Ризики та інвестиції. Чим живуть сьогодні аграрії
Так, цього року на Харківщині планують збільшити площу посівів та засіяти близько 1,8 млн га. Ще 483 тис. га ще з осені знаходяться під озимою, площу якої аграрії теж збільшили на 2 %, аніж минулого сезону. Поки що сприятливі погодні умови стимулюють ріст рослини та дають надії на гарний урожай.
- Озимі перезимували успішно, на сьогодні 87 % – у хорошому та задовільному стані, – розповів директор Департаменту АПК Харківської ОДА Олександр Нездюр. – Усі господарства області провели підживлення культури, а багато хто зробив це двічі.
І хоч основною продовольчою культурою в області була і залишається озима пшениця, та урожай планують добрий отримати і по іншій продовольчій базі. Для цього, за словами директора Департаменту, усі господарства області чітко дотримуються сівозміни.
Цього року ми значно зменшили посіви соняшнику, попри те, що це наша культура і сьогодні є такі селекції, які можна сіяти кілька років підряд, – розповів Олександр Нездюр. – Але ми розуміємо, що плодючість землі від цього зменшується, тому аграрії успішно вирощують інші культури, дотримуючись сівозміни. Наприклад, горох. Минулого року були рекордні поставки цієї культури за кордон.
Не бояться експериментувати
Основний споживач українського гороху, зазначив директор Департаменту АПК Харківської ОДА Олександр Нездюр, – це Індія та південно-азіатські країни. Тому в цьому році аграрії, розуміючи тенденції міжнародного ринку, збільшили посіви цієї культури на 18 % порівняно з минулорічним сезоном.
Також, за словами директора Департаменту, цього року достатньою мірою відвели площі на гречку та цукровий буряк.
– Що стосується гречки, то у цьому році ми її посіємо у достатній кількості. У три рази більше тієї кількості, яка необхідна для забезпечення жителів Харківщини, – розповів Олександр Нездюр. – Збільшили площу під цукровий буряк – у цьому році сіємо 26 тис. га.
Також, за його словами, наші аграрії не бояться експериментувати, тому з кожним роком удосконалюють технології посіву нових культур, таких як нут, соя, сорго та тритикале.
Кроки назустріч
Та цього року для українських аграріїв настали нові випробування. Окрім подорожчання посівної, яке, наприклад, харківські сільгоспвиробники прогнозують на рівні 25–30 %, з 1 січня скасували спецрежим ПДВ, який був основою розвитку господарств.
За словами директора АПК, мало хто зрадів таким змінам, і легше від цього аграріям не стало. Але цього року на Харківщині діятимуть додаткові державні програми, аби допомогти сільгоспвиробникам. Наприклад, сьогодні однією з таких програм є державна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, яка покликана підтримати аграрія через повернення ПДВ.
На Харківщині скористатися такою програмою виявили бажання 101 господарство на загальну суму 2,2 млн грн.
– Для цього господарствам необхідно подати заяву до першого числа кожного місяця. Потім податкова розглядає ці заявки. У разі схвалення казначейство до п’ятнадцятого числа того ж місяця повертає кошти, – розповів Олександр Нездюр.
За його словами, у регіоні продовжать діяти і минулорічні програми, наприклад, компенсація по кредитах.
Минулого року харківські аграрії отримали компенсації по кредитах на загальну суму 22,5 млн грн, у позаминулому році компенсація склала 18,5 млн грн.
Також у цьому році діятиме програма із закупки сільгосптехніки українського виробництва. Компенсацію за придбання такої техніки збільшили до 20 %.
Нові можливості
На врожай сподіваються і чугуївські господарі. Приміром, у агрофірмі «Іванівський Лан» середній показник врожайності озимих у минулому році склав 48 ц/г, у цьому прогнозують ще більший.
– Озима зараз у хорошому стані, тому ми очікуємо отримати 50–55 ц/га, адже у цьому році сприятливі умови для кращого врожаю, – розповів управляючий агрофірми Олександр Никоненко.
Те, що нова техніка дає безліч переваг та додаткових можливостей, добре розуміють на Чугуївщині. Тому місцеві аграрії не тільки в лідерах за урожайністю, але й за модернізацією робочого процесу не відстають.
– Приміром, минулого року ми посіли перше місце за придбанням нової техніки у господарствах району, – розповів голова Чугуївської РДА Микола Шошин.
Проте, купляти техніку власним коштом аграріям не вдається. Мовляв – задоволення не з дешевих, тому доводиться брати кредити. За словами заступника директора з виробництва ТОВ «Агросервіс» ЛТД Івана Гончарова, у їхньому господарстві машинно-тракторний парк намагаються оновлювати щорічно.
