Жовтий «бус» надії з Балаклії. Волонтери-козаки поспішають на допомогу

Особливо добре їм знайомий жовтий «бус» із Балаклії.

За кермом автобуса – місцевий підприємець Микола Коновал. Часто він їде похитуючись, як ванька-встанька, оскільки снайпери терористів не розрізняють волонтерів і військових. Часто його зупиняють солдати з надією на поміч. То берці теплі віз, так дав дві пари хлопцям на посту: «Носіть на здоров’я». Однак цінний вантаж прямує далі, аж до Станиці Луганської, на передову.

Микола Коновал почав возити гуманітарну допомогу, коли в Слов’янську ще точилися бої. Передає на передову не тільки одяг та їжу. Нещодавно він доставив у госпіталь міста Сватове апарат штучного дихання. Рятівне медичне обладнання подарувала військовим громадська організація інвалідів і багатодітних родин Балаклійського району, яку очолює Володимир Вечерін. Чоловік очолює Балаклійський курінь слобожанського козацтва.

Хто знав, що в наші дні доведеться опікуватися інвалідами й пораненими із зони АТО? Тож громадська організація інвалідів стала осередком формування волонтерського руху на Балаклійщині. З’явились і його лідери. Поруч з уже згадуваним Миколою Коновалом свою позицію засвідчило подружжя Вороніних. В’ячеслав Воронін та його дружинна Ганна стали ініціаторами виготовлення великого прапора України. Знамено пошили в Балаклійському побуткомбінаті для того, щоб згодом його розгорнули на Софійській площі в Києві. Того дня Ганна Вороніна, яка родом з Феодосії, одягнула футболку з написом «Я – кримчанка». Кияни щиро вітали волонтерів з Балаклійщини.

Потім на прапор із Харківщини чекала справжня подорож Україною. Автопробігом стяг прибув аж до Львова, де його з ентузіазмом зустріли львів’яни. Знамено зі сходу підняли над сакральним місцем міста Лева – Високим Замком. Згодом львівська мерія передала його командиру роти самооборони Балаклії. А вже 13 вересня минулого року прапор балаклійських волонтерів майорів на ретрансляційній вежі над Байрачанською горою, що неподалік села Гусарівка.

Серед балаклійських волонтерів добре знають і подружжя Савоськіних. Сергій і Світлана Савоськіни працювали на військовому ремонтному заводі, їх досвід дуже знадобився під час співпраці з учасниками антитерористичної операції. Волонтер та активістка Ганна Курнікова виготовляє сувеніри, які дарує бійцям і добровольцям.

Волонтерське завзяття не гасне на Балаклійщині, тож щосереди «бус» Миколи Коновала везе в зону АТО теплий одяг, продукти, книги... Балаклійщина як козацький край вкотре засвідчує: вона тримає порох у порохівницях сухим.

Василь Баргузин, матеріал з газети "Слобідський край" № 3-4 від 10.01.2015