Чим обернеться дефолт для українців?

Забути про нові кредити й інвестиції

Останніми днями в Україні знову заговорили про дефолт. Причиною цього стали важкі переговори Міністерства фінансів з приватними кредиторами про реструктуризацію фінансових зобов’язань. Угоди поки що досягти не вдалося. У результаті міжнародні економічні експерти зробили прогноз, згідно з яким вже в липні наша країна може пропустити черговий платіж і оголосити дефолт. Такий сценарій розвитку подій не заперечують і урядовці.

– Дефолт теоретично можливий наприкінці липня, – сказала міністр фінансів України Наталія Яресько після зустрічі з представниками Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації.

За даними Міністерства фінансів на 1 червня загальний борг України складає майже 1,5 трлн грн, з яких 1 трлн грн – перед зовнішніми кредиторами. Чергова виплата за єврооблігаціями у розмірі 120 млн дол. призначена на 24 липня, але наразі таких грошей країна просто не має. У тому ж випадку, якщо ми в зазначений час не зможемо перевести оговорену суму на рахунки кредиторів, країні автоматично буде оголошено дефолт.

Дефолт – це неможливість платити за боргами. Він буває технічним і повним. Технічний – це коли країна визнає свою неможливість обслуговувати боргове навантаження, але в процесі переговорів з кредиторами домовляється про часткове чи повне списання або реструктуризацію боргу. Повний дефолт оголошується, коли держава в односторонньому порядку відмовляється повертати як основний борг, так і прибутковість по ньому.

Якщо говорити простою мовою, дефолт виглядає приблизно так. Знайомий позичає у вас гроші під певний відсоток. Коли настає час повертати позику або відсотки по ній, він приходить до вас і просить дати йому більше часу. Ще один варіант – боржник обіцяє погасити тіло кредиту, але благає звільнити його від виплати відсотків. Якщо домовитися вдається, то відбувається технічний дефолт. Інша ситуація, коли знайомий приходить до вас і заявляє, що ніяких грошей повертати не збирається, і ви можете про них забути. У такому разі йдеться про повний дефолт.

Якщо говорити про наслідки дефолту для країни, уявіть собі свою реакцію на такі відповіді сусіда. Для початку ви ніколи більше не дасте йому у борг. Потім розкажете всім сусідам про його неплатоспроможність. Сусіди в у свою чергу і самі не дурні, і відповідно навряд чи захочуть мати з такою ненадійною людиною справи.

– Для бізнесу наслідки дефолту будуть малоприємними. По суті підприємці – це діти злісного боржника, і вони прийшли до вас після того, як їх батько відмовився повертати ваші законні гроші. Якою буде ваша реакція?! – каже економічний експерт громадського руху «Альянс Республика» Ігор Сілінський.

Крім того, дефолт – це різко негативний фактор для потенційних інвесторів, які також не захочуть вкладати гроші у проблемну державу.

Люди збідніють

Для пересічних українців дефолт також не означатиме нічого хорошого. Знецінення національної валюти, стрибок цін, зростання безробіття – все це є характерним для країн, які не змогли розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями.

– Тільки-но Україна перестане отримувати позики в необхідній кількості, ми будемо змушені жити лише на ті гроші, які самі заробимо. У результаті доведеться скорочувати витрати або випускати на ринок додаткову гривневу масу. Останнє неминуче призведе до різкого стрибка інфляції при неможливості індексації зарплат, – розповів Ігор Сілінський.

Колапс доведеться пережити і банківській системі. Банки більше не отримають валютні кредити за кордоном. Більшість же з них живуть саме за рахунок цього: беруть дешеві валютні кредити в інших державах, переводять гроші у гривню і видають їх під високі відсотки в Україні. У разі ж дефолту є ризик, що частина фінустанов зазнає банкрутства, а люди в результаті не зможуть повернути свої депозити.

– Що стосується зростання рівня безробіття, то на це, окрім можливого дефолту, вливає низка факторів, у тому числі спад темпів виробництва, новий податковий кодекс, – пояснив економічний експерт.

Панікувати зарано?

Наразі в Україні йдеться лише про технічний дефолт, а тому про катастрофічні наслідки як для економіки, так і для населення говорити поки що зарано. За словами Наталії Яресько, зараз Міністерство фінансів розглядає можливість зупинити виплати тільки за тією групою зовнішніх зобов’язань, які Україна прагне реструктурувати. За іншими боргами виплати триватимуть. Що ж стосується технічного дефолту, то навіть якщо він і станеться, це ніяк не вплине на банківську систему України, депозити громадян і курс гривні.

– Люди не мають боятися, що ось-ось закінчаться всі наші програми кредитування. Навпаки. МВФ дає публічну підтримку. Вони розуміють, що фінансування нашої країни – це мета номер один. Ми можемо її досягти або правильною реструктуризацією, або, можливо, тимчасовим зупиненням платежів, і потім реструктуризацією, – сказала міністр.

Наталія Яресько також пообіцяла, що технічний дефолт ніяк не позначиться на гаманцях українців.
Економічні експерти підтверджують слова міністра лише частково. Так, за словами Ігоря Сілінського, збиток для економіки буде навіть у разі визнання технічного дефолту. А от те, що Україна сьогодні ще далека від повного дефолту, – це напевно.

– Імовірність настання технічного дефолту дуже велика, а повного – мала через низку додаткових чинників. Утім, малою, на мій погляд, є й імовірність досягнення компромісу з кредиторами, – каже економіст. – Як би там не було, але дефолт може стати хорошим поштовхом до пришвидшення економічних реформ у країні.

Слідами міжнародного банкрутства

Якщо Європа не зглянеться, всі принади країни у стані дефолту вже невдовзі відчує на собі Греція. 27 червня міністри фінансів єврозони відмовилися продовжувати програму фінансової допомоги Афінам після того, як влада країни оголосила про рішення провести референдум з питань держборгу. Грекам запропонували вирішити, чи варто їм погоджуватися на заходи жорсткої економії, яких від Афін вимагають кредитори.

Днями Міжнародний валютний фонд офіційно підтвердив, що Греція не виплатила вчасно 1,6 млрд євро, що еквівалентно дефолту. Представник МВФ Джеррі Райс заявив, що тепер країна зможе розраховувати на фінансову допомогу від Фонду тільки після того, як заборгованість буде погашено. Загальний же борг країни перед Європейським фондом фінансової стабільності сягає 131 млрд євро. У зв’язку з дефолтом, який тепер практично неминучий, до 6 липня в Греції будуть закриті банки. Сума готівки, яку можна зняти через банкомат, обмежена сумою 60 євро на добу.

– Ситуація в Греції – це наочний приклад колосального проїдання і небажання жити за своїми можливостями, – сказав Ігор Сілінський. – У результаті країна стала ізгоєм в Євросоюзі, його каменем на шиї, а ймовірність виходу Греції з ЄС зараз є дуже високою. І це при тому, що раніше Греції вже виділялося понад 100 млрд євро допомоги.

Інша держава, над якою періодично висить загроза дефолту, – США. За останній час ця країна вже кілька разів наближалася до порогу дефолту, а рятує її лише той факт, що її національна валюта – долар – є міжнародною грошовою одиницею. Через це США просто приймає рішення про збільшення державного боргу до чергового порогу, а коли доходить до нього, знову підвищує цю планку.

Ірина Гудзь, кореспондент