Як часто потрібно проходити діагностику зору

Між тим захворювання прогресують і завдають непоправної шкоди. Наприклад, при катаракті можуть мутнішають краї кришталика, але саме зір не стає гірше. Цей процес можна загальмувати медикаментозно, але більшість людей звертається до офтальмолога, коли кришталик стане вже повністю білястим.

Саме тому медики рекомендують проходити діагностику щороку у віці від 6 до 40‒45 років. Далі людина починає входити в групи ризику, тому краще відвідувати офтальмолога кілька разів на рік. Але це індивідуально — лікар сам скаже, коли вам варто прийти наступного разу. Діагностика зору не займає багато часу, вона проводиться із застосуванням сучасних апаратів і дозволяє виявити навіть найменші відхилення від норми.

Коли потрібно пройти процедуру

Рекомендується регулярно відвідувати лікаря, якщо:

1. У ваших батьків були серйозні розлади зору.
2. Ви щодня проводите перед комп’ютером більш ніж 2 години.
3. Ваш вік — старші за 40‒45 років.
4. Є проблеми із зором, включаючи короткозорість і далекозорість.
5. У вас виникає симптом сухого ока або ви відчуваєте, що зір падає.

Пройти детальне обстеження можна в київській клініці «Візіум». Тут є все необхідне обладнання і працюють професійні офтальмологи, які не тільки виявлять, що розвиваються патології, а й порекомендують вам найбільш ефективні шляхи лікування.

Як проводиться діагностика

Цей процес є комплексним. Він проходить з використанням сучасного обладнання і класичних способів. Розглянемо, що він у себе включає:

1. Визначення рівня гостроти зору. Проводиться як класичним способом, так і комп’ютерним. Перший передбачає використання таблиці Сивцева: пацієнт закриває одне око і читає цифри на аркуші паперу, віддаленому від нього на відстані в 5 метрів. Також використовується авторефрактометр, за допомогою якого можна виміряти кривизну рогівки і рівень рефракції ока.
2. Визначення наявності косоокості. Для цього використовується синоптофор або стандартні тести. Використовуючи прилад, потрібно поєднати зображення за допомогою оптичних головок. Коли пацієнт зробить це, офтальмолог зможе виявити, чи наявне відхилення від потрібної осі.
3. Визначення рівня астигматизму. Для цього використовується спеціальне зображення, що являє собою чорні смуги на білому аркуші паперу, які розходяться. Людям, у яких є астигматизм, здається, що одні промені більш товсті або чорні порівняно з іншими. Для підтвердження діагнозу проводяться додаткові тести.
4. Вимірювання тиску всередині очного яблука. Для цього використовується безконтактний спосіб, який називається тонометрія. Він дозволяє виявити патології і запобігти розвитку глаукоми, яка може призвести до повної сліпоти.
5. Кератотопографія. Дана методика дозволяє провести сканування передньої частини очного яблука для виявлення патологій рогівки.

Це лише частина методик, які застосовують для діагностики зору. Насправді їх значно більше. Лікар визначає, які варіанти використовувати, виходячи із зібраного анамнезу, виявлених проблем, на підставі скарг пацієнта і особистого досвіду. Сама процедура може займати 40‒60 хвилин. За результатами обстеження офтальмолог складає план лікування і підбирає найбільш дієві методики.