«Коли дізналися, що коронавірус, зітхнули з полегшенням»: історія подружжя з Харкова, яке захворіло на COVID-19

«Коли дізналися, що коронавірус, зітхнули з полегшенням»: історія подружжя з Харкова, яке захворіло на COVID-19

27.08.2020 16:46

У кінці липня Артем і Тетяна Пасічники (імена і прізвище змінені на прохання героїв) з Харкова захворіли на коронавірус. Практично одночасно у них з’явилися симптоми COVID-19 – зникли відчуття запаху і смаку. Як вони лікувалися і як змінилося їх життя в цей період – у нашій черговій серії «Будемо жити».

Незважаючи на те, що в Україні вже понад 110 тисяч лабораторно підтверджених випадків COVID-19, а в нашій області майже 8 тисяч, деякі люди з великим побоюванням ставляться до осіб, що хворіють або перехворіли на коронавірус. Наші герої родом з невеликого містечка із сусідньої області, де новини розлітаються як у селі – кожен про кожного все знає. Тому на прохання героїв ми не розголошуємо їх справжні імена і прізвище, а також не називаємо населений пункт, звідки вони родом.

Подумали, що це гайморит

У кінці липня Тетяна поїхала на малу батьківщину, щоб побачитися із сином, який на літо залишився в гостях у бабусі. У цю поїздку вона вирушила з нежитем і закладеним носом. Як говорить Артем, спершу стан дружини ніяких серйозних підозр не викликав, оскільки у неї хронічний гайморит. Щоб швидше вилікуватися, Тетяна почала пити певні препарати, включаючи антибіотики. Після повернення до Харкова вранці 28 липня у жінки зникли відчуття смаку і нюх, а через буквально пару годин те ж саме сталося і з Артемом. Ніяких інших симптомів – високої температури, головного болю, слабкості, сильного кашлю – у них не було. Подружжя відразу зайшло в Інтернет, щоб зрозуміти, що з ними. Передивившись кілька сайтів, вони зрозуміли – швидше за все, це коронавірус.

Артем Пасічник

Артем Пасічник

«В Інтернеті я побачив, що у переліку таких симптомів – захворювання на коронавірус, цукровий діабет та онкологія. Я розумів, що COVID-19 – це найлегше, що може бути. Тому, коли отримав позитивний результат коронавірусу, зітхнув з полегшенням, що нічого серйознішого немає. Звісно, одне інше не виключає. Щоб переконатися у відсутності інших важких хвороб, треба пройти обстеження, втім, думаю, якщо б у нас з дружиною був, наприклад, цукровий діабет, малоймовірно, що ці симптоми проявилися у нас майже одночасно»

Тетяна з Артемом прописані в іншій області, там же мають сімейного лікаря. Їхати громадським транспортом за 100 кілометрів вони не стали, щоб не наражати на небезпеку оточення. Тому в Харкові звернулися до приватної клініки і здали ІФА-тест. Кожен тест їм обійшовся у 630 гривень.

Після цього чоловік і жінка самі прийняли рішення піти на самоізоляцію. 30 липня прийшов результат тесту Тетяни, а наступного дня – Артема. У чоловіка тест показав, що він заражений. Мама Тетяни і син, у яких напередодні була жінка, також здали тести – результати були негативними.

Добре відчувалася ковбаса

У Тетяни тест показав сумнівний результат. Як їм пояснив сімейний лікар, «якщо зважити на те, що дівчина контактувала з інфікованим, то вона, швидше за все, теж заражена».

– Після того, як отримали результати, одразу зателефонували сімейному лікарю. Спершу він сказав, що треба піти на двотижневу самоізоляцію, хоча, коли ми втратили відчуття смаку та запаху, то нікуди з дому вже не виходили, окрім проходження тестування. Щодо лікування, то лікар казав: якщо щось турбуватиме, приміром, висока температура чи кашель, треба телефонувати йому, він випише відповідні препарати. Якщо ніяких інших симптомів не буде, то просто пропити противірусні. Якщо стан погіршуватиметься, то одразу треба з ним зв’язатися. Однак протягом двох тижнів і у мене, і у жінки більше ніяких симптомів не проявлялося, ми почувалися нормально, – розповідає Артем.

У ці два тижні самоізоляції життя наших героїв змінилося. Як говорить Артем, без запаху та смаку якось узагалі не звично було їсти.

– Якщо це сіль чи цукор, то якось відчуваєш їх смак, а от смак крупи чи картоплі зовсім не відчуваєш. Наприклад, коли їв гречаний суп, було таке враження, що їв просто солону юшку. Якщо б заплющив очі і мені дали покуштувати кілька різновидів м’яса, я б не відрізнив, де курятина, а де свинина. Парадоксально, що смак ковбаси відчуваєш набагато сильніше, ніж інших продуктів. Напевно, там багато підсилювачів смаку, – ділиться Артем.

