Пристовбурний круг: копати чи ні

03.11.2018 08:20 Корисно
Фото: poferme.com Фото: poferme.com
Хтось вважає, що окультурювати потрібно обов’язково. Хтось закликає наслідувати природу й не займати земельку. Розглянемо це питання і ми.

Аргументи щодо перекопування

Перекопування пристовбурного кола ще називають чорним паром. Сутність цього агроприйому полягає в тому, що з року в рік землю під рослиною восени перекопують, а потім усе літо висапують бур’яни.

Перший (і найголовніший) плюс такої операції полягає в тому, що гинуть різного роду шкідники, які влаштувалися на зимівлю у ґрунті. Адже під час перекопування земля перегортається, тож більшість личинок загине від морозу.

Трохи спорідненим до першого можна вважати і другий пункт у переліку переваг: перекопуючи ґрунт, садівник знищує конкурентів дерева — всілякі бур’яни і просто зайву поросль.

Наступним пунктом у переліку буде аерація ґрунту: перекопуючи його навіть на незначну глибину, якихось 10–15 см, ми суттєво збільшуємо і повітряний, і водний обмін ґрунту, а також розбиваємо ґрунтову кірку.

Фото: findimg.me

Далі — про можливі негативні наслідки перекопування пристовбурного круга. Якщо дотримуватися порядку переліку плюсів, то почати доведеться з того, що крім шкідників гинуть і корисні комахи.

На небезпеку наражається також і коріння рослини. Річ у тому, що в багатьох дерев і кущів основна маса дрібних корінців, які поглинають з ґрунту воду та поживні речовини, розташовується на глибині 30–40 см. Перекопуючи землю на штик лопати, ми травмуємо або знищуємо більш ніж половину цих коренів.

Знижується морозостійкість дерева, адже перекопаний ґрунт узимку промерзає набагато глибше, ніж незайманий. Холод може вбити коріння, і дерево загине.

Хоча аерація покращується, загальна якість ґрунту дещо знижується. Причина така: якщо пристовбурні круги щорічно перекопувати, з часом земля перетвориться на пил і буде «запливати» після кожного дощу або поливу. А це, у свою чергу, призведе до кисневого голодування коренів.

 

Альтернативний варіант

На місці пристовбурного круга можна обладнати трав’яну галявину, коли під деревами залишають лугову траву. Подивимося, які переваги й недоліки притаманні такому варіанту. Почнемо з плюсів.

Якість землі постійно поліпшується. На незайманій ділянці коріння рослин і дощові черв’яки створюють особливу структуру ґрунту — пухку, пористу, у неї краще проникають і волога, і повітря.

Рослини краще живляться: щоосені під ними поступово розкладається трава, а це додаткова органічна підгодівля дерева.

Рослини краще пристосовуються до кліматичних умов. Узимку трава під деревами та кущами створює додатковий захист коріння від морозу, тож довше затримується внутрішнє тепло ґрунту. Улітку корені не перегріваються, адже трава добре захищає їх від палючого сонця.

У господаря більше часу й сил залишається на інші роботи.

Тепер розглянемо негативні наслідки. Основний — це те, що шкідники та збудники хвороб отримають більше шансів вижити взимку в незайманому ґрунті. Вони прекрасно перезимують, і навесні доведеться обробляти рослини хімікатами. Але якщо за садом постійно доглядати й не забувати про профілактику хвороб і шкідників, то це, власне, і не проблема. До того ж у ґрунті зможуть вижити й корисні комахи, які допоможуть боротися зі шкідливими.

Ще один мінус — втрата потенційної посадкової площі. Але аж ніяк не всі садівники використовують пристовбурні круги в таких цілях. А пристосувати трав’яну галявину «в корисних цілях» теж можна: під деревом, у тіньочку обладнати чи то місце для відпочинку, чи то клумбу з тіньолюбивими рослинами.

Фото: vashsad.ua

Під деревами добре почуваються такі газонні трави, як мітлиця пагононосна, конюшина та інші ґрунтопокривні рослини. Сіяти їх можна з весни до вересня й навіть під зиму.