Фермерів змушують переходити на новий стандарт якості. Подробиці

23.09.2015 08:10 Агропром
Фото: vsedela.ru Фото: vsedela.ru
20 вересня набув чинності Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". Відтепер виробники харчових продуктів повинні ще жорсткіше контролювати всі етапи своєї роботи.

Закон передбачає, що всі без винятку підприємства повинні почати використовувати міжнародну систему контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів - «Hazard Analysis and Critical Control Points» (НАССР). В Європі система НАССР була впроваджена на початку 90-их, а у 2000-их стала загальнообов'язковою для всіх підприємств харчової промисловості. В Україні вона також вже працює, але лише на невеликій кількості підприємств, продукція яких націлена переважно на експорт. Як пояснив керівник сертифікаційного напрямку компанії, яка вже багато років допомагає підприємцям впроваджувати у себе європейські стандарти якості, Олександр Смирнов, якщо український бізнес масово перейде на НАССР, то лише виграє від цього. Адже на сьогодні головна проблема вітчизняних товаровиробників - не якість продукції, а відсутність на неї необхідної документації.

- Наша продукція набагато якісніша, ніж європейська. Українські фермери виробляють чудовий товар, але у них немає документального підтвердження його безпечності: не ведеться облік, які саме вносилися хімікати, пестициди, коли, і в якій кількості тощо. Завдяки ж НАССР безпечність можна буде документально підтвердити, - каже експерт. - Крім того, у новому законі прописано, що підприємства, які перейдуть на систему НАССР, матимуть певні пільги на отримання більшості дозвільних документів.

З першого погляду може здатися, що нова система контролю обернеться для підприємців колосальними капіталовкладеннями: нові лабораторії, обладнання, додаткові фахівці. На ділі ж усе набагато простіше.

- Закон не вимагає від виробників мати спеціальне обладнання. Є прописані вимоги, а підприємство вже саме вирішує, як йому зручніше їх виконувати. Так, виробник має проводити лабораторний аналіз своєї продукції, але це не зобов'язує його мати власну лабораторію. Можна користуватися послугами сторонніх організацій, - розповідає Олександр Смирнов.

Що ж стосується додаткових співробітників, то зазвичай великі компанії мають окремо виділену групу НАССР, яка відповідає за безпеку продукції на своєму підприємстві. Звичайно, не всі можуть дозволити собі це, тому на маленьких виробництвах нормальною є практика виділяти співробітників, які за суміщенням виконують обов'язки групи НАССР.

- Дрібні фермерські господарства теж зможуть з легкістю впровадити у себе мінімальні вимоги НАССР, - говорить експерт. - В нашу компанію неодноразово зверталися такі виробники. Після того, як система починала в них працювати, за рахунок правильної побудови виробництва вдавалося збільшити господарство і відповідно прибуток.

А от якщо підприємства проігнорують вимоги Закону, шлях не лише на європейський ринок, але й до українських супермаркетів для їх продукції буде закрито. Реалізатору простіше купити товар за кордоном, ніж потім відповідати за несертифікований, хоча, можливо, й більш якісний вітчизняний продукт. Тому українському фермеру залишиться лише продавати своє молоко, фрукти чи м'ясо тільки уздовж дороги, на стихійних ринках або з машини.

Станіслав Сорока

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта