Фермерів готують до життя після «спецрежиму»

Такий розвиток подій для багатьох фермерів Харківщини зовсім не з приємних. І от, реагуючи на обурення сільськогосподарників, профільне міністерство вирішило розробити «амортизаційні інструменти, які нівелюють вплив відміни спецрежиму». Обіцяють державну підтримку.Фактично той самий спецрежим, але у формі дотацій. Щоправда, отримають їх не всі.

– Ті, кому дійсно потрібна допомога, її отримають, – заявив минулого тижня міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий.
Згодом у інтерв’ю київським журналістам він пояснив, що мав на увазі. Урядовці знайшли вихід, віддавши на підтримку аграріїв із бюджету-2017 суму, що дорівнює 1 % аграрного ВВП. 

Амортизація для аграріїв

– Ця норма встановлюється на п’ять років. На 2017 рік – це 5,5 млрд грн. Із них 4 млрд зафіксовано як підтримка окремим сільгоспвиробникам, а це платники ПДВ, що займаються тваринництвом, вирощуванням фруктів, ягід, овочів тощо. Тобто сума до сплати ПДВ, яка в них виникатиме, буде компенсуватися цією підтримкою. Не більше 2 млрд має піти на підтримку птахівництва, – повідомив Тарас Кутовий.

Щодо ще 1,5 млрд, обабіч 4 млрд грн на «окремих аграріїв», то ще 500 млн грн націлені на програму компенсації вартості вітчизняних сільгоспмашин (тракторів, комбайнів, сівалок), 300 млн грн – на здешевлення кредитів, і ще 700 млн грн – на створення аграрного Фонду гарантування. Останній, до слова, дасть можливість малим підприємцям отримати від комерційних банків кредитні кошти, де перший внесок зробить держава.

Суми для оплати ПДВ, які виникають у виробників сільськогосподарської продукції, будуть компенсуватися як пряма підтримка держави.

Суми у 5,5 млн грн має вистачити, певні урядовці. За даними Тараса Кутового, у 2015 році аграрії заплатили в бюджет 3,6 млн грн ПДВ.
– Ми беремо до уваги 4 млн грн і сподіваємося, що вистачить. Фактично, спецрежиму в назві немає. Але позиція така, щоб фінансових втрат у виробників не було, – передає слова міністра портал «Ліга. Бізнес».

Чому із цих 4 млн грн половину спрямують на підтримку птахівників, аналітики пояснюють тим, що саме вони, а ще молочники та свинарі формують більшу частину ВВП країни.
Минулого тижня ініціативу урядовців взяли до уваги, і нардепи в першому читанні підтримали Проект Закону, де зафіксовано фінансування аграрної галузі протягом п’яти років у розмірі 1 % вартості валової продукції сільського господарства. Остаточно рішення буде схвалене з прийняттям Бюджету-2017 в цілому.

– Це добре, адже вперше в бюджетному процесі закладається принцип послідовності. Для галузі це означає, що хто б не був наступним міністром, в Законі України, в Бюджетному кодексі буде записано, що 1 % треба віддати і передбачити в бюджеті на АПК, – написав Тарас Кутовий на своїй сторінці у соціальній мережі після прийняття цього рішення.
У той же час Тарас Кутовий заявив, що запланованої суми на підтримку агросектора в 2017-м у 5,5 млн грн все ж таки не вистачить на кілька важливих статей. А саме, додаткового фінансування потребують протиепізоотичні заходи (АЧС, дерматит, ящур). Потрібні гроші також на формування територіальних органів рибоохорони, фінансування на виплату мінімальних зарплат співробітникам наукових і науково-технічних установ АПК тощо.

Як падатиме жереб
В Уряді кажуть, що гроші на підтримку АПК розподілятимуть рівномірно протягом усього року, щоб не образити «великих і маленьких гравців ринку». У разі нормальної роботи така система має дати певним виробникам уникнути негативних наслідків переходу від спецрежиму на загальну систему.

Разом з тим поки що невідомо, як адмініструватиметься механізм розподілу, наскільки прозорими і зрозумілими будуть критерії вибору господарств, яким призначатиметься компенсація, і механізмів їх виплат. Тарас Кутовий лише запевнив, що розподіл грошей відбуватиметься виключно в автоматичному режимі, згідно з документами Держказначейства.
– Фактично декларується сума до сплати ПДВ і відповідно в декларації ставиться відмітка, що платник є платником тієї спеціальної групи. Казначейство згідно з реєстрами просто відшкодовує таку само суму цьому платнику, – пояснив Тарас Кутовий.

