Маркування по-європейському: на що звертати увагу, купуючи товари
Європейські новації
Як розповів генеральний директор ДП «Харківстандартметрологія» Володимир Величко, відтепер шрифт на етикетці має бути чітким, розбірливим і контрастним. Інформація про алергени, які є у складі продукту, повинна вирізнятись на фоні загального надпису: кольором, шрифтом чи стилем. Висота малих літер повинна бути щонайменше 1,2 міліметра (раніше – 0,8 мм). Виняток – коли площа упаковки або тари менша за 80 квадратних сантиметрів, висота малих літер має бути не менша 0,9 міліметра. Передовсім уся інформація повинна наноситись українською мовою.
Споживач має знати правду
Інформація не може вводити в оману. Зокрема, не дозволяється приписувати продукту непритаманні йому властивості або наслідки споживання. «Приміром, вип’єш такого-то кисломолочного напою – вилікуєшся від хвороби, – зазначає Володимир Величко. – Забороняє закон також приписувати продукту ексклюзивні характеристики, якщо на ринку є аналоги з такими само параметрами».
Не повинно вводити споживача в оману і припущення, яке можна зробити через зовнішній вигляд продукту. Приміром, продаються тістечка в коробці з намальованими на ній апельсинами, але у складі виробу апельсинів узагалі немає, натомість є штучна добавка з відповідним ароматом. Це є порушенням закону.
Покупець повинен знати про продукт усе або майже все. Особливо, коли йдеться про його склад.
Перелік інгредієнтів має наводитись від більшого вмісту до меншого. Приміром, якщо першим у складі ковбаси зазначене куряче м’ясо, то курятини в ній найбільше.
Часто виробники на етикетці пишуть – натуральний. Позначати так продукти дозволяється, якщо вони:
– не вироблені із сировини штучного походження;
– продукт або інгредієнт не містить добавок штучного походження;
– продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
– продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних, ферментативних чи мікробіологічних процесів переробки;
– продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.
До порушника цих норм може бути застосовано штраф у розмірі 3–5 мінімальних зарплат (зараз це 14,2–23,6 тисячі гривень).
На маркуванні має бути зазначено загальну масу й масу безпосередньо продукції. Також на етикетці мають указувати дату замороження продукту. Крім того, відтепер на маркуванні товару повинно бути написано – «розморожений» (якщо до продажу його заморожували), говорить Володимир Величко.
Нові терміни придатності
Ще одна новація полягає в тому, що поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» зазначається з дотриманням таких вимог: перед датою пишуть слова «краще спожити до…», якщо дата вказує на день, або «краще спожити до кінця…». Коли на маркуванні бачимо надпис «вжити до…», йдеться про те, що наступного за цією датою дня продукт може ставати небезпечним для споживання. Водночас чимало продуктів, якщо їх правильно зберігати, безпечні протягом певного часу після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці – цукор, кава та інші. Якщо харчовий продукт зберігається до 3 місяців, у даті достатньо вказати день і місяць, 3–18 місяців – місяць і рік, понад 18 місяців – рік.
Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…», харчові продукти не повинні продаватися в торгівельній мережі.
Згідно із законом, виробник може сам визначати, чи вказувати йому термін придатності для лікерних, ігристих, ароматизованих вин та інших аналогічних продуктів, вироблених з фруктів, окрім винограду та напоїв, які вироблені з винограду та виноградного сусла; кондитерських виробів, які складаються майже виключно з ароматизованих та підфарбованих цукрів; напоїв, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту; оцту; свіжих фруктів і овочів, окрім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів; харчової солі; цукру у твердому стані; жувальної гумки та інших аналогічних продуктів.
Інформація, що має бути обов’язково зазначена на продукті:
– кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
– мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
– найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера;
– для напоїв з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту в напої;
– інформація про поживну цінність харчового продукту;
– інструкція з використання – у разі, якщо відсутність такої інструкції ускладнює належне використання харчового продукту;
– країна або місце походження продукту;
– дані про заморозку;
– умови зберігання чи використання, якщо продукт потребує спеціальних умов зберігання.
Читайте також: Чим корисний кавун та як його вибирати