Готуємо сад та город до зимової сплячки

Присадибні ділянки ще потрібно гідно підготувати до зустрічі холодів. Якщо правильно все зробити, наступної осені земля й рослини віддячать добрим урожаєм.

Бактерії і віруси в помічники

Успішна зимівля саду й городу – це найголовніша умова високої врожайності і плодовитості. Здавалося б, ну що тут готуватися до зими: дав лад чагарникам, перекопав грядки, сухе гілля обрізав – і все! Однак, залишається ще чимало підводних каменів. А правильна підготовка саду й городу не тільки підвищує їх стійкість до морозів і негоди, а й економить ваш час на майбутнє.

– Насправді осінні господарські роботи – відповідальна справа, яка має бути систематичною та запланованою. Тоді буде результат, – каже консультант Харківського клубу органічного землеробства, біолог Ольга Полякова.

Перше, на що слід звернути увагу дбайливому господарю, – це грядки. Головний їхній ворог– це, звичайно ж, бур’яни. Шкідника потрібно зрізати, а краще за все – позбутися з корінням і насінням, яке має неприємну звичку проростати. Бур’яну можна позбутися і за допомогою хімії, та краще за все озброїтися в цій битві мінеральними і органічними добривами. Безпечніше для нашого здоров’я. Добривом може бути будь-яка органіка, яка виросла у вас на ділянці: бадилля, сіно, солома, листя, до неї можна додати папір, картон...

– Ґрунт на городі обов’язково потрібно наситити ефективними мікроорганізмами – корисними бактеріями, вірусами, грибками, які роблять здоровим його, а ще – рослини і нас, урешті-решт, – радить фахівець з органічного землеробства. – Призначення цих мікроорганізмів полягає в тому, що вони перероблюють ту органіку, яку вносить людина.
Біопрепарати, що продаються в спеціалізованих магазинах, вносять у ґрунт наприкінці вересня. Особливу увагу потрібно приділити проблемним місцям, наприклад, ділянкам навколо рослин, які хворіють.

Багатьох слобожанських господарів і господарок також непокоїть дилема: перекопувати чи не перекопувати земельні ділянки? Як розповіла Ольга Полякова, в органічному землеробстві до переорювання ґрунту ставляться негативно. Адже таким чином ми руйнуємо її структуру – збиваємо роботу мікроорганізмів, які там мешкають.

Тонкощі зимової посівної

Осінь – це й час посівної! Мало хто зараз пам’ятає, але окрім часнику «під зиму» висаджувати також можна – й, головно, потрібно – цибулю-«чорнушку», моркву, бурячок, салат, петрушку, пастернак, шпинат... Але й тут є свої тонкощі: буде помилкою садити зазначені культури «під зиму» у серпні чи вересні.

– Потрібно садити сухе насіння у промерзлу землю, – ділиться секретом Ольга Полякова. – Ідеальніше – після двох, трьох заморозків. Коли вночі земля замерзає, а вдень відтає. Зверніть увагу, що в кожного насіння є своя глибина висаджування. Морква, приміром, якщо її висіяти на глибину 2–3 см, навесні просто не зійде.
Після викладання насіння в рівчаки, стрічки з ним потрібно засипати рихлою землею, якою також треба запастися заздалегідь. Після цього їх трошки утрамбовують і втеплюють соломою, тирсою тощо. Останнє робиться після морозів, аби до того у вашій соломці не оселилися гризуни.

Щоб цвіли яблуні і груші

Зібравши врожай, не залишайте на гілках фруктових дерев сухі чи хворі листки та плоди. Муміфіковані фрукти є джерелом хвороб і шкідливих бактерій. Перед побіленням деревній корі потрібно зробити такі собі скрабові процедури: очистити стовбури від сухої кори, особливо цього потребують дерева старші за вісім років. Старої кори можна позбутися за допомогою металевих щіток або спеціального інструмента. Та не захоплюйтеся, знімати потрібно тільки зовнішні шари чорного або коричневого кольору.

Із початком листопаду в саду здійснюють обрізання – видаляють хворі, сухі й зламані гілки. Зрізи робіть рівними, якщо утворилася рана – замажте її. Але, як розповіла Ольга Полякова, не садовим варом, його вже давно вважають «кам’яною добою» у садівництві.
– Садовий вар здасть позиції вже після першого сильного дощу. Ефективнішою є садова замазка. Вона бореться з бактеріями і грибками, сприяє регенерації рослини, – рекомендує Ольга Полякова.

Годиться ця замазка і для зачищення і закладання дупел. А от захистити дерева від набридливих гризунів можна, обв’язавши ділянку стовбура від землі до першої гілки спеціальними пластиковими сітками, гіллям хвойних дерев (голками донизу), руберойдом або будівельними бинтами.

Аби захистити фруктових улюбленців та інші рослини взимку, потрібно їх утеплити. Найпоширенішим матеріалом для цього є гілля хвойних дерев – це найзручніший варіант для вкривання багаторічних рослин. Воно захищає від морозу й одночасно не дає рослині упріти. До того, хвою не люблять гризуни. Окрім гілок хвойних дерев, використовують солому, мішковину, притіняючу сітку, тирсу, дубове листя, торф. Більш сучасними варіантами є кокосові кола – додаткове накриття, яке викладають навколо стовбура, а ще пластмасові, металеві, дерев’яні парканчики навколо рослини, агроволокно. Важливо навесні не забути зняти утеплення зі стовбура, оскільки кора дерева може зіпріти.

Не забути про водопій

Прийнято вважати, що з настанням осені можна забути про полив рослин у саду. Але це не так, надто коли осіння пора видається засушливою. Добре насичені вологою прошарки ґрунту, де «живе» коріння, підвищують стійкість рослин до морозів. Отже, для плодоносних порід із сильнорослою підщепою потрібно 30–40 відер води на 1 м2 для насіннячкових і 15–20 відер – для кісточкових. Для молодих дерев на середньорослій чи карликовій підщепі потрібно 7–10 відер на 1 м2. А для кущів достатньо 3–5 відер на 1 м2. Насичувати рослини вологою можна по-різному: за допомогою канавки завглибшки у 20–30 см або свердловин-годівничок. Останні роблять діаметром у 10–15 см, глибина 50–60 см, заповнюють їх обрізками гілочок. Ефективність «водопою» підсилить гумат калію (1 ч. л. на 10 л води).

Спокій сапам і лопатам

Від садово-городніх турбот втомилися не тільки господарі, а й техніка з інвентарем. Їм так потрібно приділити увагу, аби наступного сезону бути всеозброєними.
Отже, почнемо з ручного інвентарю: сапи, лопати, вила, граблі слід очистити від налиплої землі, рослинних залишків. Інакше бруд може призвести до корозії металевих деталей. Якщо леза затупилися – заточити. Металеві частини потрібно витерти насухо й обробити машинним маслом. Дехто вкриває леза, зокрема на сапах, цупким папером або картоном, обмотуючи «небезпечні» місця мотузкою. Тримати інструменти найкраще на спеціальних стелажах, полицях у сараї або іншому закритому приміщенні.

Власникам сучасної техніки: газонокосарок, культиваторів, мотокіс – також слід подбати про зимову сплячку своїх помічників. Бувалі господарі застерігають: у жодному разі не промивайте металеві частини під сильним струменем води, надто в газонокосарках. Потрапивши в механізм, рідина може вивести його з ладу. І ще тонкощі: у моделей з бензиновим двигуном після завершення всіх робіт злийте масло й бензин, прочистіть свічки запалювання, а потім залийте свіже машинне масло.

Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №119 від 03.10.2014