– Щоб розвиватися, треба мати нову техніку, – розповів він. – За свої гроші придбати її дуже важко, адже вона дорога. Наприклад, близько 52 тис. дол. коштує сівалка, а ціна трактора – 242 тис. дол. Тому довелося брати кредити.
Але потужна техніка та продумані технології вирощування, якісне насіння й мінеральні добрива дають свої плоди – високий урожай. У цьому господарстві, за словами заступника директора з виробництва, мають надію отримати урожай пшениці на рівні 70 ц/га.
– Звичайно, для цього нам потрібна сприятлива погода, але у свою чергу ми підживили культуру, а також закупили всі необхідні препарати для її подальшої обробки, – додав Іван Гончаров.
Окрім озимої в господарстві сіють соняшник, кукурудзу, ячмінь, горох і багаторічні трави.
– Ми вже посіяли ранні зернові, а також люцерну, на днях плануємо розпочати посів соняшнику й кукурудзи, – додав заступник директора.
СМС для ветеринара
Окрім сучасної техніки, деяким аграріям Чугуївщини вдається поєднувати рослинництво та тваринництво. Такий взаємозв’язок хоч і додає складнощів, але зберігає природний баланс «від лану – до столу». Тому зібраний урожай не тільки йде на продаж, а й складає основну частину кормової бази для худоби, продукцію якої споживають жителі Харківщини.
– Чугуївський район – аграрний, і в минулому році ми отримали добрий урожай. Також лідерські позиції господарства району займають у тваринницькій галузі, – розповів голова РДА Микола Шошин.
Наприклад, у вищезгаданому підприємстві є своя молочна ферма – 850 голів дійного стада.
– За 2016 рік продуктивність тварин склала 11,1 тис. л, тож у середньому корова дає близько 30 л на день, є й такі, що по 37 л дають, – розповів перший заступник генерального директора Олександр Сазонов. – Середньодобовий приріст ваги становить 870 грамів – бички і 910 – телички.
Такі показники у господарстві вдаються не так просто, адже використовують тут передові технології. У господарстві обладнали сучасний доїльний зал, а восени минулого року запустили станцію для телят, яка коштувала 20 тис. євро.
– Станція розрахована на 500 телят, – розповів начальник комплексу Костянтин Колій. – Вони знаходяться тут з п’яти місяців і до того часу, коли тварина стане тільною.
Також на фермі за допомогою комп’ютерної програми спеціалісти можуть наглядати за загальним станом кожної тварини: коли її потрібно вакцинувати або ж проводити інші ветеринарні та зоотехнічні заходи.
– Новітні технології усувають людський фактор, і не в сенсі того, що ми хочемо скорочувати робочі місця, – розповів Олександр Сазонов. – Це допомагає вчасно виявити проблему, наприклад хворобу, та вилікувати тварину.
Сьогодні на підприємстві працюють близько 200 спеціалістів, а новітні технології, за його словами, потрібні для того, аби полегшити працю людей.
Так, нещодавно господарство придбало прилад, який за допомогою програми інформуватиме ветеринара про захворювання конкретної тварини через смс- повідомлення.
– На телефон приходить повідомлення з номером тварини і, скажімо, лікар бачить, що конкретна корова зменшила кількість молока, – розповів Олександр Сазонов. – Таким чином, отримавши смс, лікар зможе вчасно звести всі ризики на нуль і полікувати тварину.
Побороти чуму
Протягом року на Харківщині випадки загибелі поголів’я свиней від небезпечного вірусу АЧС фіксували у сімох районах області.
За словами директора Департаменту АПК, вірус становить суттєву загрозу тваринництву, адже ця хвороба не прищеплюється і не лікується, а також дуже активно мутує. Єдиний спосіб боротьби з вірусом – це знищення поголів’я тварин. На Харківщині активно проводиться профілактична робота, аби побороти АЧС.
А господарствам, які постраждали від чуми, компенсують збитки.
– На сьогодні люди отримали компенсацію у розмірі близько 1 млн грн, – розповів Олександр Нездюр.
За його словами, активна боротьба проти вірусу та профілактичні роботи також проводяться в усіх великих спеціалізованих господарствах. Наприклад, у Чугуївському районі знаходиться один із найбільших свинокомплексів «Слобожанський», який утримував 120-тисячне поголів’я. Через АЧС підприємство втратило близько 60 000 тварин. Трапилося це у підрозділі комплексу, що розташований на Київщині.
– На сьогодні це господарство вирішило вжити такий профілактичний захід: здійснити технологічний розрив, який полягає у тому, що поголів’я тварин знищується повністю. У цьому господарстві на сьогодні залишилося близько 30 000 голів свиней, яких теж буде знешкоджено, – додав директор Департаменту. – Проводиться санація підприємства, після якої завезуть нову породу.
Марина Проценко, спеціальний кореспондент