Магія кропиви: корисні страви та вжиток у косметології
Магія кропиви
Пам’ятаєте казку Андерсена про диких лебедів? Щоб зняти злі чари з братів, дівчина мала нарвати кропиви, зробити з неї нитки, зіткати й пошити кожному сорочку. Справді, цю рослину здавна шанували знахарі та ворожки й добре зналися на її лікувальних, магічних і чарівних властивостях. Як оберіг від злих сил листочок кропиви клали у взуття або зашивали під підкладку.
А народні лікарі й зараз, коли людина звертається зі скаргами на брак сил, стомлюваність, ідуть на город, виривають оберемок жалючої рослини й добряче шмагають по спині та боках. Недужий ойкає та кректить, та після такої процедури ніби знову на світ народжується – звідки й енергія та сили беруться.
У давні часи виготовляли кропивне полотно й шили з нього вітрила. А за часів Київської Русі з міцної кропивної тканини робили мішки для застосування у господарствах, які так і називалися – «кропивники». Для таких країн, як Китай, Японія, Корея, кропив’яна тканина – те саме, що для слов’ян лляна. До цієї рослини там ставляться з глибокою шаною і віддають перевагу одягу, виготовленому саме з неї.
Живильна волога для волосся
Про чудодійний вплив кропиви на волосся відомо всім чи не з дитинства. Рецепти для догляду за ним є ще у старовинних травниках. Тоді, може, й не могли пояснити, які вітаміни, мінерали та органічні кислоти містяться в рослині, та бачили, що після процедур волосся стає густим, міцним, блискучим і шовковистим.
Свіжий сік містить найбільшу кількість вітамінів. Щоб його отримати, слід 0,5 кг кропиви прокрутити на м’ясорубку, відтиснути крізь марлю і вилити у скляну банку. Зберігати сік у холодильнику не більше двох діб. Втирання соку в шкіру голови добре живить корені волосся, зміцнює його.
Найпопулярніші рецепти з кропивою – ополіскування настоями і відварами та маски для волосся. Для приготування відвару 2 ст. л. подрібненого сухого або свіжого листя кропиви залити 2 склянками окропу (або однією склянкою, для більш концентрованої рідини), проварити дві хвилини. Півгодини настояти і процідити. Таким відваром ополіскують волосся після миття, потім водою змивати не треба.
Для настою кропиву не заварюють, а запарюють – 2 ст. л. сировини склянкою окропу. Настоювати дві години. Можна ополіскувати волосся після миття або втирати в нього та у шкіру голови. Якщо настій приготувати з коріння кропиви, можна лікувати й лупу.
Кропив’яна олія – кращий друг сухого та ламкого волосся. 1 ст. л. сухого листя та коріння кропиви залити 2 склянками оливкової або кукурудзяної олії. Настоювати за кімнатної температури протягом двох тижнів, після чого процідити. Втирати олію у шкіру голови, змащувати кінчики волосся. Після нанесення залишити на півгодини, накривши волосся поліетиленом, а зверху – теплою хусткою. Потім помити голову. Якщо шкіра голови жирна, таку маску краще не робити.
Майже салонна косметика
На продовження попередніх порад слід сказати, що олія з кропиви допомагає не лише волоссю, а й шкірі – якщо вона шершава, обвітрена, кропив’яна олія пом’якшить, усуне запалення. Швидко виліковує подряпини або опіки. Також добре загоює тріщинки або заїди на губах.
Завдяки вмісту у кропиві безлічі корисних вітамінів і речовин, вона давно застосовується у косметології. Тому, коли на городі ця “зелена аптечка” пішла в ріст, гріх не скористатися нагодою і не підживити й омолодити змучену тривалою зимою шкіру.
Для так званої проблемної шкіри корисні будуть протирання відварами та настоями – як їх приготувати, подано вище. При гнійних ранках, вугровому висипанні треба протирати ними шкіру. Якщо є фурункульоз, цілющу рідину слід приймати і внутрішньо.
Косметичний плюс лікувальний ефект дає ванна з кропивою. Вона не лише очищує шкіру та оновлює клітини, а й допомагає у разі нервових розладів, при жіночих хворобах.
Якщо у відвар кропиви додати відвар шавлії – можна робити ванночки для рук і ніг. Шкіра буде м’якою, нігті зміцняться, зникне пітливість долоней і стоп.
Кропив’яна аптечка
В аптеках продається багато препаратів на основі кропиви, оскільки вона – чи не універсальний засіб від багатьох хвороб. Та витрачати в наш час гроші на те, що можна отримати безкоштовно, та ще й найсвіжіше – чому б ні?
Найкорисніший, звісно, сік (як його приготувати – дивіться вище). Його застосовують і внутрішньо, і зовнішньо. Усередину приймають, якщо є камені в нирках і жовчному міхурі, при кровотечах (носових, маточних), гіповітамінозі, анемії, зубному болю. Приймання соку стимулює нервову систему. Якщо є захворювання слизової ротової порожнини, запалення шкіри – це хороший антисептик.
Сироп з кропиви застосовують для зміцнення імунітету, при деяких гінекологічних захворюваннях, мастопатії, безплідді. Це також полівітамінний засіб замість жмені аптечних вітамінів. Для приготування сиропу слід взяти кілограм свіжого листя, додати три склянки води. Проварити дві хвилини, процідити. Додати півкіло меду і ретельно розмішати. Зберігати сироп у холодильнику. Приймати по 1 ч. л. Можна робити смачні вітамінізовані напої, додаючи сироп у кип’ячену воду або пляшку газованої води.
