Що робити з брудними водою та повітрям. У Харкові обговорили проблеми

07.08.2014 10:00 Економіка
gazeta.zn.ua gazeta.zn.ua

«Зближення» з Європою потребує багатьох реформ, які в свою чергу вимагають великих грошей.

Одним з найбільш витратних в підписаній Україною та ЄС Угоді про асоціацію є блок екологічних питань, на їх вирішення піде приблизно третина наданих коштів.

На сьогодні екологічний стан Харківщини, м’яко кажучи, далекий від європейських стандартів. У 2013 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зросла до 328,421 тис. тонн. Пов’язано це з тим, що електростанції почали виробляти більше електроенергії.

Взагалі за останні п’ять років стан атмосферного повітря у Харкові погіршився за показниками діоксиду сірки та хрому. Натомість намітилася незначна тенденція покращення якості повітря по діоксиду азоту, кадмію, фенолу, сірководню, формальдегіду, сажі, залізу, марганцю, міді, нікелю, свинцю та цинку.

Якість води також залишає бажати кращого. Її індекс забруднення вимірюється за сімома параметрами. Так ось, у Сіверському Донцю спостерігається третій клас забруднення (помірно-забруднена вода). Але є ділянки, де забруднення становить четвертий (забруднена) і п’ятий класи (брудна). Забруднення додає басейн річки Уда, адже саме туди скидаються майже всі стічні води Харкова. В цілому фахівці відмічають, що за минулий рік стан води у Сіверському Донці (на території Харківської області) трошки покращився.

До речі, проблемами адаптації та впровадження європейських принципів в природоохоронній діяльності на Харківщині займаються вже понад 10 років.
- В українському водному комплексі присутній той самий принцип, який сповідує ЄС: ділянки річки не можна розглядати відірвано, потрібно розглядати вплив на басейн у цілому, - відзначає перший заступник директора Науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Олександр Васенко. - Принцип адміністративного поділу в ЄС не працює. Проблеми Рейну або якої-небудь іншої великої європейської річки вирішуються спільно всіма країнами. Для великих транскордонних річок в Європі навіть створюють парламент, який управляє всіма фінансовими потоками.

У Харківській області транскордонний об'єкт – Сіверський Донець. Тому план управління річки повинен розроблятися з урахуванням координаційних дій усіх суміжних країн. Тобто, наприклад, якщо Росія не буде виконувати належних заходів на своїй території в зоні формування стоку, то все ті витрати, які понесе Харківська область, будуть малоефективні. Так само і з регіонами: якщо ми будемо погано працювати, то витрати в Луганській і Донецькій областях істотно збільшаться.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" №94 від 07.08.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта