Ноу-хау від харківського фермера: сотні кіз та сонячна енергія (ФОТО)
Сьогодні в його господарстві приблизно 400 голів кіз, які будуть котитися, та близько 200 вівцематок.
– Мало хто хоче в нас узагалі займатися великою рогатою худобою, не кажучи вже про малу. Тим більше, що коза – це тварина із повільним репродуктивним циклом, – розповідає Сергій Колодяжний. – Якщо скласти бізнес-план з козівництва, виходить занадто дорого, тому ними ніхто й не займається. Наприклад, два десятки свиноматок за кілька років можуть розмножитись достатньо для того, щоб організувати вироблення м’яса у промислових масштабах. А от для «підняття» нормального козиного стада треба років десять.
Читайте також: УНІКАЛЬНА ФЕРМА З ВИРОБНИЦТВА КОЗИНОГО МОЛОКА ПРАЦЮЄ ПІД ХАРКОВОМ (ФОТО)
Ще одним цікавим надбанням фермерства Сергія Колодяжного є система автоматичного випасання худоби, так званий електропастух. Працює вона так: по периметру пасовища встановлюються стовпчики з натягнутим дротом. Одна людина за дві години може поставити кілометр такої огорожі. Все це підключається до генератора струму, який працює на акумуляторі й підживлюється від маленької сонячної панелі. Через дріт пропускаються імпульси високої напруги. Нешкідливі, але дуже болючі. Отримавши декілька ударів струму, тварина розуміє, що за стовпці виходити не можна, і не полишає периметру. Огорожа діє і в інший бік, вона не підпускає до вигулу вовків, які раніше регулярно цупили рогату живність.
Господарство виробляє також «само для себе» теплу воду за допомогою сонячного колектора – агрегату, який акумулює енергію сонця у вакуумних трубках з теплоносієм. 
– Колектор, який ми встановили, працює всього п’ять місяців на рік – з кінця березня до кінця листопада, і навіть у похмурий або дощовий день він нагріває воду до 45 градусів. Штука недешева, але окупилась за перший же сезон, – розповідає Сергій Вікторович. – Річ у тому, що доїльні апарати потрібно постійно промивати, і на це іде прірва води. Можна використовувати гарячу воду, яка добре промиває апарати, можна холодну з невеликою добавкою лугу. Саме в такий спосіб загалом економлять тваринницькі комплекси. Ставиться спеціальний дозатор, і він в автоматичному режимі подає у воду луг і промиває систему. Ми відмовились від цієї ідеї і промиваємо систему 75-градусним окропом. Єдина процедура, коли ми додаємо у воду звичайну соду, – повна промивка апаратів.
Як каже фермер, ідея із сонячним колектором йому дуже сподобалась, і в майбутньому він планує закупити ще один, але цього разу вже більший – всесезонний.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №11 від 25.01.2014
