Сало: його любить не тільки Україна

11.10.2018 17:00 Корисно
фото life.ru фото life.ru

Українську кухню неможливо уявити без борщу, вареників і... сала. Історія його появи як самостійної страви доволі цікава: виявляється, сало – багатонаціональний продукт.

З Рима в Америку

Уперше про сало заговорили ще в I столітті до нашої ери. Записи про дивовижний жир, який втамовує голод, зустрічаються в записах давньоримського історика Марка Теренція Варрона. Сало їли на обід робітники в каменоломнях, звичайні жителі та знатні римляни, додаючи до нього для поліпшення смаку різні спеції.
За часів римського імператора Юстиніана салом годували легіонерів, щоб у них були сили та енергія в тривалих походах і боях.
Найвідомішим видом сала, що зберіг традиції приготування, є лардо – італійське сало-делікатес. У давні часи його готували у спеціальних коритах з мармуру, це було потрібно для збереження необхідної температури й вологості. Сало перед укладанням натирали сіллю, корито – часником, після чого перекладали сало сумішшю зі спеціальних прянощів і залишали «зріти» у винних погребах або мармурових гротах з осені до весни, довгих шість місяців. Засолене таким способом сало було чудовою закускою до хліба, помідорів і оливок.

фото pinterest.com

У середньовічних книгах про сало складали цілі трактати й писали численні рецепти. Любили сало навіть середньовічні монахи. Вони обов’язково додавали його до овочів, а також виготовляли з нього свічки, при світлі яких писали свої праці та читали книги.

Поступово сало набувало популярності і стало поширюватися світом. Вважається, що відомий мореплавець Христофор Колумб зміг доплисти до Америки тільки завдяки запасам сала та окостів на своїх кораблях, адже, спеціально засолені, вони могли зберігатися дуже довго й не псуватися, а завдяки своїй калорійності допомагали морякам швидко відновлювати сили.

Зараз сало в різних його варіаціях можна зустріти практично в будь-якому куточку земної кулі. У Німеччині це шпик, в Іспанії – хамон, в Америці – бекон, а на Балканах – солонина.

Сало в Україні

фото mirtayn.ru

Є думка, що в Україні цікавість до сала підвищилася приблизно в XVI столітті, за часів набігів турків і татар з Османської імперії, які забирали худобу та продукти харчування в населення. Хитрі запорожці придумали от що: вони почали розводити тільки свиней, адже мусульмани, згідно зі своєю релігією, вважали свинину нечистою і не їли її. За переказами, кмітливі козаки дурили загарбників, натираючи салом інші продукти – нібито для відлякування самим тільки запахом, і навіть робили спеціальні полотна, просочені сальним жиром, які вивішували перед погребом. Що б там не було, а відтоді сало – улюблений символ національної української кухні.
Сама назва «сало» має давньослов’янські корені. Вважається, що це похідна від «sadlo», що означає – «насаджений на м’ясо». Поступово буква «д» загубилася, і залишилося просто сало.
Сало – дуже поживний і, як не дивно, корисний продукт. Воно дуже калорійне, при цьому в ньому зовсім немає вуглеводів. Воно містить вітаміни А, Е, Д, селен – для жовчогінного обміну. У парі з часником сало – відмінний засіб для профілактики хвороб судин, серця та печінки; воно очищає організм від токсинів, захищає від радіації та випромінювання. Зовнішньо його застосовують при термічних опіках і обмороженнях, при арт-розах і артритах. А ще сало хороший засіб для профілактики онкологічних захворювань.
Вважається, що найсмачніше сало – товщиною в 4 см під шкіркою, а найкорисніше – 2,5 см під шкіркою.

Сало з часником

фото menunedeli.ru

Знадобляться:
сало – 1 кг,
сіль – 30–50 г,
часник – 0,5 головки,
чорний мелений перець – 20 г.

Нарізати сало брусочками, зробити в кожному з них розріз – не до кінця, приблизно трохи глибше середини шматка. Кожний шматок добре натерти сіллю з усіх боків. Потім посипати перцем, за бажання можна використовувати суміш червоного й чорного перцю або суміш перців. Часник почистити, розділити на зубчики, кожний порізати на шматочки товщиною приблизно 1–2 мм і всунути їх у прорізи в салі. Потім покласти сало в контейнер або каструльку, накрити кришкою і прибрати в холодильник на 4 дні. Для зберігання зчистити надлишки солі, загорнути в папір та в пакет і покласти в морозилку.

Сало в розсолі

фото gotovim-v-aerogrile.ru

Знадобляться:
сало – 2 кг,
вода – 5 склянок,
сіль – 200 г,
часник – 1 головка,
лавровий лист – 4 шт.,
чорний перець горошком, червоний перець, кмин, паприка – за смаком.

Сало помити, підсушити й порізати невеликими шматками, щоб вони легко проходили в горлечко банки, оптимальна товщина одного шматка – 5 см. Приготувати розсіл: закип’ятити в каструлі 5 склянок води, засипати сіль, перемішати до розчинення і дати охолонути. Часник дрібно порізати й добре натерти ним шматки сала. Потім укласти сало в банку не надто щільно, перекладаючи вимитим і висушеним лавровим листом і чорним перцем. Залити розсолом, щоб він повністю покрив сало, і злегка прикрити. Повністю закривати не потрібно – сало має дихати. Зберігати при кімнатній температурі 2–3 дні, після чого щільно закрити кришкою і поставити банку в холодильник на 3–5 днів. Потім витягнути сало з банки, обсушити рушником, натерти спеціями та загорнути в пакет або папір і прибрати в морозилку. Через день сало можна подавати на стіл.

Сало в цибулинні «Копчене»

фото suseky.com

Знадобляться:
сало з прошарком – 1 кг, 
часник – 3 зубчики, 
вода – 1 л, 
цибулиння – 2 жмені, 
лавровий лист – 3 шт., 
цукор – 2 ст. л., 
сіль – 200 г, 
запашний перець – 4 шт., 
паприка, суміш перців – за смаком.

У каструлю налити воду, додати промите лушпиння цибулі, лаврове листя, сіль і цукор, закип’ятити, покласти сало й накрити зверху тарілкою, щоб воно було повністю покрите водою. Знову дати закипіти і проварити 20 хвилин на слабкому вогні. Потім зняти з вогню, дати охолонути й поставити в прохолодне місце на 12 годин. Після цього сало дістати, обсушити й натерти сумішшю з подрібненого часнику, паприки й суміші перців, загорнути в пакет або харчову плівку та покласти в морозилку. Перед нарізанням потримати 5 хвилин при кімнатній температурі. Нарізати тонкими шматочками й подавати з чорним хлібом і гірчицею.