На думку міністра, цей механізм є системою прямої підтримки, але за своєю суттю повністю відповідає спеціальному режиму. Тож для тих окремих виробників спецрежим, по суті, повернеться стовідсотково.
Слобожанські фермери, не бачачи методики, за якою розподілятимуться гроші, побоюються, що така ініціатива Уряду – «чергові обіцянки».

– Де методика, за якою будуть розподілятися гроші? – запитує голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківщини Іван Биков. – На законодавчому рівні її не закріплено. До того ж, нас запевняють, що підтримку отримають представники малого та середнього агробізнесу. А по суті в Україні немає визначення, що таке малий та середній фермер.
На думку Івана Бикова, сам «спецрежим» для аграріїв був не зовсім правильним. Його ввели у той час, коли сільське господарство в Україні було в занепаді, а вітчизняна економіка – у жахливому стані. Тож у той час це було економічно виправдано. Гроші, що поверталися, фермери спрямовували на розвиток: купували насіння, техніку, добрива. Це стимулювало сільське господарство, що дозволило Україні вийти в лідери з виробництва не однієї культури.

– Якщо просто дати гроші – це абсолютно неправильна політика, – коментує спецрежим для обраних Іван Биков. – Гроші потрібно давати за щось, для чогось і на певних умовах. Тоді, коли ці умови будуть виконуватися, тоді механізм державної підтримки працюватиме.

І додає, що за системи, коли в ручному режимі вирішуватиметься, кому дати гроші, а кому ні – лише стимулюватиметься ріст корупції.
В Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківщини бачать інший, більш ефективний механізм підтримки сільського господарства: давати державні субсидії для приросту виробництва.

– До прикладу, господарство у цьому році дало приріст у 10 % валової продукції. От на суму цього приросту і дати йому субсидію. Це буде те саме, що відшкодування ПДВ, тільки з більшим результатом. Людина має бути зацікавлена розвивати обсяг виробництва, – говорить Іван Биков. – Скажімо, я збільшив господарство на мільйон, а мені держава дає ще мільйон, щоб я додатково збільшив виробництво на наступний рік. І я витрачу його на придбання насіння, засоби захисту, техніку... І цей мільйон спрацює так, що я зароблю не один мільйон, а два.

Нічого доброго від відміни спецрежиму не очкує і керівник СТОВ АФ ім. Т. Г. Шевченка, що на Вовчанщині, Олег Супрун. За його словами, зараз податкове навантаження на аграрія збільшується, і як йому працюватиметься з нового року, залежатиме від того, як зміниться ціна на ресурси, що споживає АПК, і як змінюватиметься ціна на сільськогосподарську продукцію. Він також не надто довіряє урядовим новаціям. СТОВ АФ ім. Т. Г. Шевченка цього року сплатило понад 2 млн грн ПДВ. Ці гроші раніше, за спецрежиму, воно б використало для розвитку: на купівлю техніки, засоби захисту від шкідників тощо.

– Якщо держава дійсно хоче, аби люди займалися тваринництвом, то необхідно дотувати цю галузь, – висловив думку Олег Супрун. – Чи виділятимуть гроші тепер, кому їх дадуть і скільки – незрозуміло, і, відверто кажучи, я не вірю в дію програми, яку не можна відстежувати.

На його переконання, найефективніший варіант для аграріїв: оподаткування з одного гектара землі й дотації, скажімо, на знову ж таки гектар, чи літр виробленого молока, на реалізовану тону м’яса. Такий би варіант був прозорішим і для всіх.
Щось схоже готують у профільному відомстві. Після проголосованого держбюджету має з’явитися кінцевий перелік програм, у рамках яких вітчизняні сільгоспвиробники зможуть отримати допомогу. Ці 5,5 млрд грн на АПК, що закладені у ньому, ще не все. Окрім цього, в Міністерстві анонсують нову програму, покликану на підтримку безпосередньо малого та середнього агробізнесу. Як запевнив Тарас Кутовий, програма буде прив’язана до певних чинників, якими не можна буде маніпулювати. Імовірніше за все – це буде прив’язка до одного гектара й за певними критеріями (займається тваринництвом, садівництвом чи ягідництвом, купує вітчизняну техніку тощо). У Міністерстві запевняють, що правила дії цієї нової програми розроблять спільно з аграрними асоціаціями, аби залучити до процесу всіх гравців ринку.

Довідка
Особливий режим оподаткування для агрокомпаній діяв із 1998 року. Він дозволяв акумулювати гроші з ПДВ на спеціальних рахунках для власних потреб. Натомість аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок  – 0,45 % від вартості землі, що обробляється. У 2016 році аграріям повертали від 20 % до 85 % (залежно від діяльності) ПДВ. У 2017 році всі податкові пільги для аграріїв повинні бути скасовані. Це було однією з умов МВФ для кредитування України.

Тетяна Василець