Як досягти масово виробництва молока класу "Екстра" на Харківщині

03.11.2014 12:00 Агропром
latifundist.com latifundist.com
З якими проблемами сьогодні стикаються виробники молочної продукції в Харківській області та чому їм досі не вдалося потрапити на ринки ЄС,

кореспондент «СК» запитав у директора Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Бориса Даниліва.

Серед головних проблем галузі чиновник називає невідповідність вітчизняних молочних продуктів загальноприйнятій рецептурі, а подекуди включення складових, заборонених у ЄС.

Читайте також: СКІЛЬКИ МАЄ КОШТУВАТИ МОЛОКО ВІД ВИРОБНИКА В УКРАЇНІ. КОМЕНТАР ХОДА
                      ЩО ПОТРІБНО, АБИ ХАРКІВСЬКЕ МОЛОКО ПРОДАВАЛОСЯ У ЄВРОПІ

Для експорту в ЄС молоко, яке використовують вітчизняні підприємства, має бути вищого або «Екстра» ґатунку. За стандартом головне у продукті – це загальна кількість мікроорганізмів (що менша або дорівнює 100 тис. в 1 см3), соматичних клітин (менша або дорівнює 400 тис. в 1 см3) та температура (менше або рівна 6 оС). У Харківській області господарства вже виробляють молоко ґатунку «Екстра», але його питома вага не дуже велика – всього 5–6 % від загальних обсягів, що надходять на переробні підприємства. Молока вищого ґатунку виробляється на рівні 37–38 % від загальних обсягів, але воно не відповідає європейським стандартам за загальною кількістю мікроорганізмів (за українським стандартом – що менша або дорівнює 300 тис. в 1 см3, у європейських вимогах – 100 тис. в 1 см3).

– Щоб підтягнути нашу продукцію до норми ЄС, необхідно впроваджувати у виробництво сучасні автоматизовані технології одержання молока, які б забезпечили повну його ізоляцію від оточуючого середовища, – розповів Борис Данилів. – Сьогодні ж у Харківській області із 123 господарств, що утримують 30 і більше голів корів, лише 11 установили сучасні автоматизовані доїльні зали, в яких обслуговується 22,5 % дійного стада. Майже 33 % корів ще доять у доїльне відро. У таких господарствах про вищий ґатунок молока, а тим більше про ґатунок «Екстра» не може бути й мови. Крім цього, переважна більшість господарств застосовують способи сезонного утримання та годівлі корів з використанням пасовищ і літніх таборів. Це викликає суттєве сезонне коливання якості молока та складнощі з його одержанням, охолодженням і транспортуванням о теплій порі року.

На думку директора Департаменту агропромислового розвитку, для того, щоб вийти на європейські ринки, виробники молочної продукції мають вжити всіх доступних їм заходів для підвищення якості молокосировини, зокрема, почати вкладати кошти в технічне переоснащення виробництва.

З іншого боку, держава повинна всебічно сприяти залученню інвестицій у галузь, а також запровадити пакет дієвих програм бюджетної фінансової підтримки товаровиробників, – переконаний Борис Данилів. – Наприклад, часткове відшкодування вартості придбаного сучасного доїльного обладнання та будівництва автоматизованих доїльних залів, часткове відшкодування переробним підприємствам вартості будівництва сучасних пунктів закупівлі молока в господарствах населення. Можливо, на першому етапі слід упровадити доплату до закупівельної ціни сільськогосподарським товаровиробникам за молоко ґатунку «Екстра». Це, до речі, передбачено Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України». З існуючих державних програм фінансової підтримки господарств населення необхідно зберегти і продовжити відшкодування вартості закупленої установки індивідуального доїння.

Станіслав Сорока, матеріал з газети "Слобідський край" № 125 від 18.10.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта