Чому міністр Швайка проти нарощення кількості земель агрохолдингів
Про це у ході візиту у Харків повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка.
Чи буде сенс від створення подібного об’єднання? Міністр вважає, що він полягає в такому: по-перше, у регіонах вже сформувався прошарок авторитетних представників аграрного бізнесу, до яких прислуховуються аграрії, і думка яких стосовно реформування сільськогосподарської галузі дуже важлива. Ці люди мають бути долучені до прийняття рішень. Але неправильно делегувати всі рішення щодо галузі лише представникам бізнесу, адже тоді держава має ризик отримати повну лібералізацію ринку. А відтак і інтереси держави враховуватися не будуть.
Ще одна з вельми болючих і нагальних проблем селян – закупівельні ціни. Зокрема, йшлося про вартість молока. Відомо, що закупівельна ціна на нього вкрай низька й у багатьох випадках коливається на рівні двох гривень за літр. Ігор Швайка повідомив, що міністерство ще 15 травня підписало меморандум із виробниками та переробниками, які гарантували нижню межу цін: 2,5 грн за літр для населення та 4,2 грн за літр для підприємств. Щоправда, подібний меморандум – лише крок до вирішення проблеми, адже для населення закупівельна ціна все одно залишається вкрай низькою, тому в подальшому обов’язково потрібне кооперування дрібного приватного виробника та «підтягування» його до потрібних стандартів. Це надасть селянам можливість конкурувати з великими товарними виробниками. Але для цього дрібним власникам, як мінімум, потрібно мати своїх лобістів у майбутній Всеукраїнській аграрній раді.
Порушувалося й питання землі. Міністр не приховує, що є прихильником обмеження максимального розміру землеволодінь агрохолдингів. Адже, на його думку, безконтрольне нарощення агрохолдингами земель призводить до видавлювання дрібного власника з бізнесу. «Плюс» від латифундій – нарощення виробництва. Але, на думку Ігоря Швайки, це можливо й за умови, якщо в Україні врешті-решт будуть виписані чіткі правила «гри», які будуть вигідними як для великих землевласників, так і для середніх та дрібних.
Так, Мінагропрод проводить роботу щодо законодавчого закріплення сімейного фермерства як окремого суб’єкта реєстрації та господарювання зі статусом юридичної особи, з відповідними податковими пільгами та преференціями.
Що стосується розширення ринків збуту для вітчизняного агровиробника, на думку Ігоря Швайки, одна з найбільш розвинених галузей у цій сфері – кондитерська. Щорічно вона використовує 500 тис. тонн цукру, близько 300 тис. тонн борошна та 50 тис. тонн масложирової продукції, і таким чином є одним з потужних «двигунів» для розвитку відповідних агровиробництв. Уже сьогодні кондитерський ринок України потребує розширення збуту за кордоном. І Європа в цьому плані – один з привабливих напрямків. А можливе розширення кондитерки сприятиме розширенню аграрного сектора. Так що ідеї є, перспективи теж, не проґавити б шанс. Укотре.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" № 63 від 27.05.2014
