Річку Сіверський Донець на Харківщині очищають від забруднення

14.06.2012 12:10 Агропром
Сіверський Донець очищають Сіверський Донець очищають

Уже другий тиждень на мальовничому березі Сіверського Дінця науковці Національного університету цивільного захисту та лісівничої галузі України досліджують екологічний стан річки, і разом з ним – флори Чугуївщини.

 Поряд із маститими вченими – студенти-початківці.

В експедиції беруть участь такі науковці, як Володимир Ворон (завідувач лабораторії екології лісу, член-кореспондент Лісівничої АНУ, старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук), Сергій Артем’єв (доцент кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки НУЦЗУ, кандидат технічних наук) та інші.
11 червня представників ЗМІ Харківщини ознайомили з методами наукових досліджень і продемонстрували прилади, за допомогою яких вони здійснюються.

Як розповів проректор з наукової роботи НУЦЗУ Володимир Андронов, студенти-екологи вже другий рік проходять подібну навчальну практику, під час якої беруть проби води Сіверського Дінця й вимірюють стан її забруднення, оцінюють екологічний стан атмосферного повітря, ґрунту, рослинних територій, рівень радіації, опановують орієнтування на місцевості. Студенти мають змогу навчитися користуватися певними науковими приладами і практично застосувати ці навички, застосовувати методологію екологічних досліджень, щоб і в майбутньому запобігати техногенним аваріям або ж результативно боротися з їх наслідками.

Було імітовано надзвичайну ситуацію, аби студенти мали змогу показати та порівняти свої дії за нормальних умов та під час екстремальних обставин: на задимленому березі хлопці вимірювали швидкість течії річки Сіверський Донець, радіаційне забруднення навколишнього середовища, брали проби ґрунту та орієнтувалися на місцевості за допомогою унікального приладу – артилерійської бусолі ПАБ2. За словами керівника практики Сергія Артем’єва, бусоль використовується студентами НУЦЗУ вперше, це така собі цьогорічна новинка, адже до цього екологи-початківці мали змогу працювати лише з компасами.

Один із практикантів, Сергій Робленович завірив, що за два дні ознайомлення та практичного використання цих приладів студенти досягли професійного рівня. І другокурсник Сергій Райденко з легкістю це нам продемонстрував. Безліч наукових термінів, детальна інструкція з використання, найточніше настроювання та зваженість у висновках – усе це переконало нас, що Сергій дійсно професійно оволодів приладом бусоль.

Катерина Колеватова, студентка другого курсу НУЦЗУ, розповіла, як  можна визначити специфіку певного ґрунту за допомогою різноманітності трав’янистої рослинності на ньому, ознайомила з поняттям біорізноманітності. Потім ознайомилв нас із своїм висновком: велика кількість конюшини на луговій території свідчить про підвищену кислотність ґрунту.

Тетяна ШАПРАВСЬКА, матеріал з газети "Слобідський край" №71 від 14.06.2012

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта