Як заробити гроші у селі, маючи господарство
який бізнес можна організувати у себе в селі. На ці та інші запитання читачі «СК» отримали відповідь під час «прямої лінії» від голови правління Харківської обласної організації роботодавців у сфері агропромислового комплексу, депутата обласної ради, генерального директора Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе Івана Гляня.
– Це Катерина Дмитрівна з ПСП «Станове» Дворічанського району. У нас така проблема: у десяти чоловік виявили технічну помилку у присвоєнні кадастрового номера. І кадастровий відділ юстиції не приймає і не реєструє номер.
– Власникам земельних ділянок треба замовити розроблення технічної документації на визначення кадастрових номерів цих земельних ділянок у землевпорядній організації, яка має ліцензію на проведення таких робіт. Треба надати необхідні документи, і землевпорядник або присвоює новий кадастровий номер, або виправляє старий. Коли раніше не було єдиної кадастрової системи, таких помилок не було, а зараз упорядковують, і система вибиває, ніби цих земельних ділянок нема.
– Друге запитання: дружина і донька успадкували від батька земельну ділянку, і їм не реєструють по половині майна.
– При успадкуванні майна померлого, у даному випадку земельної ділянки, нотаріус визначає спадкоємців і частку за ними. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом чи заповітом спадкоємці звертаються до землевпорядної організації, яка має на це ліцензію, і замовляють технічну документацію на спільну часткову власність земельної ділянки. Після того реєстратор держземагентства вашого району видає витяг з державного реєстру на земельну ділянку, а державний реєстратор видає витяги на право власності кожному спадкоємцю за його часткою. Після цього вони звертаються до орендаря з документами і укладають договір оренди. У договорі оренди земельної ділянки орендодавцями однієї ділянки будуть два власники.
Протягом тижня читачі «СК» надсилали свої запитання Івану Даниловичу Гляню на електронну пошту редакції, а також ставили запитання, зателефонувавши до редакції. Зокрема, мешканці області цікавилися про державні програми підтримки фермерства, умови для молодих спеціалістів, що бажають працювати у селі, проблеми працевлаштування і соціальних гарантій в агропромисловому комплексі. Ось відповіді на деякі з них.
– Які сьогодні існують державні програми з підтримки фермерів?
– Ми маємо одну із основних економічних програм підтримки сільського господарства – це фіксований податок і пільги з ПДВ. Якщо ці пільги буде знято, ми можемо опинитися на краю кризи. Сьогодні, вперше за 80 років, сільське господарство стає привабливим як для інвестицій, так і для інновацій. Також існує цінове регулювання, субсидії та дотації на виробництво і придбання ресурсів – фінансово-кредитна підтримка (але відсоткова ставка за кредитами дуже велика – 19–20 % і більше). Також застосовується спеціалізована підтримка за окремими напрямами та програмами (розвиток фермерства, кредитної кооперації, рослинництва, тваринництва, підвищення родючості ґрунтів), а також скасування окремих видів перевірок. На сьогодні державна підтримка фермерських господарств здійснюється переважно через Український державний фонд підтримки фермерських господарств і надається на конкурсних засадах: новоствореним фермерським господарствам та іншим фермерським господарствам на поворотній основі за бюджетною програмою. У спеціальному фонді державного бюджету за 2013 рік передбачено асигнування в обсязі 27,9 млн грн.
– Чи можливо, скориставшись одноразовою виплатою допомоги по безробіттю, започаткувати власну справу на селі? Наприклад, придбати корову та продавати молоко?
– Дійсно, така програма існує і активно використовується. Людина, попрацювавши на виробництві в аграрному секторі, стає на облік у Центрі зайнятості, і вона отримує виплати протягом дев’яти місяців. Розмір допомоги залежить від розміру зарплати за попереднім місцем роботи та страхового стажу людини. Якщо вона бажає зайнятися підприємницькою діяльністю, то одноразова допомога виплачується одразу за 9 місяців. Якщо людина отримувала зарплату у 3 тис. грн, і щомісячна допомога становить близько 2,5 тис. грн, то помноживши її на дев’ять, можна отримати достатню суму. На 20 тис. грн можна закупити якесь обладнання для переробки сільгосппродукції, чи корову, чи молодняк свиней, чи птицю, щоб потім реалізувати цю продукцію підприємствам або на ринку. Люди активно користуються такою можливістю, я особисто знаю таких людей. Вони закупили дійних корів, отримують молоко і здають на переробні підприємства. Але тут є одна умова – потрібна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності, потрібен патент, сертифікат згідно з податковим законодавством, відкриття рахунку в банку, оформлення трудових відносин із найманим персоналом.
– Яка роль у покращенні фінансового стану селян кооперацій?
– Це наша перспектива і добра підмога для людей. Тому що основна задача кооперативів – закупати у населення продукцію, яку вони вирощують вдома. От візьмемо для прикладу молоко. Зараз молоко закуповують підприємства або посередники, які купують його і здають на переробний завод. У деяких районах області існують кооперативи, які закупляють холодильні установки і приймають молоко від населення, при цьому вони зберігають належну якість молока. Треба отримати не тільки кількість, але і якість продукції. Тому це дуже перспективна програма.
– Чи буде запроваджено дієвий механізм дотацій на виробництво молока?
