Заробіток у Росії. Як харків'яни їздили за грошима та що отримали
У 2011 році на заробітки на північ Росії їздив мешканець Балаклії Артем Богдан. Хлопець працював на будівельній базі поблизу Нового Уренгою. Компанія, через яку він поїхав за кордон, була українською, але надавала послуги на території РФ. Усі робітники працювали легально, за трудовим договором і з дозволом на роботу. Зарплата на той момент була у рази більшою, ніж за аналогічну роботу в Україні. Для прикладу, водій автокрана отримував 750 доларів, зварювальник – 1,5 тис. доларів. Працівникам оплачувався проїзд потягом або літаком, проживання та харчування.
– Ми жили в гуртожитку по три-чотири особи в кімнаті. Усе досить комфортно. Годували ситно і смачно. За три місяці я погладшав на 10 кг, – згадує Артем Богдан. – На нашій базі працювали лише українці. Сусідня база була турецькою. Наскільки я знаю, туркам платили більше, ніж нам, хоча роботу вони виконували аналогічну. Також зустрічав грузинів, таджиків. А от самих росіян на Півночі небагато.
ХОЧЕТЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ДОСВІД РОБОТИ ХАРКІВ'ЯН У ПОЛЬЩІ, ІТАЛІЇ І ТУРЕЧЧИНІ? ЧИТАЙТЕ В ОНЛАЙН ВЕРСІЇ ГАЗЕТИ СТАТТЮ ПОВНІСТЬ. КУПИТИ ГАЗЕТУ МОЖНА ТУТ
Попри високі заробітки, робота на Півночі не проста. Середньорічна температура не перевищує –4 °С, а зима триває близько 284 днів. Новий Уренгой стоїть на болотах, а отже там висока вологість – 68 %. Враховуючи ж холод, жити в такому кліматі дуже важко.
– Крім того, там дуже погана вода. У ній багато заліза. Через це у людей погані зуби, можуть кровоточити ясна. На сантехніці залишаються патьоки, схожі на іржу. Взяти іншу воду нема де, – розповідає хлопець.
Але найбільша проблема таких заробітчан – психологічна. Північ затягує. Чоловіки звикають жити по півроку окремо від родини і повертатися додому вже не хочуть.
Їдуть українці за довгим рублем і в Москву. Вже майже рік електриком у російській столиці працює харків’янин Сергій Степаненко. Роботу знайшов через знайомих. Кілька років тому його колега поїхав у Москву на заробітки, згодом відкрив там невеличку фірму, а тепер запрошує до себе знайомих з України. За словами хлопця, у таких будівельників, як він, зарплата відрядна. Якщо є замовлення, то за місяць можна заробити до 1,5 тис. доларів. Бувають і «погані» місяці, коли зарплатня не перевищує 500 доларів.
– Грошей на житло я не витрачаю. Зазвичай живу на об’єкті, де триває ремонт. Хоча офіційно таких заробітчан, як я, реєструють на «гумовій» квартирі, де на 1 кв. м можуть записати 50 чоловік, – ділиться Сергій Степаненко.
Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" № 13 від 31.01.2015