Посівна на Золочівщині під дронами: до 60 % земель можуть не засіяти у 2026 році

Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів начальник Золочівської селищної військової адміністрації Віктор Коваленко.

Посівна у прикордонні: ситуація гірша, ніж торік

За словами голови громади, у 2026 році ситуація для аграріїв суттєво погіршилася порівняно з минулим роком.

«Посівна в повному обсязі ще не розпочалася. Наразі господарства проводять лише підживлення та закриття вологи там, де це можливо. Але все залежить від безпекової ситуації. Ранні зернові потрібно сіяти вже у квітні, але в прикордонні це дуже важко», — зазначає Віктор Коваленко.

У громаді очікують, що до 60 % площ можуть залишитися необробленими. Частина земель у 30-кілометровій зоні від кордону не використовується взагалі. До загальної лінії зіткнення усього 52 кілометри.

Минулого року в громаді обробляли близько 65 тисяч гектарів орних земель, з яких засіяли 35 тисяч гектарів. Нині частина виробників уже попереджає, що деякі площі не оброблятимуть зовсім. Хоча торік посіяли озимину за 7 кілометрів від кордону. Вона зійшла, але на те, щоб зібрати врожай, аграрії не розраховують. 

Дрони атакують трактори просто в полі

Одна з головних проблем — постійна дронова небезпека.

«Минулого тижня аграрії виїхали на прикриття вологи, і росіяни атакували трактори та машини. Люди продовжують працювати, але якщо атаки посилюватимуться, площі доведеться ще більше скорочувати», — говорить Коваленко.

Нині у громаді працює майже 40 агропідприємств разом із фермерами, кількість одноосібників суттєво скоротилася.

Заміновані поля та самостійне розмінування

Значна частина земель у громаді досі залишається небезпечною через міни та нерозірвані боєприпаси.

«Багато земель необстежені. Є поля, де після розмінування знаходили по 15 воронок на одній ділянці. Їх вирівнюють і працюють далі, але такі площі потребують додаткового обстеження, і їх чимало», — каже очільник громади.

Офіційні підрозділи не проводять розмінування в 30-кілометровій зоні, тому аграрії змушені діяти самотужки.  Для розмінування модернізують свою техніку або купують власні розміновувачі.

Так, біля Козачої Лопані фермери вже самостійно розмінували 500 гектарів.

«Господарства вкладають у це власні кошти, але компенсації за таке розмінування ніхто не надає. Підтримки фактично немає. Потрібна державна програма, яка допоможе аграріям з придбанням розміновувачі», — наголошує Віктор Коваленко.

Що сіятимуть у 2026 році

Попри ризики, аграрії не планують відмовлятися від посівної.

Основними культурами залишаться:

• соняшник

• кукурудза на зерно

• яра пшениця

• горох

• частково озима пшениця

Через невдалі результати минулого сезону площі сої скоротять, а гороху можуть посіяти більше.

Озимий ячмінь у громаді перезимував гірше, хоча його було небагато — близько 300 гектарів, тож частину площ доведеться пересівати. А ось озима пшениця витримала зимові виклики і майже вся у задовільному стані. 

Втрати техніки та складів через КАБи

Через обстріли фермери втратили значну частину техніки не лише на полях, а й на базах.

У Лютівці були пошкоджені комбайни, у Клиновій-Новоселівці та Завадському постраждали складські приміщення й посівний матеріал.

«Було влучання чотирьох КАБів по складах, де зберігався горох. Приміщення і посівний матеріал ми втратили. Через дронову небезпеку навіть те, що залишилося, не завжди можна вивезти», — розповідає Коваленко.

Частина фермерів уже планує переносити господарські бази ближче до Богодухова, бо там більш безпечно.

Проблема зберігання зерна 

Серйозним викликом залишається зберігання врожаю.

«Продавати зерно з-під комбайна невигідно. Багато хто змушений чекати до нового року, щоб ціна стала кращою. Але логістика, пальне, зберігання — усе це лягає на аграріїв. І тут теж потрібна підтримка держави, саме для прифронтових громад», — пояснює начальник СВА.

У громаді більше не залишилося державних елеваторів — лише приватні, зі своїми тарифами. Перевезення вирощеного збіжжя на елеватори сусідніх громад чи регіонів додає вартості продукції. Тож більшість аграріїв зберігають урожай на власних складах, ризикуючи втратити його у будь-який момент, або продають відразу, щоб покрити кредити. 

Фермери не залишають землю навіть під обстрілами

Фермер-одноосібник Віктор Трофімов із Золочівської громади, який обробляє 50 гектарів батьківських паїв, каже, що попри небезпеку не планує залишати господарство.

«Чому продовжую працювати і не виїжджаю? Бо вклали чимало коштів у своє господарство. Та й вільних земель в інших областях у тих обсягах, які потрібні фермерам, просто немає. Більшість аграріїв у громаді не в тому віці, щоб відірватися від рідної землі», — говорить Віктор Трофімов.

За його словами, головна цінність агросектору громади — це люди, які вміють працювати на сучасній техніці.

«У мене кум — механізатор-універсал. Він може працювати і на сучасному обприскувачі, і на комбайні, і на тракторі, і на сівалці. Таких фахівців в інших громадах ще пошукати», — додає фермер.

Сніг для озимини — це плюс

Сніг, який випав на лани у п’ятницю, 10 квітня, не налякав аграріїв. Стан озимих культур фермер оцінює як задовільний.

«Сніг — не проблема для озимих, бо вони підживлені. Це лише додаткове накопичення вологи. І це навіть добре, якщо далі піде тепло», — підсумовує Віктор Трофімов.

А ось ціни на пальне, засоби підживлення рослин та мінеральні добрива, які цього посівного сезону збільшилися на третину, можуть суттєво вплинути на собівартість вирощеного врожаю. За словами аграрія, працювати у збиток собі ніхто не хоче, тому, за його прогнозами, новий урожай принесе і нові ціни на продукти харчування. 

Раніше стало відомо, що і як сіятимуть у Шевченківській громаді. 

Отримайте доступ до чату з редакцією - приєднуйтеся до читацької спільноти "СК" .