Чи вистачить усім макаронів нового врожаю. Аграрії готуються до посівної

Зараз аграрії займаються підживленням озимих, а також підраховують, чи не буде їх бізнес збитковим після останнього стрибка долара.

Озимі зернові культури, посіяні під урожай 2015 року, зазнали чимало незгод ще на перших етапах свого розвитку. Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва Наталія Рябчун каже: на більшості полів Харківщини в період посівної склалися посушливі умови, що вимагало від аграріїв додаткових витрат і заходів, аби вчасно отримати сходи. У результаті на частині полів сходи з’явились дуже пізно, і рослини зимували в ослабленому стані. А от зима для зернових цього року видалася вдалою. Періодів із сильними морозами було лише два: перший 6–8 січня, коли стовпчик термометра знижувався до позначки мінус 26–28 °С, і другий 17–19 лютого, коли температура сягала 14–21 °С морозу. Та завдяки тому, що сніг вкрив шаром 12–23 см майже всі поля області, температура ґрунту на глибині розміщення вузла кущіння рослин не була нижчою за мінус 7–9 °С. Це є нормальними умовами для озимини.

Проте, науковці переконані: щоб отримати влітку хороший врожай, вже зараз треба подумати про підживлення рослин.

– Коли сніг розтанув, по озимині треба вносити добрива. Посівам потрібно дати, так би мовити, першу ложку їжі, щоб вони могли розвиватися далі, – каже Наталія Рябчун. – Слаборозвинені посіви, але з достатньою густотою, слід підживлювати якомога раніше, коли ґрунт забезпечений вологою в кореневмісному шарі (у лютневі вікна, відразу після танення снігу) способом врозкид. Що стосується добре розвинутих посівів, то їх рекомендується підживлювати прикореневим способом, при застосуванні гранульованих добрив внесення повинно бути вздовж рядків.

Добрива вносяться із розрахунку 40 кг азоту на 1 га посівів, або 120 кг азотної селітри на 1 га.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" № 25 від 28.02.2015