Силосуємо бурячиння

04.08.2019 08:00 Корисно
Фото: progressivefarm.info Фото: progressivefarm.info

Коли восени на присадибних ділянках прибирають кормові буряки та овочі, нерідко накопичується стільки відходів, що мимоволі замислюєшся: пропаде все, ну скільки цього корму з’їсть худоба, поки він свіжий!

Про сировину

Проте, бадилля буряку та відходи овочів можна зберегти про запас шляхом силосування. У бурячинні мало грубої клітковини, тому силос із нього із задоволенням їдять не тільки корови, а й свині, козенята, ягнята. За вмістом білка цей корм не поступається силосу з конюшини, хоча загальний вміст поживних речовин нижчий на чверть. Але головне все-таки — білок, його в 1 кг бадилля 21 г, а в зеленій конюшині — 27 г.

Фото: agropolit.com

Однак отримати хороший силос з бурячиння можна лише за умови суворого дотримання технології. Скошувати бадилля буряка на силос рекомендується за тиждень до збирання коренів. Працювати з гичкою слід починати не відкладаючи, відразу після збирання. перед закладання на силос, якщо є така можливість, її варто підв’ялити.

Бурячиння має бути не забрудненим, інакше хороший силос не вийде. Ще неодмінна умова: подрібнення сировини, щоб вона щільніше утрамбовувалась, адже в пухкій масі відбувається посилене бродіння з утворенням масляної кислоти, через яку худоба якщо і вживає такий силос, то без особливого апетиту.

Основні запаси цукру (а він для процесу силосування дуже важливий) містяться не в листовій пластинці бурячиння, а в стеблі. Щоб використати гичку з максимальною користю, слід добряче ущільнити масу при закладанні, щоб видавити з нарізаного сік. Бажано, щоб в 1 м3 вмістилося не менш ніж 700 кг корму.

 

Процес пішов

Силосувати бадилля можна в ямах, буртах, траншеях. Найкраще – у напівзаглиблених траншеях глибиною 30–50 см, обов’язково викладених поліетиленовою плівкою, щоб маса не стикалась із землею і зовнішнім повітрям. Оскільки у процесі силосування зазвичай рясно виділяється сік, для його поглинання рекомендується додавати нарізані солому або сіно (10–15 %). Якщо бадилля підв’ялили, ці добавки не є обов’язковими.

До силосу з бурякового бадилля можна додавати бадилля баштанних культур, картоплі (тільки зелене), капустяний лист, дрібні коренеплоди, яблука, падалицю, бур’яни та іншу сировину (не забруднену!).

Для збереження корисних газоподібних продуктів, які виділяються при силосуванні бурячиння, потрібно щільне укриття, тому бажано прикрити закладене поліетиленовою плівкою, зверху її притискають вантажем. Хоча можна за укриття використати і просто шар землі, торфу.

Фото: zootehnikoff.ru

Після того як траншею (або яму) буде розкрито, корм бажано виймати щодня, а після знову ретельно вкривати масу, що залишилася, плівкою. В іншому разі силос окислюватиметься і втратить свій смак і якість.

 

І про шкідливість…

Недоліком бурякової гички є високий вміст в ній щавлевої кислоти (у 9–10 разів більше, ніж у конюшині, люцерні, злаках). Вона виводиться із сечею у вигляді кальцієвих, фосфорних або амонійних солей. Тому тривале згодовування тваринам силосу з бурякової гички, особливо якщо раціони бідні на мінеральні речовини, може призвести до мінеральної недостатності.

Фото: glav-dacha.ru

Силос, приготований з непров’яленого бурячиння, може викликати важкий пронос у тварин, тому його рекомендується застосовувати в невеликих кількостях і лише в критичних ситуаціях, коли інші корми відсутні.