Дизайн садової ділянки: декоративний соняшник

06.05.2017 17:00 Корисно
Фото: terra-yug.com.ua Фото: terra-yug.com.ua

Соняшник буде не зайвим і на присадибній ділянці. Адже вирощувати його нескладно, а лускати насіння і милуватися ефектною клумбою – це теж наші національні вподобання.

Рослина з історією
Уперше насіння соняшнику (Helianthus, від грецького «Геліос» – сонце і «антос» – квітка) було завезено з Мексики в 1510 році учасниками четвертої експедиції Христофора Колумба. Потрапивши в Європу, соняшник стає загальним улюбленцем, викликає щирий інтерес і захоплення. Йому присвячують пісні й вірші, а знамениті художники зображають його на картинах – як от декоративний соняшник на знаменитій серії полотен Вінсент Ван Гога «Соняшники». Та й кінематограф не пройшов повз цієї квітки, принаймні італійський зі стрічкою, знову ж таки, «Соняшники», де зіграли Софі Лорен і Марчелло Мастроянні.

img0.liveinternet.ru

Наші прагматичні земляки пристосували цю красу до господарських цілей, і от уже олія для нас – це соняшникова, а не якась там оливкова. Тому соняшникові поля стали складовою ландшафтів, але це не означає, що на ділянці біля будинку соняшнику не залишилося місця. Навпаки, «для душі» саме там ми їх і висіваємо.

Щоб було що лускати

Висівають насіння соняшнику (велике, каліброване, районованих сортів чи гібридів) у кінці квітня – на початку травня, коли земля на глибині 5 см прогріється до 10–12 °С. Перед садінням його обробляють у розчині марганцівки (для знезараження) і в стимуляторі росту (за інструкцією).
Підготоване насіння висівають на глибину 6–7 см (якщо вологи замало – 8–10 см) за схемою 30×50 см або квадратно-гніздовим способом (70×70 см). До речі, чим рідше висаджувати соняшник, тим більшим буде насіння. Глибина загортання – 5–8 см, залежно від розміру насіння. У кожну лунку слід покласти по 2–3 насінини. Щоб паростки швидше проклюнулися, в кожну лунку слід додати 20–25 г аміачної селітри, а ще – 20 г суперфосфату на погонний метр.

Фото: vesti.dp.ua

Перші сходи з’являються через 1–2 тижні після посіву. Якщо глибина загортання насіння була великою, можуть з’явитися і за 25 днів. Як сформується друга пара листків, паростки проріджують, залишаючи найсильніші (висмикувати не можна, тільки зрізати). З’явилася третя пара листочків – прополюють бур’яни в міжряддях, а трохи згодом розпушують ґрунт до глибини 10 см.
Узагалі грядку із соняшниками прополювати необхідно регулярно, оскільки вони важко переносять сусідство з бур’янами. А от підгортання потрібне тільки для високорослих сортів. Якщо цього своєчасно не зробити, то, можливо, під час цвітіння таким рослинам знадобиться опора. Розпушування припиняють, коли висота рослини досягне 60–70 см.

 

Мінімальний, але догляд
Поливати соняшник потрібно в міру потреби, але особливо за цим потрібно стежити в період утворення 2–4 пар листя, при формуванні кошики, в період цвітіння і коли насіння починає наливатися. Загальна вимога: краще його поливати рідше, але рясно, щоб волога дійшла до найглибших коренів, ніж часто і потроху.
Соняшники витягують з ґрунту величезну кількість поживних речовин, тому після утворення третьої пари листків на грядку слід внести суперфосфат (20–40 г на 1 кв. м). Добриво в сухому вигляді розкидають на відстані 15 см від рослин і закладають у ґрунт на глибину 10 см. Коли утворюються кошики, потрібно удобрити ґрунт калієм і азотом (у вигляді розведеного водою настою коров’яку – 1:10) і сульфатом калію (на відро води 1 ст. л). Повторну дозу сульфату калію вносять у період дозрівання насіння.
Якщо на краях листків з’являються пухирчасті утворення, а на стеблі виникають тріщини і він стає ламким, це ознака, що рослині не вистачає бору, тож потрібно провести позакореневу обробку препаратами, які містять цей елемент.

Збираємо врожай

Визначити, чи визрів соняшник, допоможе його кошик. Головка соняшника завжди повертається до сонця, а якщо кошик повернувся на схід і зупинився, це означає, що настав час збирати врожай. Ядра насіння твердішають, набувають відповідного забарвлення, листя підсихає. Кошики зрізають, сушать, насіння вибивають, досушують і розкладають у паперові пакети. Збирають урожай і так: визначають стиглість насіння на «зубок» – якщо чути клацання, то можна збирати. Нахиляють верхівку над відром, б’ють рукою по капелюшку – і насіння само випадає.

Фото: google.com.ua

Після збирання врожаю стебла соняшників збирають і спалюють, щоб знищити шкідників, які можуть там бути. До речі, саме через них не варто додавати стебла соняшнику в компост. А от ґрунт потребує обов’язкової «реанімації» удобренням, оскільки після цієї культури він буде дуже виснаженим.

Геліантус – декоративний соняшник

 Фото: http://ogorod.mirtesen.ru

Спочатку – про спільне. Агротехніка вирощування сільськогосподарського, і декоративного соняшника не відрізняється. Тому всі поради, наведені вище, годяться і для соняшника-квітки.
А тепер про особливості геліантуса. Він відрізняється від сільськогосподарської культури не тільки розміром яскравих сонячних квіток, а й призначенням, головна мета якого – квітнути на клумбі, милуючи око господарів, а подеколи – і створити на ділянці неповторний колорит сільського (кантрі) стилю.
Популярність декоративних соняшників обумовлена не тільки простотою їх вирощування, а й різноманіттям сортів. Залежно від смакових уподобань розводять карликів (від 30 см) або справжніх гігантів (до 5 м), одностеблові або гіллясті. А квітки цієї рослини можуть бути дрібними або величезними (від 5 до 20 см), махровими, та й забарвлення мати різноманітне: і двокольорові, і жовте-коричневе-червоне різних відтінків.
Ці яскраві сонячні квіти використовують для декорування непривабливих будівель, компостних куп, старих парканів тощо. Ефектний вигляд геліантус має і при оформленні багаторівневої клумби або як окрема велика група в квітнику. Мініатюрні сорти декоративного соняшнику можна висаджувати у вазони, а також використовувати для зрізування.

Зоя Голіусова

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта