Аграрії не зацікавлені в кукурудзі, гречці й буряку
Тим часом посадовці знову закликають їх переглянути свої посівні площі: соняшника саджати менше, а гречки, буряка та кукурудзи – більше.
Культури потрібні регіону
28 квітня під засідання колегії Харківській облдержадміністрації посадовці звітували про хід весняно-польових робіт. 23 райони області похвалилися тим, що вже завершили посів ранніх зернових культур під майбутній урожай.
Найбільші площі засіяно в Лозівському районі 18,6 тис. га, Сахновщинському та Близнюківському – більше 17 тис. га, а також Шевченківському та Великобурлуцькому районах. Заступник голови ХОДА Марк Беккер повідомив, що усього вже посіяно 629 тис. га ярих культур – трохи більше від запланованого. Таким чином область за площею посіву ранніх зернових культур посідає друге місце в Україні.
Та під час засідання і керівництво області, і науковці акцентували увагу на проблемі: соняшника саджаємо багато, а гречки, буряка й кукурудзи – мало.
На думку посадовців, основною культурою, яка може істотно збільшити валовий збір зерна в регіоні, є саме кукурудза. Цією культурою цього року прогнозується засіяти 312 тис. га. Та поки що висадили тільки третину: станом на 27 квітня кукурудза займає 104,9 тис. га, або 34 % від запланованого.
Ще однією необхідною культурою називають гречку. Її площі треба збільшити до 20 тис. га.
Задля цього, як зазначив Марк Беккер, управлінням районних державних адміністрацій направили рекомендації щодо розширення площ посівів гречки.
– В області є великі потужності з переробки гречки на крупу, а Аграрний фонд у рамках форвардних закупівель планує здійснювати передоплату за договорами з розрахунку 15 тис. грн за тонн, – повідомив Марк Беккер.
Щодо третьої культури – цукрового буряка, то в області працюють над суттєвим розширенням його площ. Солодкий корінець вже посіяно на площі 20,4 тис. га, що становить 87 % до прогнозованої площі. Це на 32 % більше, ніж минулого року. При середньому врожаї не менше 350 ц буряка з 1 га в ХОДА очікують отримати 100–105 тис. т цукру. Це має повністю відповідати потребам області.
Не такий страшний соняшник
А от щодо ситуації із соняшником ми вирішили розібратися детальніше. Зараз ця культура засіяна на 174,8 тис. га, що становить 45 % до прогнозу. За розрахунками, аграрії області в цьому році засіють соняшником 387,6 тис. га, що становить майже 23 % у структурі посівних площ.
У ХОДА, керуючись постановою Кабміну «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах», розробили рекомендації аграріям області щодо перегляду структури посівних площ. Збільшити площі гречки, кукурудзи, цукрового буряку хочуть саме за рахунок зменшення посівних площ соняшника.
– Сьогодні у нас склалася ситуація, коли 11 районів області істотно перевищують науково обґрунтовані норми посіву соняшнику, – повідомив Марк Беккер.
За його словами, замалими є і площі «під парою» – у структурі посівних площ по всіх категоріях господарств «земля на відпочинку» складає 10 % до площі ріллі. Імовірно, навіть ці 10 % можуть буті зайняті соняшником.
У фермерів же своя правда: аграрний бізнес, як і будь-який інший, спрямований на те, щоб його власник отримував прибуток. Відповідно, кожен фермер рахує вихід грошей з одного гектара пашні. Арифметика проста: якщо соняшник зібрати 30 ц/га по 10 тис. грн – це 30 тис. грн з гектара, пшеницю зібрати 60 ц/га по 4 тис. грн – це 24 тис. грн з гектара. А якщо посіяти гречку 10 ц по 5 тис. грн – виходить 5 тис. грн. Враховуючи, що відшкодування ПДВ аграріям сьогодні немає, як і належної державної підтримки, податок на землю збільшено, фермери приймають такі рішення, аби утримуватися на плаву, і збільшують площу під соняшник.
Але, як говорить керівник СТОВ АФ ім. Т. Г. Шевченка, що на Вовчанщині, Олег Супрун, той фермер, який працює на перспективу, ніколи не буде збільшувати площі соняшника за межі 15–20 % від усієї своєї площі.
– Якщо потрібно вирощувати гречку, яка, до речі, не є стратегічною культурою, і сьогодні у нас, та й у світі, нікому не потрібна, держава повинна запроваджувати відповідні дотації та підтримувати, – каже аграрій. – Фермери вирощуватимуть і гречку, якщо з урахуванням отриманого врожаю і ціни на гречку отримуватимуть, скажімо, 15–20 тис. грн/га.
Граючи за правилами світового ринку, наші фермери віддають перевагу соняшнику.
– Сьогодні кожний другий літр соняшникової олії – українського виробництва, – констатує Олег Супрун. – Більше того, для України продаж соняшникової олії – одне із вагомих джерел надходження валюти до країни.
Цю культуру легше вирощувати, усі практично перейшли на імпортну селекцію: посіяли, обробили гербіцидом і забули про нього до прибирання врожаю. Якщо порівняти соняшник із кукурудзою, то остання навіть більше вимотує землю, аніж перший. Проблема соняшника в іншому, розповідає фермер із Вовчанщини. Соняшник вибирає з ґрунту вологу, аж до 2 м. І якщо йтимуть посушливі роки, після соняшника важко вирощувати іншу культуру. Також є низка хвороб, яка скоріше притаманна старим сортам соняшника, які передаються.
– У кожного фермера своя технологія. Там, де сільськогосподарські підприємства функціонують відповідно до закону, ніколи керівник не буде працювати собі у збиток, він дотримується сівозміни, – запевняє Олег Супрун.
У самого ж фермера близько 15–17 % соняшника, 30 % – під паром, 30 % – озима пшениця, інші ж площі під кормовими культурами: кукурудза, ячмінь, овес та ін.
Озимі пересівають
За даними Марка Беккера, в області у доброму та задовільному стані 50 % посівів озимих культур, слабкі та зріджені – 43 %, загинуло 7 %.
Найкраще збереглися посіви озимих культур у господарствах Борівського, Дворічанського, Ізюмського, Куп’янського та Шевченківського районів. Позитивним є факт 100 % підживлення озимих культур усіма господарствами області. За прогнозами, пересівати доведеться 42,6 тис. га. 15,7 тис. га уже пересіяли, залишилося 60 % всієї площі загиблих озимих культур.
Загалом науковці із Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН наголошують, що нині головне для аграріїв – догляд за майбутнім врожаєм, а саме боротьба із бур’яном і шкідниками.
Тетяна Лісна, кореспондент