку голови облради, звичне тлумачення про те, що всі лиха в Україні пов’язані тільки з війною, тимчасовою втратою частини територій, руйнуванням найбільших промислового й туристичного регіонів тощо, є помилковим.

– Не можна не помічати технологічну деградацію. Втрачаються не окремі підприємства, а цілі галузі. Літако-, судно-, приладо- та верстатобудування, мікроелектроніка, автопром, автоматика зникають з нашого вітчизняного лексикону. А без їхньої складової і продукції з доданою вартістю різко зменшуються доходи, зникають суміжні виробництва, розчиняються міжнародні очікування та національні перспективи, – додає Сергій Чернов.

За його словами, металургія, сільське господарство, проста хімія, тобто сировинна економіка, не здатні забезпечити необхідної зайнятості, високих зарплат, наукових пошуків, особливо в освітніх університетах та дослідницьких інститутах, котрі повинні в ланцюгу забезпечувати високотехнологічні виробництва.
– Інженери, фізики, математики, хіміки стали непотрібними та розчинились у заробітчанстві. Для таких областей як Харківська це серйозний виклик, – додає очільник облради. – Незалежна Україна багато років, користуючись рекомендаціями експертів з різних країн, не виходить зі стану великої депресії. Вважаю, необхідно відновити віру у власний інтелект, котрий спроможний створити інноваційний сегмент економіки. Ані війна, ані клімат, ані геополітичні виклики, ані військові видатки, ані обмеженість бюджетних коштів не можуть бути виправданням для нас.

На думку голови облради, аби вибудувати успішну економіку, країна має навчатись знаходити ресурси всередині, перерозподіляти їх на стратегічні цілі структурного розвитку. А для того щоб будувати сучасні заводи та залучати для їх будівництва інвестиції, недостатньо тільки прозорих правил і правового захисту з боку держави, слід пропонувати і стимули у вигляді інфраструктури та – вкрай важливо – людських ресурсів.

Для прикладу Сергій Чернов наводить Польщу – за багатьма характеристиками подібну до нашої країни.
– Структура населення України та Польщі схожі, але ВВП у п’ять разів відрізняється, а дистанція в розрахунку на душу населення ще більша, загальні резерви відмінні у вісім разів, експорт високотехнологічної продукції – у десять. Польща має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, Україна – негативне. Ми маємо значно більше сільськогосподарських земель, але польський агробізнес заробляє більше. У Польщі більше вчителів – один на 10 учнів, а в Україні – один на 15, що впливає в майбутньому на якість знань. Доля фінансування медичних послуг, за даними експертів, в Україні коштами пацієнтів складає понад 40 %, у Польщі – близько 30 %, у Німеччині – близько 20 %, у Чехії – близько 15 %, – наводить дані голова Харківської облради.

Саме тому, на його думку, розвиток економіки – найважливіше завдання для місцевої, регіональної, державної влади.
– Важливо не проґавити тут один момент – дбайливе ставлення до висококваліфікованих робочих кадрів. За будь-яких обставин цих фахівців країні не можна втрачати. Тому й підхід у такій справі має бути особливий – державницький, – зазначає Сергій Чернов.