Мало збирати рекордні врожаї. Потрібно будувати переробні підприємства
Про успіхи слобожанських фермерів і перспективи ми розпитали директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Бориса Даниліва.
– Майже закінчився аграрний рік. Яким він був для Харківщини?
– Цей рік специфічний як ніколи. У нас були дуже сприятливі природні умови для розвитку і формування врожаю 2014 року, і водночас великі складнощі через подорожчання паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин. Але наші аграрії гідно здолали труднощі. Адже були дуже великі побоювання – дорожчання розпочалося тоді, коли посівна кампанія була в розпалі.
– Якими результатами може похвалитися область?
– Цього року було зібрано рекордний урожай зернових. Фактично кожний район отримав максимальні для себе здобутки. Ми пам’ятаємо, що 2013 рік також був рекордним. Тоді було зібрано 4 млн 200 тис. тонн зернових. Але цього року в заліковій вазі ми будемо мати десь 4 млн 450 тис. тонн. Це ще плюс понад 8 % до минулорічного результату.
У збиранні ранніх зернових (озима пшениця, ярий ячмінь, овес) наші лідери – Чугуївський, Вовчанський, Балаклійський райони.
Запорука такого успіху полягає, мабуть, у тому, що наші аграрії, зокрема, ті, які займаються рослинництвом, виходять на європейський рівень технічного забезпечення. Це і техніка на полях, і обладнання для сушіння та очищення насіння. Хоча ми розуміємо, що потрібно і вчасно посіяти, обробити засобами захисту та зібрати. Ну і, звичайно, фактором щедрого врожаю є якісне, добротне насіння – як вітчизняної, так і імпортної селекції.
Цього року Харківська область отримала найбільший валовий збір озимої пшениці по Україні – понад 2 млн тонн. Ми треті в Україні з валового виробництва зернових, другі з виробництва овочевих культур і перші з вирощування соняшнику.
Добре цього року спрацювали у вирощуванні гречки. Нам потрібно 5,5 тис. тонн крупи. Щоб її виробити, необхідно 8,5 тис. тонн зерна. А ми зібрали понад 26 тис. тонн гречки. Це фактично трирічний запас. Є сподівання, що різкого стрибка вартості гречки не повинно бути.
Також цього року в Харківській області було посіяно 11 % українського проса. Але враховуючи урожайність, у регіоні зібрали 27–28 % від усього проса країни. Ця культура для аграріїв цікава. Адже річна потреба області становить 3 – 3,5 тис. тонн. Із зібраних понад 30 тис. тонн можемо отримати 20–21 тис. тонн пшона. Залишається хороший експортний потенціал.
Та хоча валове виробництво сільгосппродукції, зокрема, у рослинництві, зростає, нам треба переходити на новий етап – повинна значно підвищитися глибина переробки. Звісно, експортувати зерно – це нормально, але ми б могли його і переробляти. У найближчі три – п’ять років бізнес у цьому напрямку має дуже вагому нішу.
Леонід Пісня, матеріал з газети "Слобідський край" № 137 від 15.11.2014