– Сьогодні є дотація у разі закупівлі молока для великих підприємств. Механізм дієвий: підприємство, яке здає молоко на комбінат, отримує 60 % від сплати ПДВ тим підприємством до казначейства. Потім держава перераховує із цього податкового зобов’язання тому підприємству, яке здало молоко, за кожний літр до 20 коп. Якщо господарство здає 200 тонн молока за місяць, помножити на 15 копійок – 30 тис. грн додатково надходить у касу підприємства.
– Який стан виплат дотації на збереження молодняка ВРХ на Харківщині? Куди треба звертатися, щоб її отримати?
– Цю програму відпрацьовано для населення, а не великих підприємств. Її дуже вдало було реалізовано минулого року, люди навіть не вірили, що вона працюватиме. А сьогодні, дійсно, вона працює дуже ефективно, Кабмін і Міністерство аграрної політики на кожному засіданні приймають звіти від регіональних департаментів агропромислового розвитку про цю роботу. Станом на 27 червня в області прийнято документів для нарахування дотації господарствам населення за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби у 9 248 фізичних осіб на 16 424 голови, загальна сума дотацій становить 6 млн 744 тис. грн. Цього року прийом документів розпочався з 1 березня. За підсумками березня – квітня виплачено 3 млн 149 тис. грн. Невелика затримка виплат є, за квітень-травень гроші в область ще не надходили, борг складає 2 млн 935 тис. грн. Це питання – на жорсткому контролі міністерства. Люди, які отримують цю дотацію, дуже задоволені. Якщо людина хоче отримати дотацію, треба подати сільським, селищним чи міським радам пакет документів. У нього входять: паспорти великої рогатої худоби і ветеринарні картки до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку – виданий у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин; паспорт особи, довідку про відкриття рахунку у банку; ідентифікаційний код. Дотація за молодняк виплачується у таких розмірах: 250 грн за голову – за молодняк віком від 3 до 6 місяців; 500 гривень – віком від 6 до 9 місяців, 750 грн – від 9 до 12 місяців, 1000 грн – від 12 до 15 місяців.
– На останній сесії було ухвалено «Програму розвитку водного господарства Харківської області на період до 2021 року», яка передбачає розвиток зрошення в регіоні. Наскільки для нас ця проблема є актуальною?
– Коли у нас починається сільськогосподарський рік, ми маємо нестачу вологи для наших сільськогосподарських культур. Цей рік більш сприятливий, а взагалі влітку під час вегетації рослин маємо критичну нестачу вологи. Коли продуктивної вологи треба 500–600 мм на рік, а ми отримуємо 300–400 мм або й того менше, то не зможемо повноцінно вирощувати овочі. У нас було багато зроблено із меліорації у 60-х роках минулого століття, а потім зрошуване землеробство зазнало втрат. Існуючі зрошувальні системи потребують реконструкції. На І етапі програми (2013–2016 роки) передбачено відновити функціонування внутрішньогосподарських меліоративних систем на загальній площі 0,45 тис. га, що перебувають у незадовільному технічному стані, але не втратили свого потенціалу. На другому етапі (2017–2021 роки) передбачено реконструкцію та модернізацію інженерної інфраструктури на загальній площі 5,6 тис. га, у тому числі збільшення площі крапельного зрошення на 2,5 тис. га, також буде закуповуватися поливна техніка.
– Як реалізовуються соціальні ініціативи Президента щодо забезпечення молодих учителів, лікарів, які вирішили працювати у сільській місцевості, житлом та «підйомними»?
– Так, відповідно до «Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів» одноразова адресна грошова допомога надається випускникам педагогічного профілю, які уклали договір не менш ніж на три роки. Їм виплачується допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Дійсно, сьогодні село відстає в отриманні послуг освіти і медицини.
Потреба районів дуже велика в забезпеченні і медичними спеціалістами, і викладачами. Тому райони винаходять можливість забезпечити житлом родину молодого спеціаліста, виділити будинок чи квартиру. Найголовніше – щоб молоді спеціалісти йшли у село, особливо ті, що закінчили аграрний коледж або виш, тому що розвиток нашого сільського господарства без спеціалістів неможливий.
Основна задача – виконання всіх технологічних процесів, яке можна досягти із застосуванням професійності, знань і умінь. Ми приділяємо дуже велику увагу допомозі молодим спеціалістам. Вони приходять до нас із дипломами або з посвідченнями тракториста, шофера, ми стараємося купити їм хату з відстрочкою платежів на 5–10 років без відсоткової ставки. Наша молодь із задоволенням приймає ці умови і працює на підприємстві. Наші діти і при роботі, і мають дах над головою. Крім того, людина повинна отримувати гідну зарплату. Я згоден із губернатором Михайлом Добкіним, що зарплату на селі має буде доведено до рівня середньої по області і не повинно бути зарплати «у конвертах». Тому що поки людина молода, вона не розуміє, що колись прийде старість, пенсійний вік, і гроші, отримані в конверті, не зараховуватимуться до пенсії. Наприклад, у моєму підприємстві середня зарплата близько 3 тис. грн, і вона зростатиме. Сьогодні в області багато господарств, які працюють і мають стабільну економіку, де відпрацьовуються такі соціальні принципи, бо це наше майбутнє, наша надія на розвиток аграрної галузі і села.
Тамара Кіч, матеріал з газети "Слобідський край" №80 від 06.07.2013