Настоянка на горілці – тонізуючий препарат, тому її не слід приймати у другій половині дня. Приймають у разі захворювання бронхів і легенів, при коклюшному кашлі. Від кашлю також добре допомагає настоянка на червоному вині з медом. Нею також розтираються, якщо болять суглоби або м’язи. Щоб приготувати настоянку, слід сухе листя кропиви залити горілкою (1:5), тримати на сонці два тижні, потім процідити. настоянку можна приготувати також із коріння.
Курки нестимуться частіше
Кропива зміцнить здоров’я не лише нам, а й господарчим тваринам. Їм слід додавати в їжу подрібнене листя, надто з верхньої частини. Такий раціон дозволить, приміром, коровам давати більше молока, а курки частіше нестимуть яйця.
На городі також можна мати зиск від цієї корисної рослини. Вона позбавляє рослини та квіти від тлі та мучнистості. Щоб дезінфікувати культури, з кропиви слід зробити відвар, настояти, а потім обприскати рослини цим розчином.
А вже яке це незамінне азотисте добриво – і казати нічого. Для його приготування потрібен деякий час, проте на виході – суперкорисне і екологічне добриво. Можна буде вживати із задоволенням, не переймаючись, що огірки чи помідори набралися хімії.
Отже, у велику ємність (можна взяти стару виварку чи якийсь бачок) скласти свіжозірвану кропиву (з розрахунку 500–700 г на 5 л води), залити водою і залишити на сонечку. Поки що можна прикрити кришкою абощо. Коли рідина забродить, її слід щільно накрити цупкою поліетиленовою плівкою, щоб не було доступу кисню. Протягом двох тижнів під плівкою відбуватиметься метанове бродіння, яке й перетворить кропиву на добриво. Коли від розчину піде (пардон) запах навозу – рідке добриво готове.
Та в чистому вигляді його не вживають, бо рослини можна попекти. Слід розводити отриману рідину з водою: для кореневого живлення 1:2, для позакореневого – 1:5.
Азот, калій і кальцій, що містяться в кропив’яному добриві, незамінні для помідорів, огірків, капусти, болгарського перцю, які із задоволенням нарощують свої плоди. Квіти стають пишними, якщо їх побалувати таким підживленням. Заодно й позбавляться тлі та мучниці. Полуниця полюбляє добриво, змішане з хлібом. Заодно воно відганяє і шкідників.
Регулярність поливу – весь сезон, з перервою у два тижні. Ще один плюс – добриво сприяє появі у ґрунті дощового черв’яка, що є додатковою користю.
Хто не хоче заморочуватися з настоєм, є простіший, але не менш дієвий спосіб приготування добрива – зола з кропиви. Для її приготування рослину слід скосити, просушити протягом кількох днів, а потім спалити (ввечері). На ранок, коли зола вистигне, її слід зсипати в якусь ємність і використовувати у міру потреби. Можна змішувати її із землею під рослинами або розводити у воді та поливати.
Та не всі рослини у захваті від кропиви. Цибулю, часник і бобові не слід поливати розчином з неї, бо вони пригнічуються.
Ну й ще одне – можна використовувати кропиву на городі для боротьби з ласими до вирощених нами овочів слимаками. Спочатку рослину слід подрібнити, потім замульчувати нею грядки, де розбійничають шкідники. Така пекуча мульча буде перепоною для обжерливих слимаків.
Рецепти
Кропиву здавна вживають у їжу. Пращури інтуїтивно відчували, що потрібно їхньому організму після довгої зими й посту. Вони робили з неї салати, пиріжки, соуси, варили борщ, суп, навіть квасили й солили. А ніжне листячко з верхівок засушували й заварювали як чай. Свіжовичавлений сік можна використовувати як харчовий барвник. Антибактеріальні властивості подовжують термін зберігання таких продуктів, як м’ясо, риба, овочі.
Зелений борщ із кропивою
Це традиційна страва нашої кухні. Кропиву для неї треба брати молоденьку, ніжну. Знадобляться: кропива – 150 г, куряча грудка – 300 г (або без м’яса, якщо це піст), картопля – 3 шт., морква – одна невелика, цибулина – одна середня, яйце – 3 шт., олія – 2 ст. л., кріп, петрушка, сіль, перець – за смаком.
Грудку залити холодною водою і варити півгодини. Тим часом обсмажити дрібно нашатковану цибулю та натерту моркву на олії. Нарізати кубиками картоплю, яйця відварити.
Витягти з бульйону готову грудку й порізати шматочками. Покласти знову в каструлю разом з картоплею. Варити 15 хвилин. Додати в бульйон з картоплею порізані кропиву, яйця, обсмажені овочі, подрібнену зелень. Посолити, поперчити.
Прокип’ятити все три-чотири хвилини і відставити. Дати трохи настоятися і подавати. Можна покласти у тарілку ложку сметани.
Оладки з молодою кропивою
Знадобляться: кефір – 0,5 л, яйце – 2–3 шт., розпушувач – 1 ч. л., цукор 1–2 щіпки, сіль – третина чайної ложки, борошно – 2 склянки, кропива, кріп, петрушка – 150 г, олія рафінована 3–4 ст. л. (для смаження).
У кефір додати яйця, цукор, сіль, перець. Всипати борошно, змішане з розпушувачем. Добре перемішати до однорідності. Додати подрібнену зелень (кропиву не обпарювати) і знову добре перемішати. Можна смажити оладки.
Тетяна МАТВІЄНКО
Матеріал опубліковано в № 25 від 30.03.2017
Заголовок у газеті: «Кропива – і до тіла, і до столу»
