Топ страшилок про субсидії

17.02.2016 09:26 Економіка
Фото із соцмережі Фото із соцмережі
Які страхи заважають українцям сплачувати менше за комуналку

Ми зібрали найпопулярніші побоюваня жителів Харківської області щодо призначення субсидій і розібралися, чому ці страхи є безпідставними.

Давайте для початку розберемося, що таке субсидія. По-перше, це допомога, а її розмір – це частина вартості житлово-комунальних послуг, яка відшкодовується державою. Субсидія є безповоротною, а її отримання не тягне за собою зміни форми власності житла. Тому побоювання старших людей на кшталт «якщо оформлю субсидію, мою приватизовану квартиру потім забере держава», є безпідставними.

Не зможу продати?
Ще одна популярна «страхачка» серед населення: після оформлення субсидії не можна буде подарувати або продати квартиру, поки господар не поверне виділені державою гроші у повному обсязі. Це абсолютно неправдива інформація. Програма субсидій існує з 1995 року. І весь цей час у разі продажу квартир оформлена субсидія ніколи не поверталася. Субсидія повертається лише в тому разі, якщо людина «забула» задекларувати частину свого доходу.

До Міністерства соціальної політики надходить багато звернень з приводу того, що нібито людям можуть відмовити в призначенні субсидії за наявності заборгованості за комунальні послуги. «Це – міф. Ніяким порядком таке не передбачено. Люди, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги, можуть оформити житлову субсидію. І сплачувати свою частку, яка вираховується при призначенні субсидій», – запевнив під час візиту на Харківщину заступник міністра соціальної політики України Віталій Мущинін.

Тільки для бідних?
Серед міфів є й такий, що субсидія – тільки для бідних. За словами замміністра соцполітики Віталія Мущиніна, завдяки субсидії громадяни можуть заощаджувати свої доходи, тобто сплачувати тільки ту вартість комунальних послуг, яку дозволяє сімейний бюджет. Наприклад, європейці в середньому сплачують не більше 20 % своїх доходів. Якщо ж сума за комуналку перевищує цей показник, то вмикаються різні соціальні програми. От і в Україні намагаються наблизитися до європейських стандартів.

– В Україні запровадили систему субсидій. У нас на цей час середній розмір обов’язкової плати за комунальні послуги – 7 % від доходів. Потрібен перехідний період для того, щоб підняти заробітну плату, розміри пенсій і щоб наша держава вийшла на той рівень, коли люди самостійно зможуть сплачувати не 7 %, а 15–20 %, – зазначив посадовець.
Субсидію можуть оформлювати й переселенці. Для цього потрібен договір оренди з власником житла. Причому завіряти в нотаріуса його необов’язково, він може буде складений у довільній формі.

А якщо помилка?
Серед поширених міфів і такий: якщо виявлять помилку в документах, не тільки заберуть субсидію, а ще й штраф стягнуть. При зверненні по субсидію необхідно вказати: склад домогосподарства, джерела доходів (місце роботи, навчання), перелік організацій, які надають вам послуги. А далі органи соціального захисту практично всю інформацію збирають самостійно. У разі виявлення якихось сумнівів до вас звернуться за уточненням, щоб правильно розрахувати субсидію. Жодних штрафних санкцій не передбачено.
Проте в Мінсоцполітики нагадують, що одержувачі субсидії несуть відповідальність за надання достовірних відомостей про себе і членів сім’ї. І в разі подачі неправдивих даних поверненню підлягають тільки нараховані кошти. До речі, при зверненні за призначенням субсидії співробітники соцзахисту попереджують громадян: якщо в заяві вказано недостовірні відомості або вчасно не повідомили про зміни в родині, поверненню підлягають тільки нараховані кошти.
Про відсутність штрафів запевняє й Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Не буде ніяких штрафів за те, що декларація заповнена неправильно», – зазначив він у передачі «10 хвилин з Прем’єр-міністром».

Серед тих, хто оформив субсидію, також питань вистачає. Наприклад, чи обов’язково треба сплачувати свою «частку сплати»?
Так, і дисципліновано. Якщо вам призначено субсидію, ви зобов’язані щомісячно сплачувати свою обов’язкову частку витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
У разі, коли вартість фактично використаної послуги менша, ніж обов’язкова частка витрат на оплату цієї послуги, тоді ви сплачуєте її фактичну вартість.
Якщо вартість послуги більша, ніж обов’язкова частка витрат на оплату цієї послуги плюс призначена субсидія, ви сплачуєте різницю між вартістю послуги та субсидією.

«Спалити» до кінця
Поширення чуток про необхідність «випалити» певний обсяг газу, щоб отримати житлову субсидію на наступний сезон, – це також міф, у поширенні якого в Мінсоцполітики підозрюють газопостачальні підприємства.
– Така ситуація виникла через сприятливий температурний режим цього року, – зазначив міністр соцполітики Павло Розенко. – Поширюють цю інформацію газопостачальні контори, щоб люди більше спалювали (газу) і сплачували більше.
Розмір субсидії розраховується, виходячи з об’ємів соціальної норми споживання (визначена постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»), незалежно від фактично спожитих об’ємів газу.
Фактичне споживання комунальних послуг домогосподарством відрізняється від нормативного, воно може бути більшим або меншим від соціальних норм споживання. Не потрібно «випалювати» весь обсяг природного газу чи даремно використовувати інші комунальні послуги (холодну воду, електроенергію), на які надається субсидія. Економно споживати послуги вигідно.
Сума субсидії, яку органи соціального захисту населення переказують на рахунки виконавців/виробників комунальних послуг для оплати їх вартості та яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, може бути зарахована як оплата у майбутніх розрахункових періодах.
Зменшене споживання комунальних послуг жодним чином не вплине на розмір субсидії на наступний опалювальний період, оскільки вона розраховується виключно на основі соціальних норм споживання.
– Наприкінці сезону у людей, які економлять, на персональних рахунках збережеться певна сума залишку субсидії. І тоді Уряд буде ухвалювати рішення: чи дозволити людям і далі використовувати ці субсидії, і таким чином спокійно пройти літній період. Є також варіант монетизації цієї суми, щоб люди вклали її в енергозбереження на наступний сезон, – наголосив очільник Мінсоцполітики.
Страшне слово «верифікація»
У «бюджетному пакеті» Верховна Рада прийняла закон, який передбачає верифікацію одержувачів субсидій. Банки повинні надавати Мінфіну відомості про рахунки своїх клієнтів. Тобто у Міністерства фінансів з’явився доступ до інформації про всі операції на рахунках громадян, які отримують субсидії, пільги, а також пенсії, інші виплати з державного бюджету. У зв’язку з цим починають ширитися «думки» про те, що через суди людей заставлять повертати субсидії у подвійному розмірі.
За словами заступника міністра Мінсоцполітики Віталія Мущиніна, на сьогодні немає відпрацьованого порядку проведення верифікації. Перші результати щодо перевірки банківських рахунків одержувачів соціальних виплат мають з’явитися в травні.
– Хто подає в суди й на кого? Це дуже цікаве питання. Наші служби нараховують субсидії на підставі даних, які надаються державною фіскальною службою. Тобто, виходячи з цього, ми маємо подавати в суди на фіскальну службу, а не на громадян, – зазначив Мущинін.

На сьогодні програмою житлових субсидій в Україні вже охоплено майже 5,6 млн сімей. У Харківській області субсидії вже призначені 359 тисячам громадян, у роботі на оформлення субсидій – 371 тисяча справ. На Харківщині вже профінансовано 1 млрд 376 млн 100 тис. грн.

Мирослава Кольцова

Автор: Администратор сайта