Найкраща в районі. У Гавришах відкрили ферму з новаціями для корів

09.10.2017 09:47 Агропром
Фото: Аліна Меньшова, Тетяна Василець Фото: Аліна Меньшова, Тетяна Василець
Одна з найкращих в області молочних ферм запрацювала на Богодухівщині. Тут і економія енергоресурсів, комфорт для персоналу, а головне – вдумливий підхід до кожної тварини. Як результат – смачне молоко вищого ґатунку, яке п’ють як на селі, так і в Харкові



Корові створили комфорт

Усе починається з корови й ставлення до неї. Аська, Пава, Белуга, Ракета, Медуза. У нових нашийниках, пережовуючи смачненький харч, стоять рядочком у світлій фермі корівки ТОВ СП «Родіна». Рік тому це підприємство почало реконструкцію приміщень колишнього цукрового комбінату у селищі Гавриші. І от наприкінці вересня громада відсвяткувала появу сучасної  молочної ферми.

Коли «СК» збирався туди в гості, уявляв класичну картину такого підприємства: купи гною і грязюка, де без калош не обійтися. І, на приємне здивування, помилився. Світле, чисте приміщення, без калюж і багна по коліна.


Перше, що впадає в око, коли входиш до ферми, – корови їдять з підлоги.

Як розповів головний зоотехнік ТОВ СП «Родіна» Олексій Саранча, класичні ясла незручно чистити, та й тяжко доярці витягувати вилами звідти недоїдки. Тому вирішили зробити, як придумали люди в Європі: замість ясел –  підлоговий кормовий стіл.

Крім інновацій з прийомом їжі, корівки отримали і зручніші автоматичні ніпельні  поїлки. Тварина може пити, скільки хоче й коли хоче, сама регулювати кількість води, достатньо лише натиснути лобом чи носом на важіль, і водичка потекла. Стоять плямисті на спеціальних килимках.

– Скільки не бував на фермах у радянський час, то ніде не бачив такого рішення з дахом, – ділиться ще одним нововведенням на фермі інженер-будівельник Олексій Наконечний. – Тоді дах закривали, роблячи гострий коник. А зараз світ пропонує цю частину півтораметрову зробити прозорою, щоб у ферму проникало сонце. І коровам – природніші умови, і людям – економія електроенергії вдень.


Завдяки незвичному даху ферма заощаджує на електроенергії вдень та забезпечує тваринам природні умови. 

Дійсно, корові тут постаралися зробити комфорт по максимуму.

Закордонні батьки

– Зробив усі умови й для людей, щоб можна було комфортно та зручно працювати й відчувати себе, як удома, – каже очільник ТОВ СП «Родіна» Олександр  Кондратенко, проводячи екскурсію фермою й показуючи кімнату відпочинку з душовою кабіною для персоналу.

Тим часом біля корів метушаться чотири доярки: хтось підкладає корові корм від її сусідки, що наїлася, хтось прибирає.

– Ми всі місцеві, з Гавришів, – говорить Тетяна Вева.

Із колегами вони пропрацювали тут тиждень, кажуть, що одразу сподобалося, на відміну від їхніх підопічних.

–  Спочатку корівки нервували, а потім звикли, зараз поводяться спокійно, – продовжує доярка.


До слова, доярок, або, на сучасний манер, операторів машинного доїння, обирали під час своєрідного конкурсу.

Вони спочатку тиждень практикувалися, а потім керівництво обрало найкращих. Загалом нова ферма дала шість робочих місць. Крім доярок, тут ще працює зоотехнік-селекціонер Наталя Задорожна, яка на цій посаді вже 23 роки, та ветлікар Сергій Овчаренко.

Головні два стовпи, на яких стоїть успішне тваринне господарство, – це генетика і технологія, переконаний Олександр Кондратенко. Цим двом речам тут приділяють серйозну увагу. На підприємстві надають перевагу симентальській породі корів. 

– Генетика – це основа нашого виробництва молока. Ми уклали договір з англійською фірмою щодо моніторингу та ведення генетичних робіт на нашому підприємстві, – розповідає Олександр Кондратенко. – Будемо також займатися вирощуванням голштинської чорно-рябої породи. Зараз сперму від високопродуктивних биків завозимо з-за кордону. І хоч генетичний матеріал високовартісний, але маю надію, результати виправдають затрати. Так працює Європа.

Щодо технології, то на фермі встановлено повністю французьке обладнання.


Апарати для доїння корів виїжджають на монорельсі.


Молоко одразу по молокопроводу потрапляє в холодильник, де охолоджується до +4 градусів.

На фермі є прилад, який допомагає визначати жирність молока, вміст у ньому білка, густину, кількість соматичних клітин, кислотність.

Щоб усі ці показники були в нормі, тут, наприклад, уважно ставляться до початку та кінця доїння, адже використовують одноразові серветки для корів, спеціальне обладнання для зціджування перших струменів молока. За ними реагент показує, чи є, скажімо, мастит у корови. Доярки спеціальними речовинами обробляють  дійки перед доїнням і після –  «консервується» кожна дійка, щоб пил і бактерії не потрапляли в дірочку, звідки потім потече молочко.