Контактні не захворіли

Також у подружжя Пасічників у ці дні змінилася форма спілкування з оточенням. Наприклад, зарплату чоловіка забирав його товариш. Потім він зустрічався з Артемом у малолюдному місці і на відстані п’яти метрів кидав йому кульок з грошима. З їжею питання вирішувалося теж не як завжди. Артем переводив гроші на картку друзям, які ходили в магазин. Потім біля входу у під’їзд залишали пакет, за яким спускався Артем. Голова сімейства Пасічників зізнається, що за цей час дуже скучив за друзями, а також за колегами по роботі і партнерами по футбольній команді.

Артем працює бухгалтером в одній фірмі. Самоізоляція і хвороба на його роботі майже не позначилися, оскільки він може працювати і віддалено. Перед тим, як захворів, він на роботу не ходив, оскільки саме з 27 липня їх офіс закрився на ремонт. На роботі ніхто не захворів. Також вірус обійшов стороною і партнерів по команді – Артем грає в аматорській футбольній команді на одному з харківських турнірів.

– Звичайно, неприємно говорити команді, що я захворів «короною», однак я не міг не сказати їм про це. Дуже боявся, що можу когось заразити. Через моє захворювання в команді трохи насторожилися, дехто почав вітатися лише ліктями тощо. Але хлопці поставилися з повним розумінням до моєї ситуації, – зазначає Артем. – Я потім багато розмірковував, де ж я міг захворіти, і один із варіантів – це футбол. Просто, може, хтось грає і не знає, що інфікований. Якби у мене не зникли відчуття смаку і запаху, а у дружини ці симптоми були, то вона просто лікувала б гайморит і все. А я, вважаючи себе здоровим, жив би звичайним життям, оскільки почувався нормально.

У поліклініку – через запасний вхід

Після закінчення двох тижнів, самоізоляції вони, як і говорив сімейний лікар, пішли в поліклініку в Харкові за місцем проживання здавати ПЛР-тест. Він для них був безкоштовний. Як говорить Артем, у клініці, де вони здавали ІФА-тест, ПЛР-тест коштує близько 2000 гривень.

– Ми звернулися в поліклініку в спеціальний кабінет для прийому хворих на COVID-19. Нам розповіли, як і коли здати ПЛР-тест. У цей же день ми переуклали декларацію із сімейним лікарем з харківської поліклініки, щоб у разі потреби отримати консультацію тут поруч. Нам сказали: якщо нормально почуваєтеся, то йдіть самі в порядку черги здавати тест. Записали на певний час, черги майже не було, дві-три людини. До поліклініки ми заходили не через головний вхід, куди всі йдуть, а через запасний, який розрахований саме на людей з підозрою на COVID-19 чи вже захворілих, – розповідає чоловік.

Через п’ять днів після здачі тесту подружжю прийшли результати – у жінки він був сумнівний, у чоловіка виявився позитивним. Їм зателефонувала сімейна лікарка і сказала, що через пару днів тест можна перездати. 18 серпня Тетяна отримала другий результат тесту – він виявися негативним. 25 серпня жінка вже вийшла на роботу.

А от у Артема результат був знову позитивним. Він здав ще один тест, результат якого мав прийти 26 серпня (коли верстався цей номер, результату ще не було).

Його результат прийшов сьогодні, 27 серпня. Він і не позитивний, і не негативний – «зразок потрібно повторно перевірити». Це означає, що результат сумнівний і тест треба пройти знову, що Артем і зробив 27 серпня. Результат буде 2-3 вересня.

Свідомість змінилася

Наразі Артем почувається добре, відчуття смаку та запаху повернулося повністю, втім поки він не може повернутися до звичного життя.

– Наразі дитина повинна була повернутися до нас і піти в школу, але вона буде у бабусі, поки я не отримаю негативний результат тесту. Коли я знатиму, що здоровий, то зроблю флюорографію, як казав сімейний лікар. Оскільки кажуть, що навіть у тих людей, хто перехворів «короною» в легкій формі, як я, все одно трапляється якась зміна в легенях, – говорить Артем.

Він каже, що після хвороби його свідомість змінилася, хоча і спочатку він серйозно ставився до коронавірусу.

– Коли два місяці був жорсткий карантин, я суворо дотримувався всіх рекомендацій: часто мив руки, носив маску, не торкався руками обличчя, постійно користувався антисептиком тощо. Коли карантин послабили, то вже не так сумлінно виконував усе. Наразі, коли перехворів, знову буду суворо дотримуватися рекомендацій, – запевняє чоловік.

Артем, як людина, яка вже не з чуток знайома з коронавірусом, радить людям бути більш свідомими.

– Закликаю людей постійно користуватися масками та антисептиками, дотримуватися соціальної дистанції тощо. Такі мінімальні вимоги виконувати не так складно, кожен із себе повинен починати, – наголошує Артем. – Люди повинні розуміти, що далеко не у кожної людини хвороба може протікати в такій легкій формі, як у мене. Оскільки я здоровий і у мене немає хронічних захворювань, мені вдалося перехворіти так. Через знайомих чув, що у людей, інфікованих коронавірусом, з хворим серцем ускладнення йдуть на нього.

Автор: Савелій Мякушко