Якої шкоди встигли наробити браконьєри з початку нересту на Харківщині (ФОТО)
Період нересту уже розпочався. У цей час для риби особливо небезпечні браконьєри не лише через те, що спіймана риба не дасть потомства, а й тому, що вона стає легкодоступною здобиччю. Адже риба під час нересту має одну ціль — знайти гарне місце для відкладення ікри і не звертає увагу на зовнішні подразники, такі, приміром, як сітки. Тому вона потрапляє у них частіше.
Як розповів головний державний інспектор Харківрибохорони Іван Григорчук, з початку нересту в області спіймали уже понад 50 браконьєрів. У багатьох випадках виявити недобросовісних рибалок вдалося завдяки повідомленням небайдужих людей. За свою діяльність браконьєри мають сплатити штраф від 340 до 680 грн. Окрім того, якщо вони встигли наловити риби, за кожну особину мають платити окремо. Найдорожче пійматися з судаком. За одну особину браконьєра оштрафують на 510 грн. За щуку — на 340 грн, плотву — 85 грн.
- Органи рибохорони періодично проводять рейди. В нерестовий період, звісно, ця робота посилюється, виходимо частіше, - каже Іван Григорчук.
Окрім того, працівники рибохорони знаходять браконьєрські сітки зі спійманою здобиччю.
10 квітня, під час чергового рейду на Червонооскільському водосховищі вилучили такі сітки, у які вже встигли потрапити шість раків, кілька карасів та лящів. Якби вдалося знайти власника сітки, він заплатив би штраф за кожну спійману рибу та рака. Так, один незаконно виловлений рак коштуватиме недобросовісному рибалці 25, 50 грн, один карась — 18 грн , а лящ — 170 грн.
Рибу, що потрапила у сітки випустити на волю уже не можна.
- Це пов'язано з тим, що м’язова тканина риби передавлюється, - каже Іван Григорчук, - Починається некроз і тканини починають відмирати. Ця риба у кращому випадку може лишитися “інвалідом”, проте частіше вона гине.
Інна Пирлик
