Науковці радять аграріям рівнятися на степ
Україна розпочала сіяти ранні ярі зернові культури. Услід за Одеською, Херсонською, Миколаївською областями, де вже почали посівну, Харківщина також приступає до весняної кампанії.
Ще наприкінці лютого сільгоспники районів Харківщини поступово почали навідуватися на свої поля. На них аграрії здебільшого визначалися, у якому ж стані озимі і в яких обсягах потрібне підживлення. Роблять його азотними добривами, що сприяє кращому кущенню рослин і їхньому інтенсивному відростанню. Нагадаємо, через погодні умови, зокрема суху осінь сходи озимих культур були отримані тільки на 51 % посівних площ краю.
Згодом завдяки м’якій та сніжній зимі площа сходів збільшилася. Департамент агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації звітує, що озимі в регіоні зійшли на 77 % площ. Щодо зимівлі тих зернових, що вижили, то згідно з оцінкою профільного департаменту ХОДА, стан посівів озимих зернових культур під урожай 2016-го на 25 лютого такий: 68 % – слабкі сходи, 27 % – задовільний стан, і лише 5 % з добрими показниками. За попередніми розрахунками, 24 % площ озимих, а це 124,8 тис. га, не утворили сходи. Найбільша кількість таких площ у Кегичівському – 87 % (7,8 тис. га), Красноградському – 86 % (11,3 тис. га), Валківському – 75 % (11,2 тис. га), Вовчанському – 55 % (17,6 тис. га), Зачепилівському – 50 % (6,3 тис. га) районах. Гибель озимого рапсу склала 10 % від усіх обсягів.
Зараз практично у всіх районах області проходить підгодовування мерзлоталого ґрунту азотними добривами. Поки що обробили 110,6 тис. га, що складає 28 % від запланованого.
Більше буряків, менше кукурудзи
У нашій області під урожай 2016 року по всіх категоріях господарств посіяли 501,1 тис. га озимих зернових культур, у тому числі по сільськогосподарських підприємствах – 412,8 тис. га. Найбільше (від 71 до 76 %) рекомендованими для Харківщини сортами озимих засіяно землі в Барвінківському, Борівському, Харківському, Богодухівському, Вовчанському районах. Найменше (27–35 %) – у Нововодолазькому, Дергачівському, Краснокутському, Ізюмському Коломацькому районах. Уся ж посівна площа сільськогосподарських культур по всіх категоріях господарств під урожай 2016 року очікується на рівні 1695 тис. га. Це на 10 % менше показника минулого року. У структурі посівних площ цього року площа парів складе 10 % до площі ріллі.
– Відбувається збільшення площ під парами, а на практиці з досвіду минулих років, ми розуміємо, що ця площа буде зайнята соняшником, – відзначив директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Нездюр під час наради з аграріями області, що проходила 29 лютого в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. – Під зерновими культурами буде зайнято 54 % посівних площ. У цілому загальна площа зернових і зернобобових культур складе 1 млн 14 тис. га, що на 6 % менше, ніж у попередньому році.
В області визначилися, яких культур цього року треба саджати більше, а яких менше. Площа посіву ярих зернових культур планується в обсязі 593 тис. га, це на 16 % більше, ніж минулого року. Обіцяють посіяти більше технічних культур (на 6,5 тис. га більше посіву 2015 року) і площі цукрових буряків. У планах районів збільшити на 7,8 тис. га в порівнянні з минулим роком площі посіву цукрового буряка.
– Буряк має зайняти 23,2 тис. га. Та з осені для цього підготовлено ґрунту на площі 14 тис. га. Це ставить під сумніви плани районів, – каже Олександр Нездюр.
Він додав, що є райони, які відмовляються від вирощування цієї культури. Так, не заплановано посіву жодного гектара цукрових буряків в Ізюмському, Куп’янському, Чугуївському, Дворічанському районах. Невеликі площі посіву цукрових буряків мають господарства Барвінківського (35 га), Нововодолазького (40 га), Боровського (60 га) і низки інших районів.
А от соняшника планують посадити менше на 9,4 тис. га, а саме 381,9, тис. га.
Нова загроза
Науковці, зокрема з Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, зі свого боку не втомлюються наголошувати, що глобальні кліматичні зміни мають наслідки і на місцевому рівні. Як розповів директор Інституту рослинництва Віктор Кириченко, якщо раніше під засуху на Харківщині потрапляли декілька районів області, то сьогодні ця зона розширилася майже на всі закутки краю.
– Ми фактично живемо у степу, а не в лісостепу, як вважалося раніше. Це треба враховувати, особливо аграріям. А ще стежити – за сівозміною, щоб надіятися на добрий урожай, – наголосив Віктор Кириченко.
До речі, посуха минулого року забрала 5 млн тонн насіння кукурудзи.
Та нині напередодні посівної перед аграріями виникла нова загроза – прохолодна волога погода. Тим часом фахівці інституту закликають не затягувати з посівною, бо зволікання можуть привести до зниження якості майбутнього урожаю.
– Починати польову кампанію потрібно так, як це робиться у степу, – радить Віктор Кириченко.– Будь-які затримки перенесуть посівну кампанію на травень. А це у свою чергу відіб’ється на якості насіння й на стані економіки регіоні в цілому.
Окрім того науковці висловлюють занепокоєння щодо слабкого розвитку насінництва в регіоні. Надії на те, що із-з кордону привезуть насіння, можуть розбитися об реалії. Річ у тому, що імпортне насіння розраховане на свої умови, наприклад, французьке – на субтропіки. Зростаючи на Харківщині, в одних випадках воно дає добрі сходи, в інших такі самі, як вітчизняні, і буває, високі. Та, як запевнив науковець, заморське насіння на наших територіях і в наших кліматичних умовах показує себе не на повну.
– Харківщині важливо використовувати свій генетичний потенціал, бути потужним виробником насіння. Якщо провалимо цього року виробництво генерації еліта насіння, це може погано вплинути на наступні 2–4 роки. І відновлення буде тяжким, – застерігає науковець.
Він додав, що можливості для виробництва високоякісного насіння у нас є. А деякі приватні підприємства готують по деяких культурах якісне насіння, яке відповідає світовим стандартам.
Тетяна Лісна, кореспонден