На фермі використовують одноразові серветки та "консерватори" для дійок корів

Корови в комп’ютері

Стан корівок і якість молока допомагає відстежувати комп’ютерна техніка. Фактично все управління стадом зосереджено на одному комп’ютері. До спеціальної програми занесено номер тварини, її кличку, надої за день та інше.

– Спостерігаємо, скільки молока дає корова. Якщо менше, то одразу виникає сигнал тривоги на комп’ютері, – розповідає зоотехнік-селекціонер Наталя Задорожна. – Ми бачимо, якій корові маємо приділити більше уваги. Вона може прихворіти, бути в охоті. Корова, як і людина, потребує уваги. Скажімо, одна може одразу віддати молоко, до іншої ж треба заговорити, приголубити.

У середньому корова тут за вранішню та вечірню дійку дає 18 л. Та у планах підприємства – збільшити цей показник до 26 л. Хоча технологія, яку використовують на фермі, дозволяє отримувати надої на день до 30 л від корови, як це робиться в Європі. Ну, а перед Аською, Павою, Белугою, Ракетою, Медузою і рештою корівок поставлено мету – дати за рік 7000 л.

Перевага ферми в Гавришах  у тому, що господарство має свою кормову базу, для якої  виділили приблизно 500 га земель господарства. Заготовляють сіно, силос, сінаж.

– Ми установили комбікормову лінію, тож виробляємо комбікорм самі, не купуючи. Придбали також кормові змішувачі та роздавачі. Зоотехнік задає програму раціону, де чітко змішуються і завантажуються сіно, солома, силос, сінаж, – розповідає Олександр Кондратенко.

До слова, ТОВ СП «Родіна» також вирощує практично всі сільгоспкультури, за винятком гречки і проса. А так сіють буряк, озиму пшеницю і навіть пивоварний ячмінь. Останній, до речі, купують французи. 


Перевага ферми в Гавришах  у тому, що господарство має свою кормову базу

Не боятися інвестувати

Думка про те, що ми не гірші і зможемо збудувати ферму нового покоління й у себе, у керівника ТОВ СП  «Родіна» Олександра  Кондратенка з’явилася після численних поїздок до європейських колег.

– До цього ми йшли давно. Я часто буваю на фермерських господарствах у Франції, Бельгії, Австрії, Чехії, Німеччині. Коли побачив, на якому рівні тамтешнє тваринництво порівняно з нашим, поставив перед собою завдання – зробити щось подібне вдома, що не поступалося б європейському, – поділився Олександр Кондратенко.

Так за рік виросла ферма на 200 голів. Поки вона заповнена наполовину. Після того як з літнього випасу прийде ще стадо, ферма буде заповнена повністю. Загалом наявне стадо ТОВ СП «Родіна» нараховує 455 голів. Це тоді, як загалом у Богодухівському районі – 640 корів.


Керівник ТОВ СП "Родіна" Олександр Кондратенко: "... я поставив перед собою завдання – зробити щось подібне вдома, що не поступалося б європейському"

На відкриття такої ферми Олександр Кондратенко витратив 6,8 млн грн - частку із позики, яку взяв на розвиток підприємства.

– Я постійно користуюсь кредитами і не боюся їх брати. Бо веду розрахунки, стежу за тим, що робиться на підприємстві, за тенденціями в нашій галузі, – ділиться керівник підприємства. – Скрізь у Європі фермери і бізнесмени користуються кредитами. Щоправда, там же які кредити – є під  2 %, максимум – 6 %, а у нас, у кращому випадку, банки можуть піти назустріч тобі й відкрити кредитну лінію під, скажімо, 15 %.

Разом з тим молоко для ТОВ СП «Родіна» є прибутковою справою. Минулого року його рентабельність склала 20 %. Ураховуючи те, що фонд заробітної плати всього підприємства складає приблизно 1,1 млн грн, прибутки з тваринництва допомагають вкладатися, щоб виплачувати грошову винагороду. Її виплачують стабільно. Середня заробітна плата на цьому підприємстві складає більш ніж 5000 грн. І вона зростатиме, обіцяє керівник.

Своє молоко «Родіна» здає ТОВ «Сандора» ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна». Окрім цього, ще має два молочні автомати в самому Харкові. У двох спальних районах містяни цілодобово можуть поласувати якісним богодухівським молоком, охолодженим до +4 градусів.

Є перспектива розширити мережу таких молокоматів. Тим паче зараз у стадії тестування харківська розробка такого обладнання – до речі, за участю «Родіни». Його запуск у серійне виробництво дозволить поставити молокомати практично на всіх ринках обласного центру й у самому Богодухові. «Родіна»  планує збільшити їх хоча б до 50.

У перспективах підприємства – нові будівництва, як-от ферма в селі Крисине, де вирощуватимуть бичків на м’ясо. Мріє Олександр Кондратенко виробляти й кінцевий продукт з молока – те саме вершкове масло, сирок. Бо до цього прагне будь-яке сільськогосподарське підприємство в Європі, яке хоче бути успішним і прибутковим.

– Найбільше у ЄС здивувала культура виробництва, як люди там працюють. Менталітет у нашого народу ще не європейський, але ми йдемо в Європу, ми вчимося, і ми це робимо. Думаю, ми будемо такі самі, як європейці, – переконаний Олександр Кондратенко.

Тетяна Василець

Автор: Тетяна Василець